ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2023Справа № 910/10437/22
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №910/10437/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ"
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
про стягнення 24 620,67 грн,
та за зустрічним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ"
про стягнення 46 101,22 грн
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Бондаренко М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про стягнення 24 620,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором №259/2021 від 01.03.2021 щодо неоплати спожитого у серпні-вересні 2021 року природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24620,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.10.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
01.11.2022 на адресу Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшли відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" 46 101,22 грн пені, нарахованої за порушення зобов'язань за Договором №259/2021 від 01.03.2021 щодо передачі природного газу у визначеному договором об'ємі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 зустрічну позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
16.11.2022 через канцелярію суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві отримано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
18.11.2022 до Господарського суду м. Києва від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2022 прийнято зустрічну позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" про стягнення 46 101,22 грн до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/10437/22. Постановлено розгляд справи № 910/10437/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінено розгляд справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання у справі призначено на 22.12.2022.
15.12.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
16.12.2022 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
19.12.2022 через канцелярію суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшла заява про надання суду витребуваних ухвалою від 22.11.2022 оригіналів документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 підготовче засідання у справі відкладено на 26.01.2023, у зв'язку з неявкою в підготовче засідання представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в підготовче засідання 26.01.2023 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив призначити справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 26.01.2023, враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки судом вирішені всі питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.02.2023.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 16.02.2023 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення первісного позову та просив повністю задовольнити зустрічний позов.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (за договором - постачальник) і Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (за договором - споживач) було укладено Договір № 259/2021 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався з 1 березня по 31 грудня 2021 року поставляти споживачу товар: "ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (Природний газ) у власність (далі - "Газ" або "Товар"), в обсягах і порядку, передбачених Договором, а споживач зобов'язався прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 1.2. Договору встановлено річний плановий обсяг постачання газу 123,456 тис. куб. м.
Згідно з п. 2.1. Договору, ціна на момент укладення Договору становила 5.658,33 грн за 1.000 куб.м., крім того ПДВ - 1.131,67 грн., всього з ПДВ - 6.790,00 грн.
Загальна сума договору становить 838 266,24 грн, в т.ч. ПДВ 139711,04 грн (п.2.2. Договору).
У пункті 2.6 Договору сторони визначили порядок змін умов договору в частині ціни природного газу. Зокрема зазначили, що ціна газу, встановлена у п. 2.1 цього розділу, є обов'язковою для сторін та може бути змінена за взаємною згодою сторін, у разі ринкового коливання цін на газ, зміни бази для нарахування ПДВ, а також інших змін у податковому законодавстві, шляхом укладення додаткової угоди до даного Договору. Водночас, підвищення ціни газу, повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим, а внесення змін до даного Договору, повинно здійснюватися з врахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна ціни за одиницю товару можлива виключно на умовах, що передбачені цим Договором з урахуванням того, що сторони беруть зобов'язання здійснювати перегляд ціни за одиницю товару (1000 куб. м) не частіше одного разу на місяць та за наявності обставин коливання ціни такого товару на ринку. Сторона, яка виявила бажання здійснити перегляд договірної ціни за одиницю товару в бік збільшення з підстав коливання ціни такого товару на ринку, зобов'язана надати іншій Стороні документальне підтвердження та обґрунтування довідкою Торгово-промислової палати України. Відсоток підвищення ціни газу визначається шляхом ділення ціни газу, що зазначена у довідці на момент складання додаткової угоди щодо підвищення ціни за одиницю товару на ціну газу, що визначена в п. 2.1. цього Договору, з урахуванням попередніх змін, внесених до нього. При цьому, зміна ціни в сторону збільшення по відношенню до договірної ціни за одиницю товару не повинна перевищувати 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали Додаткові угоди № 1 від 30.04.2021, № 2 від 27.05.2021, № 3 від 29.06.2021 та № 4 від 21.07.2021, відповідно до яких змінили обсяг природного газу у бік зменшення, а ціну за 1000 куб. м. - у бік збільшення, у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу.
Так, зокрема, Додатковою угодою № 4 від 21.07.2021. були внесені з 01.07.2021 зміни до п. 1.2. та 2.1. Договору, а саме загальний обсяг природного газу склав 96,65386 тис. куб. м. з помісячним визначенням обсягів споживання та ціна газу за 1000,0 куб. м. - 9 935,70 грн з ПДВ.
