02.03.2023 Справа № 908/605/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали заяви
боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
З дня введення в дію (21.10.2019) Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” втратив чинність (п.2 Прикінцевих і перехідних положень згаданого Кодексу).
Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема: докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
У поданій заяві, заявник посилаючись на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20, просить призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О. та додав до заяви договір від 12.01.2023 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, п. п. 3.1, 3.3. якого зокрема передбачено, розстрочення оплати послуг керуючого реструктуризацією рівними частинами протягом 10 місяців, у сумі 2013 грн. щомісячно на депозитний рахунок господарського суду. Загальний розмір оплати послуг керуючого реструктуризацією становить 20 130 грн.
Поряд з цим, суд зазначає, що нормами ч. 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України” на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2684,00 гривень.
Таким чином, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинні бути додані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 40 260 грн. 00 коп. (3 міс. х 5 х 2684,00 грн.).
Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
Проте, КУзПБ та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 19.11.2020 у справі №910/726/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, чинним законодавством України не передбачено.
У зв'язку з однозначним врегулюванням даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд не вбачає в поданих боржником матеріалах належних доказів дотримання положень п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства (План реструктуризації боргів), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Частиною 2 ст. 124 Кодексу передбачені вимоги до плану реструктуризації із визначенням що саме повинен містити такий план реструктуризації боргів боржника.
Натомість, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником долучено план реструктуризації боргів, відповідно до якого останній взагалі не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, зазначає від'ємну цифру (менше за нуль).
Як вбачається з поданих заявником матеріалів конкретні пропозиції щодо реструктуризації боргів відсутні.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: статтям 124-125 Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що заява фізичної особи ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містить недоліки, суд залишає цю заяву без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 2, 116-117 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення виявлених судом недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Для усунення недоліків, що допущені при подачі заяви про неплатоспроможність, надати до суду :
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 40 260,00 грн.;
- конкретні пропозиції боржника щодо реструктуризації боргів у відповідності до положень ст. 124-125 Кодексу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом на їх усунення, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повертаються судом без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.03.2023. та не підлягає окремому оскарженню від рішення суду.
Суддя Л.М. Сушко