03 лютого 2023 року м. Ужгород№ 260/3581/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", представник - Назаренко Є.В.,
відповідача: Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 13 лютого 2023 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, якою просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Закарпатській області, щодо складання акту фактичної перевірки від 09.06.2021 року, не зареєстрованого в установленому порядку акту перевірки на бланку №001049 за недопущенням працівників податкового органу до фактичної перевірки;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021 року №00048110706 та №00048120706;
- стягнути на користь ТОВ "Нова Пошта" судові витрати у розмірі 6810,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що всупереч вимогам пункту 80.2 ст. 80 ПК України в наказі начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Державної податкової служби України від 31.05.2021 року №267-п «Про проведення фактичної перевірки» контролюючим органом лише формально перелічені норми підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України, які нібито слугували підставою для проведення фактичної перевірки позивача. Також, в наказі відсутні (не наведені) будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення фактичної перевірки відповідачем позивача.
В оскаржуваному наказі відсутні будь - які обґрунтовані посилання на фактичні (конкретизовані) підстави призначення фактичної перевірки, крім як посилання на норми, які регулюють питання призначення перевірки - підпункти 80.2.2, 80.2.5 ПК України, що свідчить про відсутність у контролюючого органу інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль в формі фактичної перевірки.
Додатково, представник позивача зазначає, що на офіційному сайті ТОВ «Нова Пошта» опублікований Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, із аналізу змісту умов якого вбачається, що ТОВ «Нова Пошта» надає послуги з організації перевезення відправлень (вантаж, документи або інше майно).
25 травня 2021 року у відправника у відділенні №1 у с.Немія ТОВ «Нова Пошта» прийнято відправлення для перевезення, оформлене експрес-накладною №20450392236758. Склавши експрес-накладну та передавши вантаж, відправник погодився з умовами Публічного договору.
При прийнятті відправлення за №20450392236758 для перевезення огляд стану вантажу працівниками відділення №1 не проводився, вміст не перевірявся. Експедитор приймає вантаж за кількістю та вагою, а відправник на власний розсуд обирає відповідний вид пакування та запаковує вантаж.
Відправник надав відправлення за № 20450392236758 з описом «одяг» в запакованому стані, інформація про відправлення з описом «одяг», що вказувалась відправником, попередньо була узгоджена з одержувачем
ОСОБА_1 відділення №3 у м. Ужгород ОСОБА_2 оформила видачу відправлення за ЕН №20450392236758 одержувачу ОСОБА_3 . Отримавши відправлення, платник послуг ОСОБА_4 (ініціатор переказу) водночас ініціював переказ в сумі 300,00 грн. на користь ОСОБА_5 шляхом подання документа на переказ готівки, однак ТОВ «Нова Пошта» зазначених коштів в сумі 300,00 грн. не одержувало.
Відповідно до пп.13.1.3 п.13.1 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта» «грошовий переказ» передбачає контроль переказу Одержувачем коштів (будь - яка особа, яка приймає відправлення) за відправлення Відправнику. Послуга надається фінансовою установою - партнером відповідно до договору про спільну діяльність.
Послуги з організації перевезення відправлень, що надаються ТОВ «Нова Пошта», та послуга «грошовий переказ», що надаються ТОВ «НоваПей», здійснюються різними особами за різними правилами: відправник за ЕН № 20450392236758 ОСОБА_5 має статус замовника (споживача) лише у відносинах з ТОВ «Нова Пошта», проте немає такого статусу споживача у відносинах з ТОВ «НоваПей». Додаткова послуга «грошового переказу» є фінансовою послугою, надається фінансовою установою - ТОВ «НоваПей» відповідно до договору про спільну діяльність від 12.08.2019 року №12-0814/1, та відмінна від основної послуги - організації перевезення відправлень.
Представник позивача зазначає, що послуги щодо перевезення відправлень та послуги із здійснення грошових переказів здійснювалися різними особами за різними правилами, а саме послуги з перевезення відправлень надавало ТзОВ «Нова Пошта», а послуги зі здійснення грошових переказів - ТОВ «НоваПей».
Крім того, ТОВ «Нова Пошта» не є суб'єктом правовідносин, що регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а відтак не здійснює діяльність з виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Застосування до ТОВ «Нова Пошта» фінансових санкцій згідно абз. 17 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції в разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки не встановлено, що ТОВ «Нова Пошта» здійснює діяльність з реалізації алкогольних напоїв.
На підставі наведеного просив позов задоволити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що є аналогічні справи, в яких рішення винесено на користь позивача.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що під час фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «Нова Пошта» транспортувало та зберігало в місці зберігання, не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання, алкогольні напої без марок акцизного податку, а саме: горілка «Absolut Electric» Original Vodka (Imported Vodka), 40% alk/vol, в тетрапаці ємністю 3 л, в кількості 2 упаковки.
Таким чином, фактичною перевіркою ТОВ «Нова Пошта» встановлено порушення товариством вимог ст.11, ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та п. 226.2 ст.226 ПКУ.
Отже, суб'єкт господарювання який здійснює виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв, зобов'язаний забезпечувати дотримання відповідних правил. Крім того, висновком Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19/107-21/4741-ФХД від 07.06.2021 підтверджено, що зразок отриманого 31.05.2021 відповідачем у відділенні ТОВ «Нова Пошта» напою "Vodka Original Absolut" у пакеті ємністю 3,0 л, міцністю 40% об. Спирту містить етиловий спирт і являється спиртовмісною сумішшю, міцністю 34,9% об'ємних та не відповідає ДСТУ 4256:2003. Таким чином, отриманий посадовими особами контролюючого органу згідно з товарно-транспортною накладною №20450392236758 напій "Vodka Original Absolut", ємністю 3,0 л, є алкогольним напоєм у розумінні ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Наявними у матеріалах перевірки доказами, зокрема, фотоматеріалами підтверджено, що зазначений алкогольний напій не маркований марками акційного податку встановленого зразка.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вказане, заслухавши думку представника позивача, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова пошта” зареєстроване як юридична особа 19.01.2001, серед видів діяльності за КВЕД основний 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
На підставі Наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 31.05.2021 №267-п з метою дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин. 31.05.2021 проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ “Нова Пошта” відділення №3, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Острівна, 9а.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 31.05.2021 №001049, відповідно до висновків якого встановлено порушення Товариством статті 226 ПК України, статті 11, статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено зберігання у відділенні №3 “Нова Пошта” м. Ужгород, транспортування (з с.Немія, відділення №1 “Нова Пошта” до м.Ужгород, відділення №3) не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв (без марки акцизного податку встановленого зразка) "Vodka Original Absolut" 3 л, 40%.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючий орган виніс 15.07.2021 податкові повідомлення-рішення:
- №00048110706, яким до Товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”;
- №00048120706, яким до Товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі підпункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся з позовом до суду.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.1995 № 481/95-ВР, в редакції чинній на час винесення оскаржуваних податкових повідомлення-рішень (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом 16 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, склад правопорушення, за яке вищенаведеною нормою передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а також без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Підпунктом 14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.226.3 ст.226 ПК України).
Згідно з п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідно до п.226.11 ст.226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що склад правопорушення, за яке абз. 16 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, в тому числі фальсифікованих.
Згідно з п.228.9 ст.228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Таким чином, наявність наклеєної, у встановленому законодавством у сфері державного регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв порядку, марки акцизного податку є необхідною умовою для здійснення зберігання, транспортування, реалізації підакцизного товару, а підставою для застосування штрафу в порядку ч. 2 ст.17 Закону №481/95-ВР є не лише реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, а й зберігання таких алкогольних напоїв. При цьому суб'єктом вказаного порушення є суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), який допустив відповідне виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію.
Ст.11 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок та вимоги щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Верховний Суд у постановах від 28 травня 2019 року по справі №810/2155/16, від 20 вересня 2019 року у справі №818/597/16 вказав на те, що визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом № 481/95-ВР, є встановлення фактів вчинення позивачем порушень, зафіксованих у актах фактичних перевірок.
Водночас контролюючим органом не враховано той факт, що Товариство здійснює діяльність у сфері транспорту, є поштово-вантажною компанією, яка надає логістичні та дистрибуційні послуги.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про поштовий зв'язок”, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, послуги поштового зв'язку - продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів; оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку; посилка - поштове відправлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не забороненими законодавством до пересилання, розміри, маса і порядок упакування якого встановлені відповідно до законодавства України.
Частинами 1 та 2 ст.13 Закону України “Про поштовий зв'язок” встановлено, що оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Статтею 17 Закону України “Про поштовий зв'язок” встановлено, що всі оператори незалежно від їх організаційно-правової форми користуються рівними правами і виконують однакові обов'язки відповідно до законодавства України, крім виключних прав і обов'язків національного оператора, визначених цим Законом. Оператори забезпечують доступ користувачів до інформації про тарифи, правила надання послуг поштового зв'язку, строки пересилання поштових відправлень, режими роботи об'єктів поштового зв'язку, заборонені до пересилання предмети, відповідальність операторів перед користувачами тощо.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечено контролюючим органом, що до початку перевірки ОСОБА_6 , посадовою особою контролюючого органу, через мережу Інтернет замовлений у ОСОБА_5 алкогольний напій “Vodka Original Absolut” в тетра-пачці емк. 3 л.
25.05.2021 у відправника ОСОБА_5 у відділенні №1 у с.Немія, Могилів-Подільського району, Вінницької області ТОВ “Нова Пошта” прийнято відправлення для перевезення, оформлене експрес-накладною (ЕН) №20450392236758, у якій зазначена інформація про відправника, інформація про одержувача, місто доставки відправлення, тип відправлення - “посилка”, вага - “5 кг. (фактична), кількість місць - “ 1”, опис вмісту відправлення - “одяг”, оголошена вартість - “300 грн.”, зворотна доставка - “Грошовий переказ 300 грн.”, платник - Лучка Юрій”, платник послуг та вартість доставки - “доставку сплачує отримувач - 62 грн.”, форма розрахунку - “готівковий розрахунок”.
Суд зауважує, що з метою регулювання послуг з організації перевезення відправлень та надання комплексу послуг, пов'язаних із перевезенням відправлень територією України Товариством розроблені Умови надання послуг, які є стандартними для всіх без винятку клієнтів та доступні для ознайомлення на офіційному сайті ТОВ “Нова пошта”, а також розроблено Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, який регулює відносини між Товариством як Експедитором та Замовниками щодо надання послуг з організації перевезення відправлень на умовах, встановлених Експедитором. Моментом укладення такого Договору визначено момент передачі Замовником Експедитору відправлення для надання послуг, передбачених Договором. Замовником є Відправник або Одержувач відправлення.
Вказаний договір є публічним (ст.633 ЦК України) та є договором приєднанням в розумінні ст.634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання Замовником до всіх його умов Договору в цілому. Для Замовника такий Договір є обов'язковим з моменту прийняття ним пропозиції Експедитора про укладення Договору
Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень Договір укладається шляхом приєднання Замовника до запропонованого Експедитором Договору загалом та прийняття всіх істотних умов Договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст. 633, 634 Цивільного кодексу України. Замовник не може запропонувати свої умови Договору. 2.6. Безумовне та повне прийняття умов Договору Замовником полягає в здійсненні Замовником дій, спрямованих на отримання послуг, а саме передачі Замовником Експедитору відправлення для надання послуг, передбачених Договором, незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису Відправника.
Таким чином, обравши Експедитором ТОВ “Нову пошту” як ОСОБА_5 (відправник), так і ОСОБА_6 (Одержувач), який при купівлі алкоголю через мережу Інтернет не був позбавлений можливості обрати спосіб доставки, вважаються обізнаними з умовами як зазначеного Договору, так і з умовами надання послуг Товариством.
Предметом такого Договору є організація Експедитором за плату та за рахунок Замовника перевезення відправлення й надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - Послуги).
Відповідно до п.1.7 зазначеного Договору Відправлення - вантаж, документи або інше майно залежно від того, що вказується у відповідній експрес-накладній та передається Відправником Експедитору для надання послуг з організації перевезення відправлень.
Прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених Договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про Відправника, інформація про Одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора (пункт 3.3 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення).
Таким чином, експрес-накладна підтверджує операцію перевезення і містить практично ту ж саму інформацію, що і стандартна ТТН, таку має складати Замовник - тобто відправник вантажу, який відповідно до пункту 4.3.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень зобов'язаний чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес - накладну Експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній.
Крім того, Замовник зобов'язаний повідомити Експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної (пункт 4.3.3 вказаного Договору).
При цьому, номери експрес-накладних, які починаються на “2”, означають, що Відправник самостійно створював дану експрес-накладну на сайті компанії.
Вказане, на переконання суду апеляційної інстанції дозволяє зробити висновок, що інформація для Товариства як Експедитора презюмувалась як достовірна, коли приймалась оформлена Експрес накладна №20450392236758 від 25.05.2021 від Замовника (Відправника) ОСОБА_5 з зазначенням у графі “опис вмісту відправлення” - “одяг”, а тому, як випливає з Умов надання послуг, Товариство не вправі вимагати надання відправлення для огляду і перевірки вмісту.
Відповідно до пункту 4.1.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень Експедитор зобов'язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі Одержувачу за умови дотримання Замовником положень Договору та Умов надання послуг.
Відповідно до Умов надання послуг “Зберігання” передбачає, що відправлення зберігається у відділенні впродовж 30-ти календарних днів, не враховуючи дня надходження у відділення Одержувача.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалося контролюючим органом, що 26.05.2021 на телефон Одержувача (посадової особи відповідача, який і був замовником) надійшло SMS повідомлення від Nova Poshta, яке інформувало про прибуття замовлення №20450392236758 від ОСОБА_5 до відділення №3 “Нова Пошта” м. Ужгород.
Посилка отримана ОСОБА_6 31.05.2021 у відділенні №3 “Нова Пошта”, який, як зазначає контролюючий орган, під час проведення контрольно - розрахункової операції на підставі п.80.4 ст.80 Податкового кодексу України, оплатив кошти за товар, рахунок за переказ коштів та доставку відправлення.
Відповідно до п.6.2, 6.3 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, оплата вартості наданих Експедитором послуг здійснюється за чинними тарифами Експедитора Відправником під час передачі відправлення для організації його перевезення або Одержувачем під час отримання відправлення. Інформація про сторону, що сплачує за послуги Експедитора, та форму розрахунку зазначається в експрес-накладній.
В Експрес накладну №20450392236758 від 25.05.2021 Замовник (Відправник) ОСОБА_5 вказав “Доставка з після оплатою, грошовий переказ 300, Лучка Юрій, Ужгород”, “Доставку оплачує отримувач”.
На підставі аналізу обставин справи та вказаних положень Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та Умов надання послуг суд приходить до висновку, що алкогольний напій "Vodka Original Absolut" 3л, прийнято Товариством як Експедитором відповідно до самостійно-сформованої Замовником Експрес-накладної №20450392236758 від 25.05.2021 в посилці як “одяг” (Відправлення), що вказує на не обізнаність про факт транспортування, а в подальшому і зберігання алкогольного напою. На виконання умов вказаного Договору та Умов, Товариство як Експедитор забезпечило перевезення відповідного відправлення та зберігання такого як “одяг”, і видачу Одержувачу, а тому такі дії Товариства за своєю суттю не є ні транспортуванням, ні реалізацією, ні зберіганням немарнованого алкогольного напою, як це вказано контролюючим органом, а належним виконанням взятих на себе зобов'язань Експедитора.
