02.03.2023 Справа №607/3808/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в залі суду, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12023210000000008 від 07 січня 2023 року, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 28.02.2023 року надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на строк 30 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 07 січня 2023 року о 19:33 год. надійшло повідомлення ОСОБА_7 , про те, що в АДРЕСА_1 , сусід повідомив, що вбив дружину ножем. Заявниця прибувши за вказаною адресою виявила тіло дружини все в крові. Поліцейськими Тернопільського РУП прибувши на місце події виявлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що предметом схожим на ніж наніс декілька порізів в область шиї своїй дружині ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000008 від 07 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
07 січня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
08 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 січня 2023 року близько
19 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_8 , які перебували у житловому будинку за місцем їх спільного проживання що за вищевказаною адресою виникла раптова словесна суперечка на побутовому ґрунті майнового характеру, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний намір спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , а саме умисне вбивство.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , 07 січня 2023 року приблизно о 19:00 год, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 взяв із приміщення кухні пусту пляшку з-під вина, об'ємом 0,7 л «Фраголіно» та перебуваючи навпроти дружини ОСОБА_8 , яка в той час виходила із кімнати та знаходилася в коридорі квартири, наніс їй один удар вказаною пляшкою по голові, від якого остання втратила рівновагу та впала на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, взяв до рук кухонний ніж та наніс ще декілька ударів в передню ділянку шиї, яка є життєво важливим органом та область грудної клітки потерпілої ОСОБА_8 , яка в той час лежала спиною на підлозі, умисно вбивши останню.
Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 було спричинено проникаючі поранення у передню ділянку шиї, що спричинили смерть останньої на місці події.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність зазначених ризиків.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується 07 березня 2023 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, внаслідок особливої складності провадження так як у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій для забезпечення повного та об'єктивного проведення досудового розслідування.
В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, призначено ряд судово-медичних експертиз, проведення яких доручено експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, які на даний момент залишаються невиконаними, серед яких судово-медична експертиза, спрямована на встановлення причини смерті ОСОБА_8 та перевірки показів які були надані підозрюваним в ході його допиту та проведення слідчого експерименту за його участі.
Зокрема, в ході проведення досудового розслідування, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, виникла необхідність у проведенні відносно останнього амбулаторної судової психолого - психіатричної та судової наркологічної експертиз.
Проведення вищезазначених експертиз має вагоме значення для повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування, зокрема для доведення чи спростування вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 ,характеристики особи підозрюваного ОСОБА_4 , які свідчать про те, що він вчинив злочин без будь-яких вагомих підстав, а це вказує на його підвищену суспільну небезпечність, як особи, яка може й надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення належної його поведінки та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а тому, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та просила застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023210000000008 від 07 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07 січня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
08 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
10 січня 2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, строком дії до 23 год. 59 хв. 07.03.2023 року.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зокрема, такими доказами є: копія витягу з ЄРДР №12023210000000008 від 07 січня 2023 р.,; рапорт ЄО №730 від 07.01.2023 згідно з яким, о 17:33 год 07.01.2022 року надійшло повідомлення ОСОБА_7 , яка повідомила, що її сказав сусід, що за адресою проживання по АДРЕСА_1 він вбив ножем свою дружину; протоколом огляду місця події від 07.01.2023 відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 у коридорі виявлено тіло жінки ОСОБА_8 із явними ознаками насильницької смерті. В ході огляду місця події виявлено сліди вчинення кримінального правопорушення та вилучено знаряддя вчинення злочину; лікарське свідоцтво про смерть від 09.01.2023 №12 ОСОБА_8 , відповідно до якого смерть останньої настала внаслідок масивної крововтрати, зовнішньої кровотечі; численних поранень шиї з ушкодженнями магістральних судин лівої її половини;
протокол затримання ОСОБА_4 в ході якого вилучено сорочку із слідами речовини бурого кольору; протокол допиту свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від 07.01.2023; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08.01.2023, який повідомив, що у нього із дружиною ОСОБА_8 винник конфлікт на побутовому грунті, після чого він наніс їй декілька ударів пляшкою з-під шампанського по голові, після чого спричинив декілька ударів кухонним ножем у ділянку її шиї; протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 08.01.2023 в ході якого він відобразив механізм спричинення ОСОБА_8 вищеописаних ножових поранень; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
У зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі суду від 10.01.2023 року про його застосування, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, які встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати й надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_4 під вартою.
Як вбачається зі змісту вказаної ухвали при застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважав, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що в силу вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає доведеним і ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом, не пов'язаним з триманням під вартою, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які є його сусідами, шляхом схиляння до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
Крім того існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , оскільки, як встановлено в ході судового розгляду клопотання, конфлікт між потерпілою ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_4 винник через квартиру АДРЕСА_2 , де вони спільно проживали. Зі слів підозрюваного потерпіла ОСОБА_8 мала намір подарувати вказану квартиру своїм племінникам та останній впевнений, що документи на вказану квартиру перебували у когось із вказаних племінниць.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Втім, за наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, навіть у разі перебування його під цілодобовим домашнім арештом.
Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на увагу не заслуговують, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання нею покладених обов'язків.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо зменшення обсягу заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено. Так, підозрюваним та його захисником не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що у підозрюваного слабкі соціальні зв'язки, а також відсутність доказів про негативний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах СІЗО. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому слідчим суддею взято до уваги, що в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, призначено ряд судово-медичних експертиз, проведення яких доручено експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, які на даний момент залишаються невиконаними, серед яких судово-медична експертиза, спрямована на встановлення причини смерті ОСОБА_8 та перевірки показів які були надані підозрюваним в ході його допиту та проведення слідчого експерименту за його участі.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може бути продовжений. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слід задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року до 23 год. 59 хв. 01 квітня 2023 року.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 01 квітня 2023 року.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1