справа № 753/3089/23
провадження № 2-о/753/194/23
"01" березня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Упраління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що у свідоцтвах про народження його матері та особисто його вказано невірні національність «росіянка», «росіянин», замість вірного «єврейка», «єврей».
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.
У відкритті провадження за цією заявою необхідно відмовити, виходячи із того, що встановлення факту про належність особи до певної національності не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, яка погодилась із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності, та постановою від 29.05.2019 у справі № 398/4017/18.
Норми ЦПК України не передбачають можливості розгляду в порядку окремого провадження заяв про встановлення факту належності особи до певної національності, встановлення неправильності в актовому записі про народження та зобов'язання внести зміни до актових записів щодо національності особи - такі заяви підлягають розгляду в позовному провадженні.
Так, відповідно до ч.3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Зважаючи на наслідки розгляду заяви, підстав для повернення судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» немає, оскілки при зверенні до суду заявник судовий збір не сплачував.
На підставі вищенаведеного, з урахування ст.ст. 2, 293, 315 ЦПК України, ч.3 ст. керуючись ч.3 ст. 315 ЦПК Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суддя -
У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Упраління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї документами.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з тими самими вимогами.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.