Належних та допустимих доказів здійснення Товариством діяльності по придбанню і відповідному перетворенню алкогольних напоїв, зокрема, алкогольний напій “Vodka Original Absolut, для наступної реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) та/чи діяльності по продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зберігання таких контролюючим органом суду не надано, такі з матеріалів справи не встановлені.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В свою чергу, відповідно до Умов надання послуг поштове відділення - відділення, в якому здійснюється приймання/видача відправлення (документи і посилки) фактичною й об'ємною вагою не більше ніж 30 кг на одне місце або на одну експрес-накладну та з максимальною довжиною однієї зі сторін не більше ніж 120 см, а кожна інша сторона не більше ніж 70 см.
Таким чином, зберігання Товариством відправлення у поштовому відділенні безпідставно ототожнено контролюючим органом з місцем зберігання алкогольних напоїв.
В своїй сукупності висновки контролюючого органу щодо порушення Товариством ст.226 ПК України, ст.11, ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, на переконання суду є безпідставні та зроблені за наслідком вчинення посадовими особами контролюючого органу дій, які порушують принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
Такі дії не відповідають вимогам ПК України щодо сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів підприємств та дискредитують Головне управління ДПС у Закарпатській області як контролюючий орган.
В свою чергу, суд наголошує, що посадові особи контролюючого органу як державні службовці зобов'язані з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки.
Щодо аргументів скаржника про допущені контролюючим органом порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до позиції Верховного Суду незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
Отже, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Вказане відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.
Судом встановлено, що ще на етапі допуску до проведення фактичної перевірки позивач зазначав про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, не допустивши податковий орган до його здійснення.
В порушення вимог п. 86.1, 86.5 ПК України, пп. 1.4.6 п. 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року № 470, за відсутності правових підстав для проведення фактичної перевірки, не дотримавшись вимог щодо пред'явлення направлень на проведення фактичної перевірки, будучи повідомленими про недопущення працівників Головного управління ДПС у Закарпатській області до проведення фактичної перевірки у відділенні №3 у м. Ужгороді ТОВ «Нова Пошта», Головним управління ДПС у Закарпатській області 09.06.2021 року все рівно був складений акт фактичної перевірки на бланку № 001049.
Відповідно до вимог абзацу 1 п. 86.5 ст. 86 ПК України акт фактичної перевірки повинен містити реєстрацію, однак акт перевірки від 09.06.2021 року, що направлений позивачу на бланку № 001049 не містить відмітки про реєстрацію у Головному управлінні ДПС у Закарпатській області на першому аркуші акту в графі «реєстрація акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання».
Акт фактичної перевірки також складається у двох примірниках і кожен примірник акту фактичної перевірки повинен бути носієм інформації із зафіксованими фактами та оціночними судженнями осіб, що проводили перевірку. Однак, з примірника акту фактичної перевірки, надісланого платнику податків, неможливо встановити його зміст в повному обсязі, оскільки такий поданий в нечитабельному форматі.
Вказані порушення самі по собі не відміняють наявність порушення в разі такої наявності та не роблять самі по собі не вірними висновки контролюючого органу щодо порушень, які ставились у вину позивачу.
Однак в сукупності обставин з врахуванням вимог ст. 77 КАС України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача то за умов наведених вище дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо складання акту фактичної перевірки з врахуванням факту недопущення працівників податкового органу до фактичної перевірки, слід вважати протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом необґрунтовано, упереджено, такі суперечать положенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, рішення судів по аналогічним справам за участі того самого позивача та відповідача суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Закарпатській області, щодо складання акту фактичної перевірки від 09.06.2021 року.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 15.07.2021 року №00048110706 та №00048120706.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк