ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" березня 2023 р. справа № 300/4338/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач) з позовом, в якому просить: визнати протиправним рішення відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 60% від заробітної плати; відмову здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21; здійснити перерахунок пенсії, яка виплачується ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, та виплачувати її у зміненому розмірі з 01.01.2021.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Рожнятівського районного суду від 15.11.2016 у справі № 350/1247/16-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з 14.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи. Так, з 06.06.2017 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. Згідно розпорядження відповідача від 15.01.2018 ОСОБА_1 пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працюючому пенсіонеру. 26.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з підстав зміни посадового окладу працівників прокуратури та надав відповідачу довідку про складові заробітної плати від 26.01.2021 № 21-27 вих-21 за 60 календарних місяців перед перерахунком пенсії. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило ОСОБА_1 , що з 26.01.2021 його пенсію обчислено в розмірі 60% від чинної заробітної плати згідно статті 86 Закону № 1697. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявами, в яких просив здійснити з 01.01.2021 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, тобто в розмірі, який встановлений чинною на час призначення пенсії нормою Закону України «Про прокуратуру». За результатами розгляду таких заяв ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що ОСОБА_1 пенсія призначена за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак виплачується згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку відповідача, оскільки позивач не набув права на пенсію за віком, не досяг передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки вимоги щодо досягнення передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку згідно частини четвертої статті 42 вказаного Закону стосується осіб, яким пенсію призначено згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, позивач зазначив, що він продовжує працювати, збільшується вислуга років, а тому за кожні два відпрацьовані роки має здійснюватися перерахунок його пенсії.
Ухвалою від 23.08.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 0900-0803-7/33773 від 14.09.2021 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 пенсія призначена за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 05.11.1991. З 15.07.2015 набрав чинності закон України “Про прокуратуру” № 1697-VІІ від 14.10.2014, згідно якого втратили чинність норми статті 50-1 Закону № 1789, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої. Так, частиною другою статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60% від заробітної плати, а частиною п'ятнадцятою статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 за № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Окрім цього, Конституційний Суд України в рішенні № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 зазначив, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Представник відповідача зазначив, що в ситуації з перерахунком призначеної пенсії працівникам органів прокуратури право на перерахунок пенсії за нової довідкою, в якій зазначено нові розміри заробітної плати діючих працівників органів прокуратури за відповідною посадою, право на перерахунок може грунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може грунтуватися на законі, який втратив чинність, а саме статті 50-1 Закону № 1789. Відповідач в обгрунтування своєї правової позиції зіслався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 08.09.2021 у справі № 340/3185/19, від 23.04.2020 у справі № 522/838/17, від 30.04.2020 у справі № 569/6069/16-а, від 10.06.2020 у справі № 569/3120/16-а, від 23.06.2020 у справі 263/13109/16-а, від 19.08.2020 у справі № 756/3598/17, від 20.01.2021 у справі № 640/1444/20. Так, за результатами розгляду заяви позивача від 26.01.2021 про перерахунок пенсії, розмір пенсії ОСОБА_1 з 26.01.2021 становить 49190,40 грн., який обчислений в розмірі 60% від чинної заробітної плати за відповідною посадою начальника відділу станом на січень 2021 року. Такий розмір пенсії позивача обмежений максимальним розміром 17690,00 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 працює на посаді, визначеній Законом України «Про прокуратуру», виплата пенсії проводиться у розмірі 4490,56 грн. на підставі Закону України «Про згальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії, яка виплачується ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, та виплачувати її у зміненому розмірі з 01.01.2021, то представник відповідача повідомив, що ОСОБА_1 не набув права на пенсію за віком згідно Закону України «Про згальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону України «Про згальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 58-119).
27.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 від 22.09.2021 на відзив. Позивач зазначив, що при перерахунку пенсії працівників органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Вказав на те, що така позиція щодо послідовності застосування норм закону, якими визначається відсоток, з якого обчислюється пенсія, збігається з висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18. Щодо працівників прокуратури, то така позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.10.2015 у справі № 127/11720/14-а, від 08.06.2021 у справі № 263/15245/16-а. Також позивач звернув увагу на обов'язковість виконання постанови Рожнятівського районного суду від 15.11.2016 у справі № 350/1247/16-а. Щодо строку звернення до суду, то ОСОБА_1 зазначив, що з електронного повідомлення від 02.02.2021 неможливо встановити про порушення своїх прав, оскільки позивача повідомлено лише про призначення пенсії. Натомість, про перерахунок пенсії в розмірі 60% від чинної заробітної плати ОСОБА_1 дізнався після отримання листа відповідача від 05.04.2021 № 2128-2266/Б-02/8-0900/21, а тому строк звернення до суду з цим позовом не пропущено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 зупинено провадження в адміністративній справі № 300/4338/21 до набрання чинності судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 580/5962/20.
Ухвалою від 01.03.2023 поновлено провадження в адміністративній справі № 300/4338/21.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На виконання постанови Рожнятівського районного суду від 15.11.2016 у справі № 350/1247/16-а ОСОБА_1 з 14.09.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 в розмірі 90% від середньомісячного заробітку 10448,22 в сумі 9403,40 грн., що підтверджується протоколом № 766 від 06.06.2017 від 24.12.2008, розрахунками стажу та заробітної плати (а.с. 70-71).
Розпорядженням від 12.01.2018 позивачу відновлено виплату пенсії з 01.10.2017 в розмірі 3115,07 грн., яку обчислено згідно з нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 100).
26.01.2021 ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії у зв'язку з призначення на вищу посаду з листопада 2020 року та долучив довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21 про заробітну плату прокурорського працівника станом на 01.01.2021 та від 26.01.2021 № 21-28 вих-21 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) (а.с. 18-22).
02.02.2021 на електронну пошту позивача надійшло повідомлення від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про те, що за зверненням ОСОБА_1 призначено пенсію з 01.01.2021 (а.с. 23).
29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій ОСОБА_1 повідомив, що розмір його пенсії не змінився, а позивачу не відомо яким чином проведено перерахунок пенсії та яку суму становить власне сама пенсія (а.с. 29-30).
05.04.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 2128-2266/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача, що з 26.01.2021 його пенсію обчислено в розмірі 60% від чинної заробітної плати за відповідною посадою начальника відділу станом на січень 2021 року та становить 49190,40 грн. Такий розмір пенсії позивача обмежений максимальним розміром 17690,00 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 працює на посаді, визначеній Законом України «Про прокуратуру», виплата пенсії проводиться у розмірі 4490,56 грн. на підставі Закону України «Про згальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В разі звільнення з посади, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, пенсія за вислугу років буде поновлена позивачу з наступного дня звільнення, з урахуванням довідки про розмір заробітної плати від 26.01.2021 за № 21-27 вих-21 виданої Івано-Франківською обласною прокуратурою (а.с. 31-33).
07.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати відповідно до рішення Рожнятівського районного суду від 15.11.2016 та виплачувати пенсію у зміненому розмірі з 26.01.2021 (а.с. 34-36).
12.04.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 2368-2508/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимальним розмір (а.с. 37-38).
15.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати відповідно до рішення Рожнятівського районного суду від 15.11.2016 та виплачувати пенсію у зміненому розмірі з 26.01.2021 (а.с. 39-41).
21.04.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 2630-2698/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимальним розмір (а.с. 42-44).
22.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про законодавство, яким регламентовано порядок перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру органів прокуратури згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 45-46).
27.04.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 2837-2847/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача, що згідно Закону № 1058 ОСОБА_1 не набув права на пенсію за віком, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно статті 42 цього Закону (а.с. 47-48).
Вважаючи протиправним рішення відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 60% від заробітної плати, відмову здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21; здійснити перерахунок пенсії, яка виплачується ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, та виплачувати її у зміненому розмірі з 01.01.2021.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, систему прокуратури України, а також пенсійного забезпечення прокурорів, в тому числі відсоткового розміру від суми місячного (чинного) заробітку, визначено спеціальним законодавством - Законами України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1789-ХІІ) та №1697-VІІ віл 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VІІ).
Так, статтею 501 Закону №1789-ХІІ визначено особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури. Вказаною статтею 501 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 501 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно із частиною дванадцятою статті 501 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 501 Закону №1789-ХІІ).
Так, наведена вище частина сімнадцята статті 501 Закону № 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами «70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 501 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому, 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі по тексту також - Закон №1697-VІІ).
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ, у первинній редакції, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (а з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 501 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів).
Починаючи з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-ХІІ, яка діяла до 15 липня 2015 року та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ, що набрала чинності 15 липня 2015 року, викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття зазначеного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Отож, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII ухвалено Рішення №7-р(II)/2019, яким:
- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Разом з цим, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд зазначає таке.
Як встановлено судом, 26.01.2021 ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії у зв'язку з призначення на вищу посаду з листопада 2020 року (а.с. 18-22).
02.02.2021 на електронну пошту позивача надійшло повідомлення від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про те, що за зверненням ОСОБА_1 призначено пенсію з 01.01.2021 (а.с. 23).
З огляду на зміст вищевказаного повідомлення від 02.02.2021, неможливо встановити розмір призначеної позивачу з 01.01.2021 пенсії, зокрема розмір відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, яка врахована під час призначення пенсії.
29.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій ОСОБА_1 повідомив, що розмір його пенсії не змінився, а позивачу не відомо яким чином проведено перерахунок пенсії та яку суму становить власне сама пенсія (а.с. 29-30).
05.04.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 2128-2266/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача, що з 26.01.2021 його пенсію обчислено в розмірі 60% від чинної заробітної плати за відповідною посадою начальника відділу станом на січень 2021 року та становить 49190,40 грн. Такий розмір пенсії позивача обмежений максимальним розміром 17690,00 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 працює на посаді, визначеній Законом України «Про прокуратуру», виплата пенсії проводиться у розмірі 4490,56 грн. на підставі Закону України «Про згальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В разі звільнення з посади, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, пенсія за вислугу років буде поновлена позивачу з наступного дня звільнення, з урахуванням довідки про розмір заробітної плати від 26.01.2021 за № 21-27 вих-21 виданої Івано-Франківською обласною прокуратурою (а.с. 31-33).
Таким чином, позивач дізнався про зменшення відсоткового розміру з 90% до 60% від чинної заробітної плати за відповідною посадою лише після отримання листа відповідача від 05.04.2021 № 2128-2266/Б-02/8-0900/21.
Цей позов подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через установу поштового зв'язку 12.08.2021. За наведеного, позивачем не пропущений, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо позову по суті позовних вимог:
Щодо позову в частині визнання протиправним рішення відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 60% від заробітної плати та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, то суд вказує на таке.
Спірні правовідносини, порушені у позові, мають предмет перевірки, зокрема, чи є з 2021 року правові і фактичні підстави для перерахунку пенсії позивачу, виходячи із 90 відсотків відповідної суми місячної заробітної плати.
Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, необхідно відзначити, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури регламентовано частиною другою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії позивача.
Згідно з частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2021 за результатом розгляду справи № 580/5962/20 зазначив:
«… 22. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
23. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
24. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
25. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
26. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
27. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
28. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
29. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
30. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
31. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
32. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати…».
Суд звертає увагу на те, що зменшення відсоткового значення зумовлено значним збільшенням Урядом України грошового забезпечення прокурорсько-слідчих працівників системи органів прокуратури. Збільшення розміру заробітної плати стало достатньо пропорційним до зменшення відсотка від суми місячної (чинної) заробітної плати для обчислення (призначення/перерахунку) пенсії і не потягнуло за собою звуження обсягу прав такої категорії осіб з огляду на положення частини другої статті 22 Конституції України.
ОСОБА_1 на час звернення до відповідача із заявою від 26.01.2021 про перерахунок пенсії продовжував працював в системі органів прокуратури. Так, підставою для перерахунку пенсії позивач зазначив призначення його на вищу посаду з листопада 2020 року. За вказаних обставин, ОСОБА_1 як працівнику органів прокуратури збільшено розмір заробітної плати, а тому відсутні підстави, які б вказували на будь-яке звуження майнових прав позивача.
У постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 Верховний Суд також звернув увагу на положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Окрім цього, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо того, чи мало місце втручання у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2021 за результатом розгляду справи № 537/48/17 зазначив:
“…34. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
35. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
36. Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
37. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" Суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном”.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини цієї справи та висновки суду, в спірних правовідносинах не відбулося звуження права позивача на пенсійне забезпечення та порушення права ОСОБА_1 на “мирне володіння майном”.
З огляду на вищевказані висновки суду, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівникам органів прокуратури, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
Верховний Суд в постановах від 08.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/13961/20) у справі № 340/3185/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99458809) та від 20.01.2021 (адміністративне провадження № К/9901/27613/20) у справі № 640/1744/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94264232), переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх працівників прокуратури з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов'язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України № 657 чи № 1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.
Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема: в постановах від 23.04.2020 у справі № 522/838/17, від 30.04.2020 у справі № 569/6069/16-а, від 10.06.2020 у справі № 569/3120/16-а, від 23.06.2020 у справі № 263/13109/16-а та від 19.08.2020 у справі № 756/3598/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (провадження № 14-435цс18) у справі №755/10947/17 зазначила, що під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).
У досліджуваному випадку суд керується саме останніми правовими висновками, визначеними Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2021 в справі № 580/5962/20.
Вказане узгоджується із положеннями частини п'ятої статті 242 КАС України.
За таких обставин, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області правомірно та обґрунтовано стверджує, що під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню максимальний розмір пенсії, визначений в розмірі 60% від заробітної плати за прирівняною посадою діючого прокурорського працівника, що відповідає приписам статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697-VII.
Щодо позову в частині визнання протиправною відмови відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії, яка виплачується ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 21-27 вих-21, та виплачувати її у зміненому розмірі з 01.01.2021, то суд вказує на таке.
Пунктом 131 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Аналогічні положення містилися також в статті 501 Закону № 1789-XII, якою передбачено, що з 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року та на підставі якого втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, з 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів" виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Таким чином, права на перерахунок пенсії на підставі положень статті 86 Закону №1697-VII, з огляду на те, що ОСОБА_1 продовжує працювати в органах прокуратури, є обмежене, оскільки чинним законодавством не передбачена виплата пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», особам які одночасно продовжують працювати на посадах, передбачених цим Законом.
Водночас, суд зазначає, що Конституційним Судом України у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 визначено, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.
З огляду на встановлені обставини та вищевказаний висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 02.03.2021 за результатом розгляду справи № 537/48/17, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання Держави у право позивача на мирне володіння майном.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, та за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.