Однак, 27.07.2021 позивач надіслав відповідачу повідомлення від 21.07.2021 за вих. № 787 про розірвання Договору.
Листом від 05.08.2021 вих. № 7101-4942/012 відповідач відмовив позивачу у розірванні Договору.
Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання договору, позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання Договору № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/13899/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022, в задоволенні позовних вимог ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про розірвання Договору № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 відмовлено.
Крім того, позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з ініціативою внести зміни до договору в частині ціни природного газу у бік збільшення, надіславши лист за вих. № 1100 від 17.08.2021 разом з проектом Додаткової угоди № 5 до Договору № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021, підписаною зі сторони постачальника, та копією цінової довідки № 1880/21 Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 на підтвердження зміни ринкової ціни на природний газ.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві отримало вказаний лист 01.09.2021, проте відповіді на лист не надало та підписаний проект Додаткової угоди № 5 до Договору № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 на адресу ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" не повернуло.
Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 в частині збільшення ціни за 1000 куб. м. природного газу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди № 5 до договору № 259/2021 від 01.03.2021 в редакції постачальника.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/20286/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання укладеною Додаткової угоди № 5 до договору № 259/2021 від 01.03.2021 було відмовлено.
Водночас, 30.09.2021 позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 1235 від 30.09.2021, в якому повідомив про виключення Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з реєстру споживачів ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" та як наслідок - припинення газопостачання.
Крім того, на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшла вимога АТ «Київгаз» № 1 від 04.10.2021 про самостійне припинення споживання природного газу з 7 жовтня 2021 року, оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві не включено до реєстру споживачів.
Таким чином, починаючи з 05.10.2021 позивачем в односторонньому порядку було припинено постачання відповідачу природного газу за Договором №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021.
Після вирішення спорів у справах № 910/13899/21 та № 910/20286/21, позивач 19.08.2022 листом за № 144 надіслав на адресу відповідача для підписання акт приймання-передачі природного газу № 1115 на суму 12 419,63 грн з урахуванням ПДВ за отриманий у період з 01.08.2021 по 31.08.2021 природний газ та акт приймання-передачі природного газу № 1185 на суму 12 201,04 грн з урахуванням ПДВ за отриманий у період з 01.09.2021 по 30.09.2021 природний газ.
Листом № 7105-4089/7104 від 14.09.2022 відповідач повідомив про відмову від підписання актів та сплату на їх підставі заборгованості за спожитий у серпні та вересні 2021 року природний газ, оскільки бюджетний рік за Договором №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 закінчився.
Відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від підписання актів приймання-передачі природного газу № 1115, № 1185 та сплати заборгованості за спожитий у серпні та вересні 2021 року природний газ стали підставою звернення позивача до суду щодо стягнення заборгованості в сумі 24 620,67 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що саме внаслідок неправомірних дій позивача та ігнорування останнім умов п. 10.3., 10.4. Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 виникла ситуація, внаслідок якої у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві утворилася заборгованість за спожитий у серпні та вересні 2021 року природний газ, оскільки під час дії вказаного договору позивачем направлялись акти за спірний період за ціною, що не була погоджена споживачем, тобто за відсутності підписаної сторонами Додаткової угоди № 5. При цьому, оформлені у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди № 4 до договору акти приймання-передачі природного газу № 1115, №1185 позивач надіслав вже після закінчення строку дії договору та закінчення бюджетних зобов'язань.
Крім того, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося з зустрічною позовною заявою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" 46 101,22 грн пені, нарахованої за порушення зобов'язань за Договором №259/2021 від 01.03.2021 щодо передачі природного газу у визначеному договором об'ємі.
ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" надало відзив на зустрічний позов, в якому заперечило проти задоволення позивних вимог, вказуючи на те, що письмового обґрунтування з посиланням на відповідні докази щодо виникнення суми боргу саме у розмірі 510 216,68 грн, виходячи з якої позивачем здійснено нарахування пені, зустрічна позовна заяви не містить. Окрім цього, між ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» та ГУ ДСНС у м. Києві не було продовжено строк дії Договору № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 шляхом укладення відповідної Додаткової угоди. З цього випливає, що Договір № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 є таким, що закінчив свою дію, бо строк його дії був до 31.12.2021, а виключення з реєстру споживачів Товариства на інформаційній платформі Оператора ГТС Головного управління ДСНС у м. Києві відбулося у порядку, визначеним законодавством та Договором з відповідним повідомлення про таке виключення, що виключає притягнення постачальника до відповідальності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, уклавши Договір № 259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з наданих суду доказів, заборгованість у сумі 24620,67 грн, що є предметом спору, виникла за період серпень-вересень 2021 року.
Умовами п. 3.1. Договору визначено, що споживач зобов'язаний сплатити вартість спожитого обсягу газу на рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі товару.
Відповідно до п. 4.2. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід'ємною частиною договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Споживач протягом 10 днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 4.3. Договору).
На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу природного газу у серпні 2021 року в кількості 1,25 тис. куб. м., а у вересні 2021 року - 1,228 тис. куб.м.
Як вбачається з доданих до справи листів ГУ ДСНС у м. Києві № 7105-5930/04 від 23.09.2021 та № 7105-6649/04 від 28.10.2021, відповідач не підписав надані йому позивачем акти приймання-передачі природного газу за серпень та вересень 2021 року, оскільки ціна природного газу в них була визначена в розмірі, що не відповідав умовам укладеного договору та Додатковій угоді № 4.
З листа ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» № 1283 від 05.10.2021, також доданого до справи, вбачається, що позивач відмовився здійснити коригування надісланих відповідачу актів приймання-передачі природного газу за ціною, визначеною в Додатковій угоді № 4, оскільки вважав, що вона повинна бути розрахована у відповідності до Додаткової угоди №5, заперечення на яку відповідач не надав у встановлений строк, а відтак така угода вважається прийнятою учасниками господарських відносин.
Таким чином, судом встановлено, що на дату виникнення у відповідача зобов'язань з оплати отриманого у серпні та вересні 2021 року природного газу між сторонами відсутній був спір щодо об'ємів переданого природного газу, проте існував спір щодо вартості цього товару.
Оскільки між сторонами виникли суперечки щодо внесення змін до Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 в частині збільшення ціни за 1000 куб. м. природного газу, позивач звертався до господарського суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди № 5 до договору № 259/2021 від 01.03.2021 в редакції постачальника.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/20286/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання укладеною Додаткової угоди № 5 до договору № 259/2021 від 01.03.2021 було відмовлено.
19.08.2022 позивач листом за № 144 надіслав на адресу відповідача для підписання акт приймання-передачі природного газу № 1115 на суму 12 419,63 грн з урахуванням ПДВ за отриманий у період з 01.08.2021 по 31.08.2021 природний газ та акт приймання-передачі природного газу № 1185 на суму 12 201,04 грн з урахуванням ПДВ за отриманий у період з 01.09.2021 по 30.09.2021 природний газ за цінами, які були погоджені сторонами у Додатковій угоді № 4 від 21.07.2021.
Листом № 7105-4089/7104 від 14.09.2022 відповідач повідомив про відмову від підписання актів та сплату на їх підставі заборгованості за спожитий у серпні та вересні 2021 року природний газ, оскільки бюджетний рік за Договором №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 закінчився.
Отже, судом встановлено відсутність порушення зобов'язань за Договором №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021 Головним управлінням ДСНС у м. Києві в частині не підписання актів приймання-передачі природного газу, отриманого у серпні та вересні 2021 року.
Однак, за загальними приписами ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, тобто відповідач міг самостійно здійснити розрахунок вартості спожитого у спірний період природного газу з урахуванням ціни, визначеної в Додатковій угоді № 4 від 21.07.2021, та враховуючи відсутність спору щодо об'ємів спожитого газу.
Крім того, відповідно до п. 6.3. Договору, припинення постачання природного газу не звільняє Споживача від обов'язку сплатити постачальнику заборгованість за даним договором.
Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені Договором, та не здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує заборгованість на загальну суму 24 620,67 грн.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, факт порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем належними засобами доказування не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення 24 620,67 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує на рахунок споживача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що з 05.10.2021 відповідач за зустрічним позовом припинив постачання позивачу природного газу.
Порядок припинення та відновлення постачання природного газу, наведений у розділі 6 Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021.
Так, у п. 6.1. Договору визначено, що постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; розірвання договору постачання природного газу; настання заходів, передбачених Правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про ринок природного газу» та поширюються на споживачів, що не є захищеними.
30.09.2021 ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" надіслав на адресу Головного управління ДСНС у м. Києві лист за вих. № 1235 від 30.09.2021, в якому повідомив про виключення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з реєстру споживачів ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" та як наслідок - припинення газопостачання, оскільки сторони не досягли згоди щодо добровільного розірвання Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що підстава, з якої відповідач за зустрічним позовом припинив постачання природного газу позивачу за укладеним договором, не відповідає умовам, визначеним у п.6.1. Договору, а відтак, ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" є таким, що порушив виконання зобов'язання за договором.
Як вбачається з заяви Головного управління ДСНС у м. Києві № 7101-5299/7112 від 15.11.2022, наданої до справи, позивачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок пені за шість місяців, виходячи з суми боргу 510 216,68 грн. Вказана заборгованість, на думку позивача за зустрічним позовом, виникла як різниця між загальною сумою договору 838 266,24 грн, наведеної у п. 2.2 Договору, та загальною сумою поставки природного газу у період з березня по липень 2021 року на загальну суму 328 049,56 грн, на яку були підписані акти приймання-передачі природного газу.
Суд, перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом, дійшов висновку, що він є необґрунтованим та не узгоджується з умовами договору та нормами чинного законодавства.
У п. 7.3. Договору визначено, що відповідальність у вигляді пені підлягає застосуванню за порушення строків виконання зобов'язання. Виходячи з аналізу умов Договору №259/2021 постачання природного газу від 01.03.2021, зобов'язанням постачальника - відповідача за зустрічним позовом, є поставка природного газу в обсягах та порядку, передбаченим договором. Відтак, у разі не поставки природного газу у визначеному об'ємі до постачальника застосовується відповідальність у вигляді пені.
Судом встановлено, що ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" припинило постачання природного газу за договором з жовтня 2021 року, тобто не виконало свої зобов'язання з поставки природного газу за період з жовтня по грудень (включно) 2021 року.
Як вбачається з укладеної між сторонами Додаткової угоди № 4 від 21.07.2021 до договору, якою внесені зміни до п 1.2. та 2.1. договору, у 4 кварталі 2021 року ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" зобов'язалося передати природний газ у кількості 43,57786 тис. куб. м. за ціною 9935,70 грн з урахуванням ПДВ за 1000,0 тис. куб. м., проте свого обов'язку не виконало.
Відтак, відповідач не виконав зобов'язання з поставки природного газу саме на загальну суму 432 976,54 грн.
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5 ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Як вбачається з п. 1.1. Договору, строк поставки природного газу за договором був встановлений сторонами до 31 грудня 2021 року.
Крім того, ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" повідомило про виключення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з реєстру споживачів ТОВ "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ", що також підтверджено листом АТ «Київгаз» за № 3428/20 від 04.10.2022, що виключає подальшу можливість відповідача за зустрічним позовом здійснити передачу обумовленого договором природного газу.
Отже, виходячи з особливостей постачання природного газу, які визначаються умовами Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем, а також враховуючи умови укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасну поставку у 4 кварталі 2021 природного газу підлягає нарахуванню за період з 05.10.2021 (дата визначена позивачем за зустрічним позовом) по 31 грудня 2021 року, оскільки поза межами даної дати поставка природного газу є неможливою.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судом здійснено розрахунок пені за період з 05.10.2021 по 31.12.2021, виходячи з суми невиконаного зобов'язання в розмірі 432 976,54 грн та з урахуванням зміни облікової ставки НБУ у спірний період. За розрахунком суду сума пені становить 18007,08 грн. Відтак, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.
Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача; за зустрічним позовом - пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" (вул. Сумська, 39, офіс 125; код ЄДРПОУ 40292876) 24 620 грн 67 коп. заборгованості та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Зустрічний позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГАЗ ПОСТАЧ" (вул. Сумська, 39, офіс 125; код ЄДРПОУ 40292876) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155) 18 007 грн 08 коп. пені та 969 грн 08 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. У задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення 28 094,14 грн пені - в позові відмовити.
6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення складено та підписано: 02.03.2023.
Суддя А.І. Привалов