ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2023Справа № 910/4286/22
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Петрук Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
вул. Рудиківська, 49, смт. Козин, Обухівський р-н, Київська обл., 08711
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ"
блв. Дружби Народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205, м. Київ 14, 01014
про стягнення 2 238 984,00 грн.
Та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ"
блв. Дружби Народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205, м. Київ, 01014
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
вул. Рудиківська, 49, смт. Козин, Обухівський р-н, Київська обл., 08711
про стягнення 426 556,80 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" (далі-відповідач) про стягнення 2 238 984,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.09.2021, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 238 984,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/4286/22 від 07.07.2022 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2022.
Протокольною ухвалою суду від 03.08.2022 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 21.09.2022.
22.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених п. 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи п. 4.4 договору як такого.
22.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ", в якій заявник просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 426 556,80 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу електричної енергії.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" було сплачено Публічному акціонерному товариству "Центренерго" попередню оплату у розмірі 111 024,00 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 537 580,80 грн, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ".
21.09.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 21.09.2022 судом було оголошено перерву у підготовчого засідання до 19.10.2022.
У підготовчому засіданні 19.10.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2022.
25.10.2022 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.
25.10.2022 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 09.11.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.12.2022.
07.12.2022 суд протокольною ухвалою (без виходу до нарадчої кімнати) задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 25.01.2023.
25.01.2023 у судове засідання з розгляду справи по суті сторони не з'явились. Протокольною ухвалою (без виходу до нарадчої кімнати) суд відклав розгляд справи по суті на 08.02.2023.
У судовому засіданні 08.02.2023 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по справі, позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі; проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 08.02.2023 надав усні пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічним позов підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 08.02.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі та вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступні обставини.
05.05.2021 між Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО» (далі іменується - Продавець та/або ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» (далі іменується - Покупець та/або ТОВ «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ») укладено договір №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (далі іменується - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначається за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.
Відповідно до п. 1.2 Договору, тип графіку продажу електричної енергії (Базове навантаження, Пікове навантаження, Позапікове навантаження) визначається у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.
Відповідно до п. 3.1 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у Додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно з п. 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений у п. 215.3.9 Кодексу.
Згідно з п. 3.6 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п. 8.1 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У Додатку №1 до Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 (Графік відпуску/відбору електричної енергії) сторони погодили, що на період з 01.06.2021 по 30.09.2021 загальний обсяг електроенергії становить 8784 МВт.г.; ціна за 1 МВт.г. без ПДВ становить 1285,00 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 30.09.2021, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 238 984,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених п. 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи п. 4.4 договору як такого.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" було сплачено Публічному акціонерному товариству "Центренерго" попередню оплату у розмірі 111 024,00 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 537 580,80 грн, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
У ч. 3 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" зазначено, що відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов'язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Абзацами 1, 2 частини 4 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що Регулятор має право встановлювати максимальний строк дії двосторонніх договорів, який не може бути меншим за шість місяців. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується відпустити електричну енергію в Об'єднану Енергосистему України, а Покупець зобов'язується відібрати електричну енергію з Об'єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 №499. При терміні постачання, що перевищує 7 днів, в разі необхідності зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії не більше ніж 5% від загального обсягу відпуску/відбору електричної енергії визначеного у Додатку 1, Продавець та Покупець письмово, за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору визначеного у Додатку 1. Підписане Продавцем та Покупцем письмове узгодження є Додатком до цього Договору.
У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття Регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності Продавця на ринках електричної енергії, Продавець має право в односторонньому порядку, письмово попередивши Покупця не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, знизити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у Додатку 1.
Згідно з п. 3.2 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.
У п. 3.3 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 вказано, що період відпуску/відбору складається з таких етапів:
-1 етап: 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-2 етап: 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-З етап: 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-4 етап: 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-5 етап: 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-6 етап: 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору;
-7 етап: 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-8 етап: 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-9 етап: 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-10 етап: 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-11 етап: 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-12 етап: 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору;
-13 етап: 1-5 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-14 етап: 6-10 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-15 етап: 11-15 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-16 етап: 16-20 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-17 етап: 21-25 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-18 етап: 26-31 число місяця (серпень) відпуску/відбору;
-19 етап: 1-5 число місяця (вересень) відпуску/відбору;
-20 етап: 6-10 число місяця (вересень) відпуску/відбору;
-21 етап: 11-15 число місяця (вересень) відпуску/відбору;
-22 етап: 16-20 число місяця (вересень) відпуску/відбору;
-23 етап: 21-25 число місяця (вересень) відпуску/відбору;
-24 етап: 26-30 число місяця (вересень) відпуску/відбору.
У разі надходження від організатора аукціону - ТБ "Українська енергетична біржа" на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеного покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці 1 п. 3.2 договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту. Оригінал такого повідомлення надсилається продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу, вказану у п. 10 договору. Покупець не пізніше 1 банківського дня з дати отримання покупцем повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску додаткового забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% сплаченого гарантійного внеску (п. 3.4 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021).
Таким чином, враховуючи умови п.п. 3.2, 3.3 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021, не пізніше ніж за 2 банківські дні до 01 червня 2021 року відповідач повинен був у повному обсязі оплатити вартість електричної енергії, яка відпускається Публічним акціонерним товариством "Центренерго"/відбирається Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" у першому етапі (1-5 червня 2021 року).
Згідно з аукціонним свідоцтвом №03-ЕР-050521-11-3-6 виданим Товарною біржою «Українська енергетична біржа» та додатком №1 до Договору, обсяг електричної енергії становить - 8784 МВт.*год, ціна за 1 МВт.*год (з акцизним податком та без ПДВ) становить - 1285,00 грн., загальна вартість без ПДВ становить - 11287440,00 грн., крім того ПДВ - 2757488,00 грн., а разом - 13544928,00 грн.
За таких обставин, обґрунтований розрахунок погодинного щодобового відпуску/відбору електричної енергії на підставі Договору є таким:
8784 МВт.*год: 24 год: 122 доби = 3 МВт*год (де: 8784 МВт*год - первісний обсяг електричної енергії передбачений Договором, 24 год - кількість годин протягом одної кожної доби, 122 доби - кількість діб за період відпуску/відбору електроенергії за Договором з 01.06.2021 по 30.09.2021, 3 МВт*год - щогодинний обсяг електроенергії протягом кожної доби за Договором).
Проте, за твердженням позивача за первісним позовом, в порушення умов Договору, ТОВ «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії, зокрема за період: з 02.06.2021 по 30.09.2021, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком «Mancet management system» (Платформа MMS НЕК «УКРЕНЕРГО», як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).
Обґрунтований розрахунок обсягу електричної енергії від оплати та відбору якої відмовився ТОВ «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» в період з 02.06.2021 по 30.09.2021 є таким:
3 МВт*год х 24 год = 72 МВт*год (де: 3 МВт*год - погодинний щодобовий відпуск/відбір електроенергії визначений умовами Договору, 24 год - кількість годин протягом одної доби, 72 МВт*год - обсяг електроенергії від оплати та відбору якої відмовився Покупець за один день.
Листом вих. №29/1574 від 01.06.2021 позивач за первісним позовом повідомив відповідача, що станом на 31.05.2021 у останнього виникла заборгованість, в тому числі за Договором №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021.
У вказаному листі позивач за первісним позовом повідомив, що відповідно до п. 3.5 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов'язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.
Для уникнення подальшого застосування зазначеного пункту договору, позивач за первісним позовом просив відповідача терміново погасити заборгованість, інакше Публічне акціонерне товариство "Центренерго" змушене буде припинити постачання електричної енергії з 02.06.2021.
Як вбачається з листа Публічного акціонерного товариства "Центренерго" вих. №29/1767 від 18.06.2021, позивач за первісним позовом повідомив відповідача про те, що у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань з оплати електричної енергії, постачальник з 02.06.2021 призупинив на підставі п. 3.5 договору постачання електроенергії.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3.5 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов'язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.
Таким чином, умовами Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 передбачено право позивача за первісним позовом на застосування оперативно-господарської санкції, яка полягає у призупиненні постачання електроенергії, у тому випадку, коли покупець (відповідач за первісним позовом) не у повному обсязі здійснив оплату у строки, встановлені умовами договору.
У п. 4.4 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 сторонами погоджено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення п. 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з п. 3.5 цього договору), покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
Так як відповідач за первісним позовом порушив п. 3.2 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом застосував п. 3.5 договору (про що зазначає сам позивач у листах, копії яких долучені ним до матеріалів справи), відповідно до умов п. 4.4 договору відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу, що наведений позивачем за первісним позовом у позовній заяві, визнав його арифметично вірним. Таким чином, 20% штрафу становить 2 238 984,00 грн.
Що стосується доводів відповідача за первісним позовом про те, що оскільки позивач застосував оперативно-господарську санкцію, якою призупинив постачання електроенергії, то відповідач за первісним позовом не мав можливості здійснювати відбір електроенергії, суд зазначає, що призупинення продавцем постачання електроенергії є правомірним наслідком невиконання покупцем обов'язку з оплати вартості електроенергії (відповідно до умов договору).
Посилання покупця на неможливість виконання свого обов'язку з відбору електроенергії через призупинення її відпуску продавцем в контексті правовідносин, які склались між сторонами, судом оцінюються критично, так як відповідач за первісним позовом міг в будь-який час доплатити необхідну для кожного етапу відбору електроенергії грошову суму, таким способом виконавши свій обов'язок з оплати електроенергії, у зв'язку з чим у позивача за первісним позовом зникли б підстави для застосування оперативно-господарської санкції.
Однак, відповідачем не вчинялись дії, направлені на погашення заборгованості за Договором №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021.
Так само, матеріали справи не містять доказів звернення покупця (відповідача за первісним позовом) до продавця (позивача за первісним позовом) з проханням врегулювати ситуацію, яка виникла, чи з проханням відпустити необхідні обсяги електроенергії.
Також, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про те, що з умов п. 4.4 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 неможливо встановити, що в даному випадку є "відмовою" покупця.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача за первісним позовом, оскільки з системного аналізу п. 4.4 договору вбачається, що "відмовою" покупця є будь-які активні дії чи бездіяльність покупця, які призвели до того, що обсяги електроенергії, погоджені у Додатку №1 до договору, не були відібрані.
Оскільки судом встановлена протиправна поведінка (бездіяльність) покупця, що призвела до застосування продавцем оперативно-господарської санкції, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" штрафу у розмірі 2 238 984,00 грн.
Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ", суд дійшов висновку про його задоволення, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом, відповідачем за первісним позовом (покупцем) на виконання умов Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 було сплачено грошові кошти шляхом попередньої оплати у розмірі 537 580,80 грн.
При цьому, 01.06.2022 позивачем за первісним позовом було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 111 024,00 грн (за 1 добу/за 1 червня 2021 року = 72 МВт.г.), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
З умов Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 та Додатку №1 до нього вбачається, що постачання електроенергії повинно було відбуватися у період з 01.06.2021 по 30.09.2021.
Інших періодів постачання умовами договору визначено не було.
Оскільки умовами договору було передбачено існування правовідносин між сторонами щодо постачання електроенергії у конкретно визначений період, який продовжено не було, суд дійшов висновку, що по закінченню вказаного періоду та з огляду на встановлені судом обставини, що у вказаному періоді позивачем за зустрічним позовом (покупцем) було відібрано лише 72 МВт.г. електроенергії на суму 111 024,00 грн, у продавця (Публічного акціонерного товариства "Центренерго") відсутні будь-які правові підстави для утримання сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" грошових коштів у розмірі 426 556,80 грн.
Крім того, відповідно до п. 3.7 Договору №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в Акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцю за його вимогою впродовж 5 банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.
Так як наступних періодів відпуску/відбору електроенергії за Договором №20/21-97-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 05.05.2021 між сторонами погоджено не було, грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн. підлягають поверненню на користь позивача за зустрічним позовом.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" грошових коштів у розмірі 426 556,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги первісного позову Публічного акціонерного товариства "Центренерго" підлягають задоволенню у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" слід також задовольнити.
Судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом, а судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом у зв'язку з задоволенням первісного та зустрічного позовів (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205; ідентифікаційний код: 43202392) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) штраф у розмірі 2 238 984,00 грн. та судовий збір у розмірі 33 584,76 грн.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" задовольнити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205; ідентифікаційний код: 43202392) грошові кошти у розмірі 426 556,80 грн. та судовий збір у розмірі 6 398,35 грн.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 02.03.2023
Суддя М.О. Лиськов