єдиний унікальний номер справи 546/264/23
номер провадження 3/546/177/23
02 березня 2023 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краківщина Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби військова частина НОМЕР_1 , водій, військове звання солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , відомостей про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності суду не надано, -
Військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , водій, солдат - ОСОБА_1 , під час особливого періоду, а саме - в умовах військового стану, будучи на службі, 13 лютого 2023 року близько з 16:00 год перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння під час виконання ним обов'язків військової служби.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані під час виконання ним обов'язків військової служби в умовах особливого періоду.
У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, у якому зазначено, що вину у скоєному правопорушенні визнає у повному обсязі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Враховуючи позицію ОСОБА_1 , викладену у клопотанні щодо можливості розгляду справи за його відсутності, та з огляду на норми ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, не допущено.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
У частині 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 ст.172-20 КУпАП встановлена відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
У відповідності до вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІ (зі змінами і доповненнями), та статей 11, 13, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІV (зі змінами і доповненнями), військовослужбовець під час проходження військової служби зобов'язаний: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби. Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, особливий період- це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Зазначений «особливий період» розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX (зі змінами), тобто з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та триває по теперішній час.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення, тобто на 13 лютого 2023 року в Україні діє особливий період.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266-1 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а саме Протоколом серії КИП/М № 90 (а.с. 1-2), висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 13 лютого 2023 року (а.с. 3), витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 4), копією військового квитка , паспорта, довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 5-6, 7-9).
Так, зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 слідує, що старший солдат ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу на посаді водія ремонтного відділення автомобільної ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти у військовій частині НОМЕР_1 .
В своїх поясненнях під час складення Протоколу, які були досліджені в суді та які суд приймає як належний та допустимий доказ у справі, ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши при цьому, що 13.02.2023 близько з 16:00 до 16:30 год вживав спиртні напої в кількості 200 гр горілки, після вживання 13.02.2023 перебував на території військової частини НОМЕР_1 та виконував свої службові обов'язки. Під час контрольного шикування його помітив представник військової частини НОМЕР_1 та після спілкування йому запропонували пройти медичне освідування на стан сп'яніння на що він погодився. По прибуттю до лікарні він пройшов медичний огляд, який показав результат перебування в стані алкогольного сп'яніння. Провину визнає.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується також Висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів № 323, проведеного 13 лютого 2023 року о 22 год 28 хв лікарем КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», відповідно до якого останній дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я, відтак порядок його проведення відповідає нормам чинного законодавства.
Проаналізувавши досліджені докази та надавши оцінку у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення, суд враховує характеристику особи, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку та ставлення до ситуації в цілому, визнання вини у вчиненому, відсутність обтяжуючих обставин, та приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією вказаної статті, вважаючи, що це буде достатнім та необхідним для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 33, 40-1, 221, 251, 252, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Романенко