28 лютого 2023 року Справа № 280/4872/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - відповідач) в якому позивач (з урахуванням уточнень) просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 05 серпня 2022 року № 083850013662 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з дня звернення за пенсією.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач досягнула 45-річного віку та 29 липня 2022 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ). Позивач посилається на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020, КСУ відповідно), яким зміни до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом №213-VІІІ, були визнані неконституційними. Проте відповідач рішенням відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за списком № 1 та недосягненням пенсійного віку, посилаючись на те, що згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), позивач матиме право на призначення пенсії після досягнення 50 років.
22 серпня 2022 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, як для суду так і для відповідачів.
06 вересня 2022 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов.
Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року строк для усунення недоліків адміністративного позову, продовжено.
15 вересня 2022 року від позивача до суду надійшли усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27 вересня 2022 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах на даний час врегульовано саме частиною 2 статті 114 Закону № 1058. Вік позивачки на дату звернення становив 45 років 05 місяців. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 21 рік 05 місяців 18 днів, в тому рахунку стаж роботи за Списком № 1 становить 07 років 03 місяця 04 дні. До страхового стажу та пільгового стажу роботи за Списком № 1 зараховано всі періоди згідно наданих документів. Оскільки позивач не досягла пенсійного віку передбаченого статтею 114 Закону 1058 права на призначення пенсії можливе буде лише відповідно до Закону № 1058 та за умови досягнення нею віку 50 років. Відповідно, рішення про відмову в призначення пенсії Позивачу прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
30 вересня 2022 року до суду надійшли доповнення до відзиву, у яких відповідачем зазначено про те, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 не враховано період роботи з 29 квітня 2010 року по 18 серпня 2010 року у зв'язку із перервою в наказах про атестацію робочих місць. Страховий стаж роботи позивача станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії становить 21 рік 05 місяців 18 днів, з яких стаж роботи за Списком № 1 становить 07 років 03 місяця 04 дні. У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач 29 липня 2022 року, після досягнення 45 річного віку, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
В порядку екстериторіальності заяву позивача передано на розгляду до ГУ ПФУ в Донецькій області, яке рішенням від № 083850013662 від 05 серпня 2022 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування рішення зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівника, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1976 року. Вік заявниці 45 років 05 місяців. Страховий стаж особи становить 21 рік 05 місяців 18 днів. Пільговий стаж 07 років 03 місяці 04 дні. У призначенні пенсії відмовлено, оскільки особа не досягла пенсійного віку.
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1 стало те, що позивач не досягла віку 50 років, з досягненням якого, на думку відповідача, пов'язано виникнення права на пільгову пенсію у спірному випадку.
При цьому, відповідач керувався положеннями пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, відповідно до якого (в редакції станом на момент звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Водночас, позивач вважає, що отримала право на пільгову пенсію за віком за Списком №1 на умовах, визначених пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах досягла віку 45 років, мала страховий стаж понад 20 років, з яких пільговий стаж роботи за Списком №1 понад 7 років 7 місяців.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 резолютивної частини Конституційного Суду України від 23 квітня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ) (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Конституційний Суд України рішенням від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20, правовідносини у якій є подібними до спірних, вказала, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), а не норми Закону № 1058-ІV.
Відповідно до обставин даної справи, позивач працювала на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується копією трудової книжки, доданої до матеріалів справи.
Згідно реєстру застрахованих осіб позивачу до страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно реєстру застрахованих осіб та наданих документів. До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано період роботи з 29 квітня 2010 року по 18 серпня 2010 року у зв'язку із перервою в наказах про атестацію робочих місць.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.
З огляду на вказане, працівник не може нести відповідальність за несвоєчасність, не проведення або перерву у проведенні атестації робочих місць.
Таким чином, страховий стаж роботи позивача станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії становить 21 рік 05 місяців 18 днів, з яких стаж роботи за Списком № 1 становить більше 07 років 06 місяців.
Відтак, станом на дату звернення позивачем до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 досягла віку 45 років та мала достатній пільговий стаж за Списком №1, визначений пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Так, враховуючи вік та пільговий стаж позивача, станом на дату звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні за віком на пільгових умовах.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2,5, 7, 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 05 серпня 2022 року № 083850013662 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з 29 липня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 лютого 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов