28 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа №340/9660/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправними, скасування вимог, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про:
- визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 28.10.2019 року №Ф-25503-52 на суму 7 965,54 грн;
- визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2019 року №Ф-25503-52 на суму 10 719,72 грн;
- визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо нарахування в автоматичному режимі зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2019 року - 2020 рік в сумі 11 249,48 грн по ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 щодо скасування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2018 року, 2019 та 2020 роки в загальній сумі 21 969,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у період з 07.09.1999 р. по 08.06.2021 р. мав статус фізичної особи-підприємця. Заперечуючи щодо правомірності оскаржуваних вимог представник позивача зазначив, що з 26.07.2016 р. ОСОБА_1 влаштувався на роботу у ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» та фактично припинив господарську діяльність як фізична особа-підприємець. При цьому ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» сплачується за позивача ЄСВ.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.97-99). Представник відповідача вказує, що згідно інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області з 09.09.1999 р. на загальній системі оподаткування. 08.06.2021 р. проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 21 969,20 грн (ІV квартал 2018 року - 2 457,18 грн, 2019 - 11 016,72 грн, січень, лютий, червень - листопад 2020 року - 8 495,30 грн). З урахуванням сплати у 2021 році (в межах виконавчого провадження) надійшло єдиного внеску в сумі 10 719,72 грн, станом на 10.01.2022 р. загальна сума боргу становить 11 249,48 грн. Представник відповідача наголосив на тому, що оскаржувані вимоги про сплату боргу винесена на законних підставах, а тому не підлягає скасуванню.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій викладено заперечення щодо аргументів представника відповідача, наведених у відзиві (а.с.110-113).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.35).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.91-92).
19.01.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.108).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 07.09.1999 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, а 08.06.2021 р. припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням.
В інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 відображена недоїмка станом на 31.10.2021 р. у розмірі 11 249,48 грн (а.с.105).
Так, в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_2 відображено нарахування недоїмки за ІV квартал 2018 рік у розмірі 2 457,18 грн, за 2019 рік у розмірі 11 016,72 грн, за 2020 рік у розмірі 8 495,30 грн (а.с.105). При цьому сплачено 10 719,72 грн.
На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДПС у Кіровоградській області сформовано:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.10.2019 р. №Ф-25503-52, з огляду на зміст якої станом на 31.07.2019 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 7 965,54 грн (а.с.57, 100);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2019 р. №Ф-25503-52, з огляду на зміст якої станом на 31.10.2019 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 10 719,72 грн (а.с.58, 103).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Окрім того, пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску визначено фізичних осіб-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абз.1 п.1, п.3 ч.1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Разом з тим, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом №2464 не врегульовано.
Суд враховує, що необхідними умовами для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, однак за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому задля досягнення зазначеної мети законодавчо встановлений обов'язок зі сплати фізичними особами-підприємцями мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19 (провадження №К/9901/28514/19) сформовано правовий висновок відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
Верховний Суд зазначив, що інше тлумачення норм Закону №2464 щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 2018 року по 2020 рік включно перебував у трудових відносинах із ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань» (а.с.18), яке сплачувало за нього єдиний соціальний внесок за вказаний період (а.с.20-21).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач у зазначені періоди був найманим працівником та застрахованою особою у розумінні Закону №2464 і єдиний внесок за неї сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, тому ОСОБА_1 не мав обов'язку зі сплати єдиного внеску як фізична особа-підприємець.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.10.2019 р. №Ф-25503-52 на суму 7 965,54 грн та від 26.11.2019 р. №Ф-25503-52 на суму 10 719,72 грн, сформовані органом доходів і зборів не на підставі законів України та є не обґрунтованими, оскільки не враховано усіх обставин, які мали значення для їх винесення, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Зі змісту інтегрованої картки платника єдиного внеску встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області в автоматичному режимі за період з ІV кварталу 2019 року по 2020 рік ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиний внесок у загальному розмірі 11 249,48 грн. При цьому станом на 31.10.2021 р. за позивачем обліковувалася заборгованість з єдиного внеску у сумі 11 249,48 грн (а.с.105). Доказів формування відповідачем вимоги на відповідну суму заборгованості суду не надано.
Беручи до уваги висновок суду відсутність у ОСОБА_1 обов'язку зі сплати єдиного внеску у статусі фізичної особи-підприємця, дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо нарахування в автоматичному режимі зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2019 року - 2020 рік в сумі 11 249,48 грн по ФОП ОСОБА_1 підлягають визнанню протиправними.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 щодо скасування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2018 року, 2019 та 2020 роки в загальній сумі 21 969,20 грн, суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду справи встановлено, що за період з ІV кварталу 2018 рік по 2020 рік Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області в автоматичному режимі нараховано ФОП ОСОБА_1 єдиний внесок у загальному розмірі 21 969,20 грн (а.с.105).
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами податкового обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. №5 (далі за текстом - Порядок №5).
У розумінні п.2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю.
Згідно з п.п.3, 4, 5 розділу І Порядку №5 оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №5 ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Аналіз положень Порядку №5 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов'язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.02.2019 р. у справі №805/4374/15-а.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 щодо скасування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2018 року, 2019 та 2020 роки в загальній сумі 21 969,20 грн, підлягає задоволенню з конкретизацією змісту.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (а.с.1), а тому суд стягує на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 26 жовтня 2019 року №Ф-25503-52 про сплату боргу (недоїмки) на суму 7 965,54 грн.
3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 26 листопада 2019 року №Ф-25503-52 про сплату боргу (недоїмки) на суму 10 719,72 грн.
4. Визнати протиправними дій Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в автоматичному режимі зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2019 року - 2020 рік у сумі 11 249,48 грн.
5. Зобов'язано Головного управління ДПС у Кіровоградській області внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за IV квартал 2018 року, 2019 рік та 2020 рік у загальній сумі 21 969,20 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 28 лютого 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт