Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
01 березня 2023 року Справа № 200/796/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстрована адреса місця проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
До вказаної позовної заяви позивачем, серед інших документів, додано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.12.2016 року № 0000076599.
Відповідно до паспорта громадянина України позивач є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Як видно з довідки від 26.12.2016 року № 0000076599, місцем реєстрації позивача як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_2 .
Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16.
Частиною 1 статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної або юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, вказаною нормою за певною категорією спорів визначено право позивача обирати адміністративний суд, до якого звертатись з позовом: або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Положеннями частини 1 статті 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Таким чином, адреса реєстрації, зазначена у вказаних вище документах (м. Донецьк Донецької області), є адресою покинутого місця проживання позивача.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Отже, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Донецьк Донецької області та фактично проживає/перебуває у Київській області (с. Софіївська Борщагівка) з підстав, які передбачені статтею 1 Закону № 1706-VII, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Виходячи з вищенаведеного, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) позивача, у розумінні положень статті 25 КАС України, є: АДРЕСА_2 .
До теперішнього часу обставини, що визначені статтею 1 Закону № 1706-VII, тривають, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання позивача у Київській області (с. Софіївська Борщагівка), будь-яких доказів скасування цієї довідки до позовної заяви не додано.
Місцезнаходженням відповідача, вказаного у позові, є м. Київ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Донецького окружного адміністративного суду.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року у справі № 200/5139/21.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 5 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
За частиною 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою.
Враховуючи, що місцем проживання позивача є с. Софіївська Борщагівка Київської області, а місцезнаходженням відповідача є м. Київ, а також приймаючи до уваги ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати дану справу на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтею 25, пунктом 2 частини 1 статті 29, статтями 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративну справу № 200/796/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала складена і підписана 01 березня 2023 року у порядку письмового провадження та набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч