про прийняття адміністративної справи до провадження та
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
27 лютого 2023 року № 640/8358/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києві з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко про визнання протиправною та скасування постанови від 31.01.2019 про передачі виконавчих проводжень № 57607270 та № 57607449 з Дарницького ВДВС до Деснянського ВДВС.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2022 суд даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду оригіналу документа про сплату судового збору у відповідному розмірі за одну позовну вимогу немайнового характеру та заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням поважності підстав для його поновлення..
21.06.2022 до суду від позивач надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви до якого додані такі додатки: квитанція про сплату судового збору та копія позовної заяви з додатками для відповідача.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»(далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/8358/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/8358/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу.
Частиною 3 ст. 29 КАС України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі вказаного матеріали справи підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.
Перевіривши матеріали даної справи, враховуючи наявність у даній справі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 про залишення позовної заяви без руху, суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, строк для оскарження дій державного виконавця складає 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суддею встановлено, що позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. Заступника начальника Головного територіального управління Юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служб І.А. Подоляко від 31.01.2019 щодо передачі виконавчих проваджень №57607270 та №57607449 з Дарницького ВДВС до Деснянського ВДВС.
Одночасно позивач просить суд поновити строк для подання позову, посилаючись на те, що про оскаржувану постанову позивач дізнався лише 27.05.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
З оскаржуваної постанови від 31.01.2019 про передачу матеріалів виконавчих проваджень №57607270 та №57607449 вбачається, що вказані виконавчі провадження були передані з Дарницького ВДВС до Деснянського ВДВС.
Позивач, зокрема, у своєму позові вказує на те, що постановою старшого державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шавель (Савенкової) О.В. виконавчі провадження №57607270 та №57607449 об'єднані у зведене виконавче провадження №58322761. У подальшому, в межах вказаного зведеного виконавчого провадження, старший державний виконавець Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шавель О.В. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.08.2019 по справі №754/11076/19 дане подання було задоволене.
Отже, вищезазначене, вказує на те, що позивач міг і повинен був дізнатись про існування оскаржуваної постанови ще 02.08.2019, тобто з моменту винесення Деснянським районним судом м. Києва зазначеної вище ухвали.
Таким чином, за переконанням судді, у позивача була можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження в будь-яких час, і ця можливість залежала виключно від волі та бажання позивача.
Суддя зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, предметом даного адміністративного позову є постанова в.о. Заступника начальника Головного територіального управління Юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служб І.А. Подоляко від 31.01.2019 щодо передачі виконавчих проваджень №57607270 та №57607449 з Дарницького ВДВС до Деснянського ВДВС.
Водночас з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 03.06.2022 (дане підтверджується штампом поштового зв'язку на конверті у якому надійшла дана позовна заява), тобто з порушенням строку, визначеного КАС України.
Суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Додаткового суддя враховує, що Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду з підстав, передбачених законом (пропуск строку звернення до адміністративного суду) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, де вказати інші підстави для поновлення строку, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Так, суд зазначає, що позивач у прохальній частині позову просить суд, визнати протиправним та скасувати постанову В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко від 31.01.2019 про передачі виконавчих проводжень №57607270 та №57607449 з Дарницького ВДВС до Деснянського ВДВС
Проте, як вбачається з позовної заяви, позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України не дотримано, а саме: у вступній частині позовної заяви зазначено двох відповідачів - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко, проте в прохальній частині позовної заяви вимоги зазначено до одного - В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко.
Таким чином, позивачу слід зазначити у вступній частині позовної заяви належного(-их) відповідача(-ів) та змісту позовних вимог щодо кожного з відповідача(-ів), у разі зазначення в позовній заяві кількох відповідачів.
Крім того, позивач просить суд витребувати у Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) докази, саме матеріали виконавчого провадження №58322761.
Суддя зазначає, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 76 КАС України).
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживались заходи для отримання вищевказаного доказу самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та/або причини неможливості самостійного отримати відповідний доказ.
Отже, наведені вище обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 160, ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також, суддею встановлено, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 про залишення позовної заяви без руху частково виконана позивачем, а саме надана квитанція про сплату судового збору, проте, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням поважності підстав для його поновлення до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем не подававсь.
Враховуючи вищевказане, суддя зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Нормами ч. 6 ст. 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити йому процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, для надання до Київського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;
- позовної заяви та її копій, відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням у вступній частині позовної заяви належного(-их) відповідача(-ів) та змісту позовних вимог щодо кожного з відповідача(-ів), у разі зазначення в позовній заяві кількох відповідачів;
- доказів того, що позивачем вживались заходи для отримання доказів (матеріалів виконавчого провадження №58322761) самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.
Керуючись ст. 118, 121, 161, 169, 171 КАС України
1. Прийняти до розгляду матеріали адміністративної справи №640/8358/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), В.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві з питань державної виконавчої служби-начальник Управління держаної виконавчої служби І.А. Подоляко про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно надати до Київського окружного адміністративного суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;
- позовну заяву та її копій, відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням у вступній частині позовної заяви належного(-их) відповідача(-ів) та змісту позовних вимог щодо кожного з відповідача(-ів), у разі зазначення в позовній заяві кількох відповідачів;
- докази того, що позивачем вживались заходи для отримання доказів (матеріалів виконавчого провадження №58322761) самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.