ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.02.2023Справа № 910/1916/23
Суддя Чеберяк П.П., розглянувши матеріали за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 266 876,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- первісної документації, яка свідчить, що розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна йому була для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією в розмірі 38 247,00 грн.
24.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків у справі № 910/1916/23.
На виконання вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 про надання первісної документації, яка свідчить, що розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, заявник (боржник) зазначив, що заява боржника містить додаток, який має назву «Конкретизований список кредиторів і боржників» із зазначенням інформації щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, загальної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, щодо більшості кредиторів зазначено суму основного зобов'язання, суми нарахованих відсотків, суми неустойки, розмір загальної вартості кредиту щодо кожного кредитора окремо.
Заявник (боржник) також зазначає, ним були додані до заяви копії тих кредитних договорів, які наявні у останнього та зауважив, що частина кредитних договорів, на підставі яких виникла заборгованість у боржника відсутня, оскільки вони знаходяться у кредиторів.
Також до заяви додано роздруківку кредитної історії ТОВ «Українське бюро кредитних історій», яка, за переконанням заявника (боржника) є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами та містить повну та достовірну інформацію про заборгованість боржника, в тому числі загальну суму заборгованості, заборгованість за основними зобов'язаннями, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання.
З наведеними доводами боржника суд не погоджується зважаючи на наступне.
Відповідності до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Водночас надана боржником роздруківка кредитної історії, складена Українським бюро кредитних історій, яка не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою кредитного бюро, відповідно до статті 77 ГПК України не є належним та допустим доказом, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань боржника.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.
Щодо обов'язку подання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2010-2022 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім'ї; доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна йому була для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як убачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника за 2020-2022 роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
До заяви про усунення недоліків боржником не додано доказів виконання ухвали суду від 13.02.2023 в частині надання: декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім'ї; доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна йому була для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Заперечення заявника щодо відсутності обов'язку вносити відомості до декларації про майновий стан про членів сім'ї суперечить вищевикладеній позиції.
Щодо доводів заявника (боржника) зазначених у заяві про усунення недоліків на вимогу суду про надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень суд зазначає наступне.
Однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Щодо долученого заявником Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 18.12.2022, укладеного між заявником та арбітражним керуючим ОСОБА_2 , суд зазначає, що умови такого договору суперечать умовам Кодексу України з процедур банкрутства, яким не передбачено відстрочення сплати грошової винагороди арбітражному керуючому, так як і не передбачено виплату такої винагороди частинами, щомісячно перераховуючи певну суму коштів.
При цьому, суд звертає увагу заявника на однозначне врегулювання даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, встановлені судом обставини під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та неусунення заявником в повному обсязі недоліків вказаної заяви, які були встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023, унеможливлюють прийняття її до розгляду, а тому вказана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику - ОСОБА_1 , про що судом постановляється відповідна ухвала.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернути без розгляду.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк