Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"28" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/115/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гойдик Миколи Степановича
про стягнення в сумі 4 717 грн 53 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Невідомий О.М. (поза межами суду);
від відповідача - Гойдик М.С. паспорт серія/номер НОМЕР_1 від 23 жовтня 2001 року.
Описова частина:
06 січня 2023 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Віді-Страхування" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Гойдик Миколи Степановича про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 4 717 грн. 53 коп.
Ухвалою від 09 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 28 лютого 2023 року на 10:40 год.
В судовому засіданні 28 лютого 2023 року представник позивача підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві, у свою чергу відповідач заперечив проти покладання боргу на нього, вказуючи на вину водія.
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Вбачається, що відповідач забезпечив явку у судове засідання призначене на 28 лютого 2023 року, водночас відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не долучив, не зазначив будь яких правових обґрунтувань щодо безпідставності позову, обмежився поясненнями, щодо відсутності у відповідача сплачувати суму вказану в позові, оскільки таку суму повинен сплачувати водій.
Отже, вбачається, судом була надана можливість відповідачу скористатися наданими ГПК України правами, щодо залучення адвоката до участі у справі або ж подання відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів, разом з тим останній зазначеними правами не скористався, у судовому засіданні про намір такі документи подати не зазначив.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Мотивувальна частина:
24.11.2021 між ОСОБА_1 та ТДВ "СК "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується страховим полісом CLAU-23582 (надалі - Договір страхування). Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mazda, номер кузова НОМЕР_2 , пізніше реєстраційний номер НОМЕР_3 (надалі - Застрахований ТЗ).
05.01.2022 в місті Рівне по вулиці Соборній трапилась дорожньо - транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ (транспортний засіб) та транспортного засобу ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних ушкоджень.
По факту дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний матеріал, який направлений до Рівненського міського суду Рівненської області для подальшого прийняття рішення (справа про адміністративне правопорушення № 569/858/22).
Згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 21.01.2022 року по справі № 569/858/22, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КпАП України.
З вищезазначеного судом встановлено, що дії ОСОБА_2 стали причиною скоєння ДТП, внаслідок чого було пошкоджено застрахований ТЗ.
Транспортний засіб ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить ОСОБА_3 , а водій ОСОБА_2 на момент ДТП виконував свої трудові обов'язки.
На підтвердження зазначеного, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Основний вид діяльності ФОП Гойдик М.С. - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний).
Між ПРАТ "РІВНЕАЗОТ" та ФОП Гойдик М.С. було укладено договір від 31.12.2022 № 909 на транспортне обслуговування. Згідно з цим договором відповідач взяв на себе обов'язок надати ПРАТ "РІВНЕАЗОТ" послуги по перевезенню працівників останнього, в тому числі, з використанням транспортного засобу ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.01.2022 у справі № 569/858/22 встановлено. що ОСОБА_2 працює водієм у ФОП Гойдик М.С.
Страхувальником по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_3 .
Повідомлення до страховика цивільно-правової відповідальності щодо ДТП за участі транспортного засобу ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 було здійснено ОСОБА_3 .
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч. 1 ст. 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з цим, згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".
Так, Верховний Суд в постанові від 10.08.2022 під час розгляду справи № 904/6092/21 зробив наступний правовий висновок: "Ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, відповідно до частини другої, таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".
Положеннями ст. 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст.1187 ЦК України).
У такому випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", згідно якого визначено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Отже, враховуючи усе наведене вище, вбачається, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки - відшкодовується таким роботодавцем, а не безпосередньо винним водієм.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Таким чином, згідно зі ст. 1172 ЦК України обов'язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок зазначеної ДТП, спричиненої з вини ОСОБА_2 - покладається на ФОП Гойдика М.С.
Як свідчать матеріали справи, 20.01.2022 року до ТДВ "СК "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" звернулася ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування (надалі - Заява) в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування. 01.02.2022 ТДВ "СК "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" згідно з Договором страхування на підставі Заяви і Страхового акту № 12513 від 01.02.2022, виходячи з рахунку № АР-0000015 від 13.01.2022, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 133 217,53 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 207 від 01.02.2022.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика (ТДВ "СК "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ"), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Цивільно-правова відповідальність ФОП Гойдик М.С. на момент ДТП була застрахована в ПРАТ "СК "ВУСО" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205878305 (надалі - Поліс). За Полісом ПРАТ "СК "ВУСО" взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Відповідно до п. 9.4. ст. 9 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Ліміт відповідальності ПРАТ "СК "ВУСО" за шкоду заподіяну майну згідно Полісу становить 130 000,00 грн.
Крім того, відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Полісом передбачено франшизу в розмірі 1 500,00 грн.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Враховуючи зазначене, на ПРАТ "СК "ВУСО", відповідно до умов Полісу та вимог Закону, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 128 500,00 грн = 130 000,00 грн - 1 500,00 грн.
Разом з цим, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також слід звернути увагу на наступне.
Верховний суд розглядаючи справи № 676/518/17 (див. рішення ВС від 22.01.2019), № 587/1080/16-ц (див. рішення ВС від 13.06.2019) дійшов висновків що, "відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність."
З урахуванням наведеного, ФОП Гойдик М.С. для повного відшкодування завданої шкоди, зобов'язаний сплатити 4 717,53 грн = 133 217,53 грн - 130 000,00 грн + 1 500,00 грн, де 133 217,53 грн - фактичний розмір завданої Чируком О.Ф. шкоди; 130 000,00 грн - ліміт відповідальності ПРАТ "СК "ВУСО" за шкоду заподіяну майну згідно Полісу; 1 500,00 грн - розмір франшизи, передбачений Полісом.
Вбачається, позивач маючи намір вирішити спір у досудовому порядку надіслав відповідачу рекомендованим листом вимогу, що підтверджується фіскальним чеком від 17.11.2022 року.
Вказана вимога залишена без відповіді, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд констатує, на момент розгляду спору, доказів сплати заборгованості в розмірі 4 717 грн 53 коп. матеріали справи не містять.
З усього наведеного вище, судом встановлено, що позивач правомірно звернувся до відповідача з даним позовом, обгрунтував та довів належними та допустимими доказами підставність та правомірність позову, в свою чергу відповідач не спростував жодних обставин, за вказаного, суд позов задовольняє в повному обсязі.
До стягнення з ФОП Гойдик М.С. на користь ТДВ "СК "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" підлягає сума в розмірі 4 717 грн 53 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного у сукупності на підставі ст.129 ГПК України судові витрати, які поніс позивач по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гойдик Миколи Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул., Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) 4 717 (чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн 53 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за подання до суду позовної заяви.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2023 року.
Суддя Вадим Торчинюк