ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
02.03.2023Справа № 910/3086/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши позовну заяву
Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська»
про стягнення 19 641 грн.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення 19 641 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За приписами ч. 5 ст 164 Господарського процесуального кодексу України До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
При дослідженні позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що у переліку додатків до позовної заяви у пунктах 8 та 9 позивач вказує про наявність копії довіреності на адвоката Яну Губорєву та копії довіреності на представника, який завірив документи, проте, матеріали позовної заяви не містять таких документів.
Наведене підтверджується актом відділу діловодства Господарського суду міста Києва від 28.02.2023.
Враховуючи, що позовну заяву підписано адвокатом Губорєвою Я. А., а у матеріалах справи міться лише копія її свідоцтва про адвокатську діяльність, без жодних підтверджень права на представництво інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця», позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, враховуючи наступне.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Частинами 1, 3 статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.
В порядку самопредставництва юридична особа може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.
Крім того, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За наведених обставин, позовна Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (з доданими до неї документами) Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення 19 641 грн. вважати неподаною та повернути заявникові без розгляду.
2. Звернути увагу заявника, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя О.М.Спичак