Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2023 року Справа №200/747/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Нільсена Архітектора, буд.56, офіс 7, код в ЄДРПОУ 44051012) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код в ЄДРПОУ: 44070187, зареєстроване місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38192 від 21.06.2022;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинним законодавством України встановлено 6-місячний строк звернення до суду термін, який обраховується з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дати надходження рішення про нарахування пені та застосування штрафів, для оскарження його в судовому порядку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як було зазначено судом, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38192 від 21.06.2022.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) «… Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18).».
В позовній заяві вказано, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів у день винесення рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 38192 от 21.06.2021.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
В позовній заяві, крім іншого, викладено клопотання про визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні заявленого клопотання суд виходить з наступного.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно- правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 року по справі №320/3307/21 міститься наступний правовий висновок:
«Так, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку».
В свою чергу постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 наведено наступний правовий висновок:
« 48. Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суди Тернопільської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.
49. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків».
Так, позивачем в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом вказано, що через введення військового стану на території України з 24.02.2022 та проведення активних бойових дій на території м. Маріуполь, товариство змушено було призупинити трудові договори зі всіма працівниками, в т.ч. з юристом підприємства. Для подання позовної заяви необхідно було залучення кваліфікованого юриста, що зумовило пропуск строку звернення до суду.
В матеріалах позовної заяви міститься наказ про призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 та додаток до нього, в якому зазначений перелік працівників, з якими призупиняється дія трудових договорів.
Проте, суд зазначає, що у вказаному додатку відсутнє зазначення посад працівників. У зв'язку з чим не можливо встановити, що з юристом підприємства також призупинялась дія трудового договору.
В свою чергу, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження воєнного стану, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Позивачем не наведено жодних пояснень та не доведено будь-якими доказами безпосереднє унеможливлення або ускладнення звернення до суду в зв'язку із запровадженням та дією в Україні воєнного стану.
Окремо суд зазначає, що Укази президента України та інші пов'язані із процедурою запровадження та дії в Україні воєнного стану нормативно-правові акти не є безумовними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. В свою чергу про поважність причин пропуску можуть свідчити докази, які підтверджують об'єктивну неможливість чи явну ускладненість звернення до суду для позивача, зокрема, накази про зупинення господарської діяльності підприємства, правові акти на підтвердження змін у штаті працівників, докази передислокації підприємства тощо, а також надані разом з такими доказами пояснення.
Будь-яких інших поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.
Тому, за таких обставин, суд вважає, що причини вказані позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що справа №200/747/23 відповідно до вимог положень КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Отже, встановлені судом недоліки позовної заяви не можуть бути усунуті під час судового розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів в їх обґрунтування.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька