22 лютого 2023 року м.Дніпро справа № 160/9894/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 160/9894/22 (суддя Кальник В.В., справа розглянута за правила спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно, та встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2021 року;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно, та встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2021 року.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ № 704, та відновлено його первинну редакцію, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Таким чином, позивач вважає, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру винагороди за наступними складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обрахувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Таким чином, розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням для визначення розміру пенсії з 01.02.2020 року мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Так, судом:
- визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, для перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року включно, та встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2021 року.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскільки перерахунок пенсії за вислугу років в контексті спірних правовідносин законодавством пов'язується із підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а ні в 2020 році, ні в 2021 році не відбулось підвищення грошового забезпечення, відсутні підстави для видачі позивачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням із врахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 р. та 01.01.2021 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 судовим рішенням в справі № 826/6453/19 не створює підстав для перерахунку пенсії. Урядом не приймались рішення в цій період про підвищення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність застосування для перерахунку пенсії такої розрахункової величини як розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2020 р. та 01.01.2021 р. відповідно, із множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Судом першої інстанції надано неправильне тлумачення п. 4 постанови № 704, адже судовим рішенням у справі № 826/6453/18 цей пункт постанови № 704 не скасовувався, він є чинним. Пунктом 4 постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року. Застосування розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного року, для обчислення посадових окладів та окладів на військовим званням можливо за умови, коли такий розмір буде дорівнювати або перевищувати величину 50% мінімальної заробітної плати на відповідний рік. Станом на 01.01.2020 р. та 01.01.2021 р. розмір прожиткового мінімуму не дорівнював і не перевищував величину 50% мінімальної заробітної плати. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII чітко встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати. Тому вважає, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців є саме розмір прожиткового мінімуму, визначеного станом на 01.01.2018р..
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по лінії Міністерство оборони України, передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
28.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, із заявою в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 рік.
Листом від 30.05.2022 року № 7/11866/11 відповідачем у задоволенні вказаної заяви було відмовлено, посилаючись на відсутність підстав для складання нової довідки.
Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на визначення розміру посадового окладу, який визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому, суд дійшов висновку що відмова відповідача щодо обрахунку грошового забезпечення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 704 є протиправною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з приписами ч.1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цього нормативного документу установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї постанови Уряду (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, пункт 4 Постанови №704 було викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Таким чином, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Також слід зазначити, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Натомість Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон № 294-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік, не містить.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини встановленого на 1 січня 2018 року для визначення, зокрема грошового забезпечення, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Вищезазначені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 500/1886/21 та від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення в оскарженій частині ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 160/9894/22 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак