01 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/318/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в особі: Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській об про визнання протиправною постанову, скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пономарьової К.В. від 27.12.2022 ВП № 68463683 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пономарьової К.В. від 27.12.2022 ВП № 68463683 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №240/5194/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітнім платам згідно із Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. На виконання вказаного рішення суду, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сладь Т.П. 04.02.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68463683 за виконавчим листом по справі №240/5194/21. Вищезазначене рішення суду було виконано управлінням. Так, відповідно до даних пенсійної справи, стягувач з 23.03.2021 по 10.06.2022 був працевлаштований. Як наслідок, доплата на виконання рішення суду нарахована з 24.09.2020 по 22.03.2021 та з 11.06.2022 по 31.12.2022. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених зобов'язань та не враховуючи роз'яснення щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, старшим державним виконавцем 27.12.2022 безпідставно винесене постанову ВП №68463683 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн за невиконання рішення суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Житомирським окружним адміністративним судом відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції надіслано вказану ухвалу відповідачу 13.02.2023 (доставлено в електронний кабінет).
Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Житомирським окружним адміністративним судом прийнято рішення в адміністративній справі №240/5149/21, яким адміністративний позов задоволено, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 24 вересня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Вказане рішення набрало законної сили 15.06.2021, у зв'язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у справі №240/5149/21, 23 листопада 2021 року надіслано виконавчий лист.
04 лютого 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сладь Т.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68463683 з виконання виконавчого листа №240/5149/21, виданого Житомирським окружним адміністративним судом. Однак, позивач наголошує, що вказану постанова не отримано від відповідача.
В подальшому, 12.07.2022 державним виконавцем надіслана вимога №36798, відповідно до якої вимагалось в десятиденний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду в повному обсязі та письмово надати пояснення про причини невиконання боржником рішення.
Головне управління листом від 08.08.2022 за № 0600-0307-5/56619 у відповідності до вимоги державного виконавця повідомило про вжиті заходи щодо повного та неухильного виконання судового рішення в межах і спосіб визначений чинним законодавством. Зокрема, зазначено, що рішенням суду від 14.05.2021 по справі №240/5194/21 зобов'язано Головне управління провести нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення. Відповідно до даних пенсійної справи ОСОБА_1 з 23.03.2021 був працевлаштований, тому доплата на виконання рішення суду нарахована з 24.09.2020 по 22.03.2021. В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 24.09.2020 становить 12 249,59 грн, в тому числі 10 000,00 грн - підвищення на виконання рішення суду.
На виконання рішення суду нараховано доплату за період з 24.09.2020 по 22.03.2021 у розмірі 64849,46 грн. А тому, рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.
Також, 07.12.2022 державним виконавцем надіслана вимога №106281, відповідно до якої вимагалось в триденний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду та письмово надати пояснення про причини невиконання рішення, зокрема, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який повинен відповідати таким показникам заробітної плати: Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ встановлено, що мінімальна заробітна плата на 01.01.2021 складає 6000, 00 грн, з 01.12.2021 - 6500, 00 грн та з 01.10.2022 - 6 700, 00 грн.
Головне управління листом від 12.12.2022 за №0600-0307-8/106387 у відповідності до вимоги державного виконавця повідомило про вжиті заходи щодо повного та неухильного виконання судового рішення в межах і спосіб визначений чинним законодавством. Також зазначено, що Головним управлінням в межах наданої компетенції проведено комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі №240/5194/21. Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України.
В свою чергу, 27.12.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сладь Т.П. прийнято постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду в адміністративній справі №240/5194/21. Цією ж постановою зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII) та п.п. 1 та 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, відповідно, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII) та за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У свою чергу, ст. 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч.1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст. 75 Закону №1404-VIII).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в контексті цієї справи необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку з урахуванням того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Дані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.
Як встановлено судом, від 14.05.2021 у справі №240/5194/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітнім платам згідно із Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто з 01.09.2020 - 5 000,00 грн, з 01.01.2021 - 6 000,00 грн.
Відповідно до даних пенсійної справи ОСОБА_1 з 23.03.2021 був працевлаштований, тому доплата на виконання рішення суду нарахована з 24.09.2020 по 22.03.2021.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 24.09.2020 становить 12 249,59 грн, в тому числі 10 000,00 грн - підвищення на виконання рішення суду.
Також, позивачем до матеріалів справи надано розрахунки на доплату за пенсійною справою, з яких встановлено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії за період з 24.09.2020 по 22.03.2021 та з 11.06.2022 по 31.12.2022.
Так, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 становить 22 097,92 грн, в тому числі 13 400,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6 700,00 грн х 2) та виплачується з урахуванням максимального розміру пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262, а саме у розмірі - 20 930,00 грн.
При цьому, сума боргу за період з 24.09.2020 по 22.03.2021 та з 11.06.2022 по 31.12.2022, склала 142 036, 66 грн.
В свою чергу, виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України.
Таким чином, Головне управління у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконало всі залежні від нього дії для повного виконання вказаного рішення суду.
Позивач зауважив, що неможливість виконання ним відповідного судового рішення в частині виплати заборгованості зумовлена відсутністю відповідного фінансування, що в розумінні вимог чинного законодавства є поважною причиною для невиконання судового рішення з огляду на таке.
Так, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
Також Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення органом Пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не виконано рішення суду справі №240/5194/21.
Між тим, як на підставу щодо невиконання в повному обсязі судового рішення у вищезазначеній справі, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із п.п.20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжило конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду від 14.05.2021 у справі №240/5194/21, однак не змогло здійснити виплату нарахованої за період з 24.09.2020 по 22.03.2021 та з 11.06.2022 по 31.12.2022, яка склала 142 036, 66 грн у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на нього штрафу за невиконання судового рішення, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому витрати по сплаті судового збору не стягуються з відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул.Володимирська, 91, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 43316784) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (площа Соборна, буд.1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 27.12.2022 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №68463683.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складено 01.03.2023
Суддя Л.А.Шуляк