про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог
24 лютого 2023 року м. РівнеСправа №460/4465/23
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про встановлення факту, визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просить:
встановити факт перебування позивача на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Рівному Рівненської області;
визнати протиправною відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника;
зобов'язати призначити пенсію в разі втрати годувальника з 17.01.2023.
Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
Перевіряючи на виконання положень ч. 1 ст. 171 КАС України вказаний позов, суд встановив та врахував таке.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом позовних вимог позивач просить суд, зокрема, встановити факт перебування позивача на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Рівному Рівненської області.
Пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Таким чином, вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, в тому числі й факту перебування фізичної особи на утриманні, розглядаються цивільним судом за місцем проживання заявника в порядку окремого провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про встановлення факту перебування позивача на утриманні її чоловіка не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Водночас суд враховує, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.02.2023 у справі № 569/2834/23 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Рівненський міський суд Рівненської області в ухвалі від 20.02.2023 у справі №569/2834/23 врахував, серед іншого, висновки об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведені в постанові від 23.01.2023 у справі № 214/1309/21, про те, що встановити факт перебування на утриманні померлого для одержання страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв'язку з оскарженням рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги, пред'явлені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуються доводами про перебування позивача на утриманні та наявністю у зв'язку з цим підстав для переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що перевірка та оцінка обґрунтованості доводів позивача про її перебування на утриманні померлого годувальника має бути здійснена адміністративним судом під час розгляду цієї адміністративної справи, при вирішенні в межах компетенції судового спору про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, однак без вирішення за результатами судового розгляду питання про встановлення факту, що має юридичне значення. Адже, як вказав Верховний Суд в постанові від 23.01.2023 у справі № 214/1309/21, встановлення такого факту в адміністративній справі не є самостійною метою.
Відтак суд вважає, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги, яка не може бути вирішена в порядку адміністративного судочинства, не має наслідком порушення прав та інтересів позивача, оскільки не впливає на повноту обставин, що входять до предмета доказування та підлягають встановленню адміністративним судом під час розгляду цієї справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про встановлення факту перебування позивача на утриманні слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про встановлення факту перебування позивача на утриманні.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 24 лютого 2023 року.
Суддя Н.О. Дорошенко