ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2023Справа № 910/11829/22
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до товариства з обмеженою відповідальністю "НІК"
про стягнення 1 166 266,57 грн.
Представники сторін: не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" до товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" про стягнення 1 166 266,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №321/5-21 на виконання робіт від 14.09.2021.
Під час виконання зобов'язань по договору: поставка устаткування, виконання будівельно-монтажних робіт, підрядником порушено строки передбачені умовами договору.
У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню за прострочення поставки устаткування та виконання будівельно-монтажних робіт на загальну суму 1 166 266,57 грн., а саме:
- за порушення строків поставки устаткування: пеня в сумі - 593 857,95 грн., штраф в сумі - 477 707,63 грн. (прострочка поставки устаткування понад 30 днів);
- за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт: пеня в сумі - 53 008,73 грн., штраф в сумі - 41 692,26 грн. (прострочка виконання робіт понад 30 днів).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 14.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 92989599.
25.11.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить суд відмовити у позові повністю.
06.12.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання з доданими документами.
09.12.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення поставки устаткування та виконання будівельно-монтажних робіт в розмірі 1 166 266,57 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 494,00 грн.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
14.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «НІК» (підрядник) та акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (замовник) укладено договір на виконання робіт №321/5-21.
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, необхідними матеріалами побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору і здати у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об'єкт.
Вид робіт - будівельно-монтажні роботи (далі - роботи) (п.1.2 договору).
Пунктом 1.3 договору передбачено, що найменування: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Яблунівське ВПГ. Технічне переоснащення системи аварійного живлення технологічного обладнання УПГ з встановленням дизель-генератора потужністю 1 МВт. Будівельно-монтажні роботи.
Обсяг, перелік і зміст робіт погоджується сторонами шляхом підписання договірної ціни (додатки №№1,2), що визначаються на підставі проектно-кошторисній документації на об'єкт технічного переоснащення (п.1.4 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що ціна договору включає в себе вартість устаткування та його доставку підрядником до місця виконання робіт. Вартість устаткування підтверджується накладними на їх придбання.
Згідно з п.4.1 договору загальну ціна договору становить до - 7 999 999 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1 333 333 грн. 17 коп. (додаток №1 - зведена договірна ціна).
Ціна договору включає в себе:
- вартість робіт - 595 603 грн. 67 коп., в тому числі ПДВ - 99 267 грн. 28 коп. (додаток №2 - договірна ціна на будівельні роботи).
- вартість устаткування - 7 404 395грн. 33 коп., в тому числі ПДВ - 1 234 065 грн. 89 коп. (додаток №3 - специфікація устаткування).
Пунктом 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п.5.1 договору строки виконання робіт - впродовж 150 календарних днів з дати укладення договору, але не пізніше 31.03.2022.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання підрядником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.6.2 цього договору, і діє впродовж 150 календарних днів з дати укладення договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами (п.6.1 договору).
01.07.2022 між сторонами договору укладено додаткову угоду №1-22 до договору №321/5-21 від 14.09.2021р. на виконання робіт якою викладено п.5.1 та 6.1 договору в наступній редакції:
- п.5.1 договору строки виконання робіт - впродовж 174 календарних днів з дати укладення договору, але не пізніше 31.03.2022.
- п.6.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання підрядником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.6.2 цього договору, і діє впродовж 174 календарних днів з дати укладення договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п.5.4.3 договору устаткування, згідно з переліком та за цінами визначеними в специфікації устаткування (додаток №3), поставляється підрядником комплектно на об'єкт замовника після отримання рознарядки замовника на поставку устаткування протягом 100 календарних днів з дня отримання такої рознарядки підрядником. Право власності на устаткування переходить від підрядника до замовника після підписання ними акту приймання-передачі устаткування.
Згідно з додатку №3 (специфікація устаткування) загальна вартість устаткування, що поставляється по цій специфікації, складає 7 404 395,33 грн. Строк поставки устаткування: згідно п.5.4.3 договору.
Позивачем зазначено, що 25.10.2021 на адресу відповідача була направлена рознарядка №008.1.11-008.1.1-2-1842 щодо здійснення поставки устаткування відповідно до додатку №3 до договору.
26.10.2021 на адресу позивача надійшла розписка про отримання вищезазначеної рознарядки.
Отже, граничною датою поставки устаткування з урахуванням п.5.4.3 договору є 02.02.2022.
З матеріалів справи вбачається, що поставка товару відбулася в два етапи та з простроченням, що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- №ЦБНК0000243 від 16.02.2022 на суму 580 000,59 грн.,
- №ЦБНК0000464 від 02.05.2022 на суму 6 824 394,74 грн.
Відповідно до п.5.5.1 договору приймання-передача робіт за даним договором здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Пунктом 7.1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний приймати належним чином виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3).
Відповідно до п.7.3.1 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт та постачання устаткування у строки встановлені цим договором.
Між сторонами підписано акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) на загальну суму 579 387,57, а саме:
- № 1 за червень 2022 року від 29.06.2022 року на суму 462 629,24 грн.,
- № 2 за червень 2022 року від 29.06.2022 року на суму 49 007,34 грн.,
- № 3 за червень 2022 року від 29.06.2022 року на суму 67 750,99 грн.
Також, між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2022р. (ф. КБ-3в) від 29.06.2022 на суму 579 387,58 грн.
Позивачем зазначено, що під час виконання зобов'язань по договору: поставка устаткування, виконання будівельно-монтажних робіт, підрядником порушено строки передбачені умовами договору.
У зв'язку з цим на підставі п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню за прострочення поставки устаткування та виконання будівельно-монтажних робіт в розмірі 1 166 266,57 грн., з яких:
- за порушення строків поставки устаткування: пеня в розмірі 593 857,95 грн., штраф в сумі 477 707,63 грон.,
- за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт: пеня в сумі 53 008,73 грн. та штраф в сумі 41 692,26 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.8.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором підрядник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі:
- за порушення строків поставки устаткування підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка із суми простроченої поставки, за кожний день прострочення. У випадку коли така про строчка тривала більше 30-ти днів підрядник сплачує замовнику додатково штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого устаткування.
- за порушення з вини підрядника строків виконання робіт підрядник сплачує за кожен день прострочення замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Чатиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та пені надано сторонам статтею 231 ГК України та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з ним та вважає вимоги щодо стягнення пені в розмірі 646 866,68 грн. та штрафу в розмірі 519 399,89 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відзиві на позовну заяву заперечуючи щодо нарахування штрафних санкцій відповідачем, зокрема, зазначено, що ним 21.02.2022 року листом №2102-МК2 повідомлено позивача про настання істотної зміни обставин для відповідача на підтвердження чого надано висновок Херсонської торгово-промислової палати від 17.02.2022р. №27.01.-01/12-8.
Так, відповідно до висновку Херсонської торгово-промислової палати від 17.02.2022р. №27.01.-01/12-8 про настання істотної зміни обставин: захворювання працівників ТОВ «НІК» на COVID-19, що відбувались у період з 25.10.2021 року по 12.11.2021 року (18 календарних днів), а також у період з 24.01.2022 року по 06.02.2022 року (14 календарних днів), що сумарно становить 32 календарних дні - мають безпосередній вплив на етапи виробництва, не дозволяють виконувати наступні етапи виробничого процесу, впливають на збільшення (відтермінування) строків виконання зобов'язань за договором на виконання робіт від 14.09.2021р. №321/5-21. Вказані вище факти свідчать про істотну зміну обставин, яку не могли передбачити сторони договору та яка безпосередньо впливає на виконання заявником договору. Таким чином, зміна обставин, призводить до затримки строків виконання зобов'язань за договором на виконання робіт від 14.09.2021р. №321/5-21 є істотною та непідконтрольною заявнику (ТОВ «НІК»), оскільки якби ці обставини можливо було передбачити, сторони не уклали б цей договір або уклали б його на інших умовах. У зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно із ст. 652 ЦК України, заінтересована сторона має право вимагати перегляду умов договору в частині зміни строків і обсягів виконання зобов'язань, з одночасним внесенням в нього відповідних змін. Керуючись ч. 1 ст. 652 ЦК України, ст. 3, 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. Херсонська торгово-промислова палата засвідчує настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, які впливають на виконання товариством з обмеженою відповідальністю «НІК» своїх зобов'язань, щодо поставки устаткування, зазначеного у Додатку №3 (Специфікація устаткування) за договором на виконання робіт від 14.09.2021р. №321/5-21.
Так, ч.1.2 статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Суд зазначає, що договір на виконання робіт за №321/5-21 був укладений між позивачем та відповідачем 14.09.2021.
Карантин на усій території України установлено постановою Кабінету Міністрів України 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID- 19» з 12.03.2020, а 09.12.2020 постановою Кабінету Міністрів України за №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи.
Тобто, карантин на всій території України був запроваджений ще до укладання договору з відповідачем, а отже відповідач повинен був передбачити можливість зміни обставин у зв'язку з захворюванням своїх працівників.
Крім того, договір на виконання робіт №321/5-21 від 14.09.2021 на підставі якого відповідачу були нараховані штрафні санкції укладався відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків перелічених підпунктами 1- 8 ч.5 ст.41 цього Закону.
Відповідно до абзацу 2 статті 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.
Аналогічна позиція закріплена і в статті 180 Господарського кодексу України, відповідно до п.1 якої, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що піймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Тобто, строк виконання робіт є істотною умовою договору №321/5-21 від 14.09.2021 укладеного між позивачем та відповідачем.
Стаття 188 Господарського кодексу України встановлює порядок зміни та розірвання господарських договорів.
Частиною 1 ст.188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. (ч.2 ст.188 Господарського кодексу України)
Згідно листа відповідача від 21.02.2022 за №2102-МК2, останній просив позивача продовжити строк поставки товару на 32 календарних днів. Проте, вказана пропозиція не була прийнята позивачем, сторони не укладали додаткову угоду до договору на продовження строку поставки устаткування.
З урахуванням ст.652 Цивільного кодексу України, за відсутності згоди позивача на внесення змін до договору (недосягненні згоди), договір міг бути змінений тільки за рішенням суду на вимогу ТОВ «НІК».
Враховуючи те, що відповідач не ініціював звернення до суду з відповідним позовом та не отримував рішення суду з цього приводу, строк виконання робіт за договором в тому числі і строк поставки устаткування не змінювався.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 судом зазначено, що на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
А тому, на думку суду посилання відповідача на ст. 652 ЦК України необґрунтованими та такими, що не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позов про те, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану, після 24.02.2022 виконання зобов'язань за договором стало неможливим, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Згідно з ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Відповідно до п.9.1 договору сторони звільняються від відповідальності невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (п.9.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та стоку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом (п.9.3 договору).
Судом враховано, що листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У той же час, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх визначенні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення дії непереборної сили покладається на сторону, яка порушила зобов'язання.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відстуні докази повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у строк визначений п.9.2 договору.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не звільняють останнього від відповідальності за неналежне виконання умов договору
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 74, 77, 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, кімната 202, код ЄДРПОУ 31305795) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства «Укргазвидобування» (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, село Базилівщина, вулиця Польова, будинок 6, код ЄДРПОУ 25976423) пеню в розмірі 646 866 (шістсот сорок шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 68 коп., штраф в розмірі 519 399 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 494 (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий