про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2023 року Київ № 320/4303/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ в м.Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у вчиненні дій щодо повернення помилково сплаченого збору на державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання відповідача підготувати і направити до управління ДКС України у Шевченківському районі м.Києва подання на повернення ОСОБА_1 вищевказаного збору у розмірі 12031,25 грн.
Вказана позовна заява зареєстрована у комп'ютерній програмі "ДСС" КОАС 22.02.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 27.02.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.
Розглянувши подані документи та матеріали позову, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху із наданням заявниці десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:
місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до матеріалів справи; подання доказів, які підтверджують факт купівлі житла вперше, зокрема, але не виключно, подання до суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами пошуку "фізична особа ОСОБА_1 " за період до 12.10.2022 включно; власної заяви позивачки, поданої нотаріусу під час купівлі житла, про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); довідки з місць проживання позивачки після 1992 року на підтвердження невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1984,80 грн; усіх документів (в т.ч. примірнику позовної заяви та доданих до нього документів для відповідача) в належним чином засвідчених копіях, згідно з п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд також зважив на таке:
за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачкою не сплачений судовий збір, а у позові посилається на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення її від сплати судового збору .
Разом з тим, статус позивачки як учасника бойових дій не звільняє її від оплати судового збору за подання даного позову з огляду на таке.
Зокрема, на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов'язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Пункт 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є оскарження відмови відповідача у вчиненні дій щодо повернення помилково сплаченого збору на державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання відповідача вчинити такі дії шляхом підготовки і направлення до управління ДКС України у Шевченківському районі м.Києва подання на повернення ОСОБА_1 збору на державне пенсійне страхування, таким чином ця справа не стосується захисту прав позивачки як учасника бойових дій, тому на неї пільга, передбачена п.13 ст. 15 Закону "Про судовий збір", не поширюється.
Положеннями абз. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 гривень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачкою об'єднано дві вимоги: визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання ГУ ПФУ в м.Києві здійснити дії, таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1984,80 грн та подати суду оригінал квитанції про його оплату на рахунок КОАС.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Поміж іншого, відповідно до ч. 4, 5 ст. 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, заявницею до позову додано копії документів (в тому числі і примірник позовної заяви для відповідача), які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме дати засвідчення копії.
Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.