Номер провадження: 33/813/265/23
Номер справи місцевого суду: 495/9115/22
Головуючий у першій інстанції Анісімова Н. Д.
Доповідач Комлева О. С.
28.02.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Шлапак А.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційну скаргу на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів стосовно строку на апеляційне оскарження
На вищевказану постанову суду 30 грудня 2022 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження по адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Також, в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що в судовому засіданні присутній не був, більш того не був належним чином сповіщений про дату слухання справи.
Крім того, тільки 06 грудня 2022 року дізнався з сайту суду про надходження його справи до суду, тому 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу суду відскановану заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 08 грудня 2022 року заявник отримав відмову у прийнятті заяви, також йому було запропоновано звернутися до суду з заявою через Укрпошту. Того ж дня 08 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслав вищевказану заяву засобами поштового зв'язку. Надалі з 15 грудня по 25 грудня 2022 року в телефонних розмовах з судом дату та час ознайомлення суд ОСОБА_1 так і не призначив.
Про наявність постанови дізнався 22 грудня 2022 року в день оприлюднення її в ЄДРСР.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В обґрунтування апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції розглянув матеріали адміністративної справи за три дні, чим порушив права ОСОБА_1 на захист, що є грубим порушенням конституційних прав.
Крім того, на думку апелянта, суд повинен був дослідити чи є належні докази перетинання ОСОБА_1 державного кордону, оскільки від місця затримання автомобілю в якому знаходився ОСОБА_1 до державного кордону було більше 10 кілометрів.
Також апелянт зазначив, що пояснення, які написав ОСОБА_1 були підписані під примусом працівників ДПС та з залякуванням заведення кримінального провадження проти нього
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання за таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було постановлено судом першої інстанції 22 листопада 2022 року без участі ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів вручення постанови ОСОБА_1 тому твердження апелянта про те, що з постановою суду апелянт ознайомився 22 грудня 2022 року після її опублікування в ЄДРСР матеріалами справи не спростовано, що дає підстави вважати поважними та обґрунтованими причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ознайомившись з постановою суду 22 грудня 2022 року та звертаючись з апеляційною скаргою 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 фактично було дотримано з моменту отримання постанови десятиденний строк на оскарження, тому апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №163314 від 27 жовтня 2022 року, 26 жовтня 2022 року о 21:19 год. був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , який разом з громадянином ОСОБА_2 тобто у складі групи осіб намагався незаконно перетнути кордон України в РМ в ППр «Паланка-Маяки-Удобне», без дозволу відповідних органів влади, з уникненням прикордонного контролю (шляхом використання механізму отримання статусу біженця в РМ). Своїми діями порушив вимоги ст. 9,12 ЗУ «Про ДКУ», ч.3 ст. 6 ЗУ «Про прикордонний контроль», відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про своєчасне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог КУпАП.
Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази сповіщення судом ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції, а відповідно до постанови суду справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 .
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення інспектором зазначено суд у якому буде слухатися справа, проте не зазначено дату та час судового засідання.
Викладені обставини свідчать про те, що при розгляді справи були допущені суттєві порушення прав ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
За таких підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що при розгляді справи були порушені норми процесуального права, щодо належного сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд приймає нову постанову про закриття провадження по справі з наступних підстав.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується
З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, був складений 27 жовтня 2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року надійшли до апеляційного суду 01 лютого 2023 року, вже поза межами тримісячного строку.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційний суд акцентує увагу на те, що за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року - скасувати. Винести нову постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 204-1 - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева