вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"20" лютого 2023 р. Справа№ 910/16691/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,
за участю представників:
від позивача - Сербулов О.В., ордер серії АІ №1160953 від 11.10.2021,
від відповідача - Симбірцев Є.В., довіреність від 29.12.2020 №1229,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" про розподіл витрат професійної правничої допомоги за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/16691/21 (суддя Ковтун С.А., повний текст складено - 05.08.2022) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" про визнання недійсним правочину.
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/16691/21 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" та визнано недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" - заяву №1136 від 14.09.2021 про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за договором поставки №12-09/19 від 12.09.2019, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" 2270,00 грн судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/16691/21 - без змін.
При цьому, до початку судових дебатів (у відзиві на апеляційну скаргу) позивачем вказано про те, що ним будуть подані до суду докази понесення витрат правничої допомоги.
До Північного апеляційного господарського суду 06.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" надійшла заява про розподіл витрат професійної правничої допомоги з відповідними доказами понесення таких витрат.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 розгляд вказаної заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу призначено на 20.02.2023 о 10-50.
Від відповідача до суду надійшло заперечення проти задоволення вказаної заяви позивача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" просило відмовити в її задоволенні, а у випадку задоволення - зменшити витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення вказаної заяви.
Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 39 704,43 грн. заявник надав копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.09.2021, Додаткової угоди №1 від 06.09.2021 та Додаткової угоди №2 від 06.09.2022 до нього, Актів прийому - передачі наданих послуг від 02.12.2022 №0212/01, від 21.12.2022 №2112/02 та від 01.02.2023 №0102/01.
Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 06.09.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.09.2021 сторони погодили, зокрема наступні розміри гонорару:
за участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 2500 грн.;
за підготовку та подання інших заяв, клопотань, письмових пояснень, тощо (обсягом до двох сторінок) - від 500 грн. до 1000 грн. за кожен документ, в залежності від складності.
У пункті 2 вказаної угоди вказано, що час перебування адвоката у місцях, визначених в п. 2.2 Договору з метою його виконання зараховується до часу надання адвокатом професійної правничої допомоги і становить 1500 грн. за 1 годину.
Згідно п.1 Додаткової угоди №2 від 06.09.2022 за підготовку та подання однієї заяви по суті справи в суді апеляційної інстанції - 3500 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Згідно Актів прийому - передачі наданих послуг від 02.12.2022 №0212/01, від 21.12.2022 №2112/02 та від 01.02.2023 №0102/01 адвокатом позивачу надані наступні послуги на загальну суму 12 500 грн.:
підготовка та подання заперечення проти відкриття апеляційного провадження - 1000 грн.;
ознайомлення з матеріалами справи (двічі по 1500 грн.) - 3000 грн.;
підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 3500 грн.;
забезпечення представництва в судовому засіданні 19.12.2022 - 2500 грн.;
участь в судовому засіданні 30.01.2023 - 2500 грн.
Також, заявником заявлено гонорар успіху у розмірі 24 704,43 грн. (премія у розмірі 5 % від ухваленої на користь клієнта суми позовних вимог згідно п. 6.5.1 договору).
Як вже вказувалося, від відповідача до суду надійшло заперечення проти задоволення вказаної заяви позивача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" просило відмовити в її задоволенні, а у випадку задоволення - зменшити витрати на професійну правничу допомогу.
У вказаній заяві відповідач зазначив, що наведений позивачем розмір витрат правничої допомоги не відповідає критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.
Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивач просить відшкодувати йому суму витрат правничої допомоги в загальному розмірі 39 704, 43 грн., з яких: 24 704,43 грн. (премія у розмірі 5 % від ухваленої на користь клієнта суми позовних вимог), а решта - вартість наданих послуг.
Колегія суддів вказує, що з наданих позивачем Актів прийому - передачі наданих послуг від 02.12.2022 №0212/01, від 21.12.2022 №2112/02 та від 01.02.2023 №0102/01 вбачається, що загальна вартість послуг за цими актами становить 12 500 грн.
Отже, загальна сума витрат становить 37 204, 43 грн. (12 500 грн. - загальна сума за наданими позивачем актами + 24 704,43 грн. - премія у розмірі 5 % від ухваленої на користь клієнта суми позовних вимог).
В свою чергу, позивач заявляє про розподіл суми витрат правничої допомоги у розмірі 39 704, 43 грн., що становить більшу суму на 2 500 грн.
Колегія судді вказує, що детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як того вимагають положення частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, на суму 2 500 грн. позивачем до суду подано не було.
Таким чином, включення наведеної суми до загального розміру витрат правничої допомоги, апеляційний суд вважає необґрунтованим.
Стосовно покладення на відповідача 24 704,43 грн. (премія у розмірі 5 % від ухваленої на користь клієнта суми позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Так, вказана сума нарахована на підставі п. 6.5.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.09.2021 в редакції Додаткової угоди №1 від 06.09.2021, згідно якого у випадку пред'явлення у судовій справі зустрічного позову (проти клієнта), за успішне представництво інтересів клієнта, останній сплачує адвокату премію (гонорар) у розмірі 5 % суми позовних вимог за зустрічним позовом, відмовлених на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Отже, сплата клієнтом на користь адвоката премії у розмірі 5 % суми позовних вимог відбувається у випадку успішного представництва інтересів у справі за зустрічним позовом.
Разом з тим, в межах даної справи зустрічного позову про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" пред'явлено не було, вимоги позову, задоволеного судом, є немайновими, а тому нарахування премії у розмірі 5 % від ухваленої на користь клієнта суми позовних вимог (спірна сума зарахування) не можна визнати обґрунтованим.
У будь - якому випадку, колегія суддів вважає, що вказана сума гонорару успіху у розмірі 24 704,43 грн. не відповідає критерію розумності, оскільки не має характеру необхідності, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим її відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача гонорару успіху, який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
Колегія суддів враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), та зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови).
З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат позивача (гонорару успіху) в сумі 24 704,43 грн.
Стосовно заявленої суми витрат правничої допомоги в розмірі 12 500 грн., колегія суддів вказує наступне.
Як вже вказувалося, згідно Актів прийому - передачі наданих послуг від 02.12.2022 №0212/01, від 21.12.2022 №2112/02 та від 01.02.2023 №0102/01 адвокатом позивачу надані наступні послуги на загальну суму 12 500 грн.:
підготовка та подання заперечення проти відкриття апеляційного провадження - 1000 грн.;
ознайомлення з матеріалами справи (двічі по 1500 грн.) - 3000 грн.;
підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 3500 грн.;
забезпечення представництва в судовому засіданні 19.12.2022 - 2500 грн.;
участь в судовому засіданні 30.01.2023 - 2500 грн.
Колегія суддів вказує, що акт здачі-приймання правової допомоги згідно Договору не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, позаяк розмір таких витрат має бути доведений та документально обґрунтований.
За висновком колегії суддів, обґрунтованою, доведеною та необхідною сумою витрат правничої допомоги в суді апеляційної інстанції є 10 500 грн., що складається з вартості наступних послуг: підготовка заперечення проти від проти відкриття апеляційного провадження - 1000 грн.; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3500 грн.; ознайомлення з матеріалами справи (1,5 години) - 2 250 грн.; участь в судовому засіданні 30.01.2023 - 2500 грн.; забезпечення представництва в судовому засіданні 19.12.2022 - 1 250 грн.
При цьому, стосовно визначеної судом суми витрат за ознайомлення з матеріалами справи, слід зазначити наступне.
Так, згідно Акту прийому - передачі наданих послуг від 02.12.2022 №0212/01 адвокат двічі по одній годині (17.11.2022 та 30.11.2022) ознайомлювався з матеріалами справи.
При цьому, обґрунтовуючи необхідність такого ознайомлення вперше, представник позивача послався на неотримання апеляційної скарги від відповідача.
Ознайомлення з матеріалами справи вдруге, згідно доводів представника позивача, викликано необхідністю перевірки обставин того, чи подавався до першої інстанції відповідачем додатковий доказ, який було подано до апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою.
За висновком колегії суддів, час визначений в Акті на надання послуги по ознайомленню з матеріалами справи вдруге (1 година) не відповідає критерію реальності та є неспівмірним з обсягом виконаної представником роботи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір витрат правничої допомоги по наданні послуги за ознайомлення з матеріалами справи вдруге, який підлягає покладенню на відповідача становить 750 грн., оскільки обґрунтованим часом, достатнім для з'ясування обставини щодо подання додаткового доказу є 30 хвилин.
Стосовно витрат по наданню послуги по забезпеченню представництва в судовому засіданні 19.12.2022, слід зазначити наступне.
Так, відповідач, вважає, що оскільки у вказану дату судове засідання не відбулося, підстави для покладення на нього витрат у розмірі 2 500 грн. відсутні.
Колегією суддів при цьому враховується наступне.
У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
За наведених обставин, колегія суддів не погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для покладення на нього витрат по наданню послуги по забезпеченню представництва в судовому засіданні 19.12.2022, з огляду на те, що воно не відбулося.
Разом з тим, такі витрати за надання послуги по забезпеченню представництва в судовому засіданні 19.12.2022 не підлягають покладенню на відповідача в повному обсязі (2 500 грн.).
За висновком колегії суддів обґрунтованою сумою витрат по наданню послуги по забезпеченню представництва в судовому засіданні 19.12.2022 є 1 250 грн., враховуючи те, що адвокатом було витрачено час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, а також нездійснення представництва в засіданні через те, що воно не відбулось.
Отже, обґрунтованою та доведеною сумою витрат правничої допомоги в суді апеляційної інстанції є 10 500 грн.
При цьому, щодо вказаної суми у розмірі 10 500 грн., суд вказує наступне.
Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.
Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 10 500 грн. є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.
При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач не довів відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності понесених позивачем при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу із складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат.
Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на суму 10 500 грн., колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на апелянта.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі задовольнити частково та стягнути з відповідача 10 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" про розподіл витрат професійної правничої допомоги у справі №910/16691/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пак" 10 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст додаткової постанови складено: 01.03.2023 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко