Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 березня 2023 року Справа№200/436/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02 лютого 2023 року (06 лютого 2023 року зареєстровано судом) через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року із розрахунку один місяць за три виключно до страхового стажу;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.12.2022 року №053130007618;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», зарахувавши до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року, а також зарахувавши до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та до трудового (пільгового) стажу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції - один місяць служби за три місяці, що передбачено наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року. Крім цього з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що до страхового та до пільгового стажу не зараховано період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, а саме з 30.07.2004 по 27.06.2005, з чим позивач не погоджується.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою суду від 07.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Адміністративний позов та копія ухвали від 07.02.2023 року отримані відповідачем в системі «Електронний суд» - 06.02.2023 року та 07.02.2023 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі №200/16904/21, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, зараховано до страхового стажу в розрахунку один місяць служби за три місяці служби періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16 липня 2015 року по 30 липня 2015 року, з 09 вересня 2015 року по 01 грудня 2015 року, з 10 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року та період участі у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01 травня 2018 року по 18 грудня 2018 року. Вказане підтверджується розрахунком стажу позивача, а саме в графі «особливості трудової діяльності» визначені, як «служба в період інших бойових дій кр. 3». З урахуванням певних технічних особливостей кратність відображається у періоді з 01 січня 1993 року по 04 серпня 1999 року у загальному розмірі 6 років 7 місяців 4 дні (подвійний розмір), а також безпосередньо з 16 липня 2015 року по 30 липня 2015 року, з 09 вересня 2015 року по 01 грудня 2015 року, з 10 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року та з 01 травня 2018 року по 18 грудня 2018 року (в одинарному розмірі).
Загальний страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 25 років 11 місяців 7 днів.
Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу періодів з 16 липня 2015 року по 30 липня 2015 року, з 09 вересня 2015 року по 01 грудня 2015 року, з 10 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року, з 01 травня 2018 року по 18 грудня 2018 року з урахуванням кратності є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач також зазначає, що частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі, період участі в антитерористичній операції зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах. Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262 (далі - Закон №2262) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Отже, визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.
На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Закон № 1697 не передбачає зарахування військової служби до вислуги років у розмірі один місяць за три місяці. Постановою № 393, на яку посилається позивач, передбачено зарахування на пільгових умовах 1 місяця служби за 3 місяці у разі призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262. Отже, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи з 16 липня 2015 року по 30 липня 2015 року, з 09 вересня 2015 року по 01 грудня 2015 року, з 10 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року та з 01 травня 2018 року по 18 грудня 2018 року у розмірі один місяць за три місяці.
Крім того відповідач стверджує, що відповідно частини 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30 липня 2004 року по 27 червня 2005 року не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку.
На переконання відповідача розгляд питання щодо призначення пенсії є виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не суду чи позивача. Тому, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Так, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.09.2021 року, через веб-портал звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою (№8489) про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.
Вказану заяву в автоматичному режимі управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області для розгляду скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.09.2021 року № 053130007618, позивачу відмовлено в призначенні та виплаті вказаної пенсії, з мотивів відсутності на день звернення вислуги років - 25 років.
Відповідач послався на те, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що пенсія призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. До страхового стажу не зараховано період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 року у зв'язку із відсутністю довідки про проходження служби та довідки про сплату страхових внесків.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.
Тож, відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/), рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року у справі №200/16904/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м. Львів, вул. Метрополита Андрія, 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, пл. Соборна, м. Слов'янськ, Донецької області) про визнання неправомірним та скасування рішення від 7 вересня 2021 року № 053130007618 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років, згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву громадянина позивача від 1 вересня 2021 року № 8489 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.07.2015 року по 30.04.2018 року та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 року по 28.12.2018 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, а також період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 року задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 7 вересня 2021 року №053130007618 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 1 вересня 2021 року № 8489, зарахувавши до страхового стажу (вислуги років відповідно до Закону України «Про прокуратуру») період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 рік та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
За наслідками розгляду означеної апеляційної скарги, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року в справі № 200/16904/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зарахування до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та періоду безпосередньої участі протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з розрахунку один місяць служби за три місяці служби та задоволено їх частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) зарахувати періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року та з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та період участі у здійснені заходів забезпечені національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01.05.2018 року по 18.12.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року в справі № 200/16904/21 залишено без змін.
На звернення ОСОБА_1 від 23.12.2022 року, що надійшли на веб-портал Пенсійного фонду України №ВЕБ-05001-Ф-С-22-107974, (вх. №17733/Ю-0500-22) та з електронної пошти (вх. №17734/Ю-0500-22), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 16.01.2023 року за №540-17733/Ю-02/8-0500/23 повідомило, що відповідно до Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» на звернення ОСОБА_1 від 09.12.2022 року, які зареєстровано за вх. №17074/10-0500-22, за №17075/10-0500-22 та за №17077/Ю-0500-22, направлено відповіді листами від 22.12.2022 року за вих. №18255-17075/10-02/8-0500/22 та від 03.01.2023 року за вих. №119/17074/Ю-02/8-0500/23, у яких повідомлено про причини відмови в призначенні пенсії за вислугу років, згідно Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2022 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі № 200/16904/21 при повторному розгляді заяви позивача від 01.09.2021 року за №8489.
Тож, разом із відповіддю від 16.01.2023 року за №540-17733/Ю-02/8-0500/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило позивачу рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років від 09.12.2022 року №053130007618.
З тексту згаданого рішення від 09.12.2022 року №053130007618 вбачається наступне.
Відмова у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ (далі-Закон №1697) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення за призначенням пенсії - 01.09.2021 рік. Вік заявника - 38 років. Відповідно до статті 86 Закону України №1697, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. До вислуги років, що дає право на пенсію за цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2022 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 200/16904/21 повторно розглянуто заяву від 01.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України №1697, та з урахуванням висновку суду зараховано до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та період участі у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці служби; зараховано до страхового стажу (вислуги років відповідно до Закону України № 1697) період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 року. Страховий стаж на дату звернення складає 19 років 4 місяці 4 дні. Стаж роботи за вислугу років складає 13 років 9 місяців 12 днів, з них стаж роботи на посадах слідчих/прокурорів 12 років 1 місяць 12 днів та навчання в юридичному ВНЗі 1 рік 8 місяців. За результатами розгляду заяви від 01.09.2021 року на зобов'язання згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2021 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 200/16904/21 прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України № 1697 у зв'язку з відсутністю 25 років стажу за вислугу років, з них не менш 15 років на прокурорських посадах. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду перебуває та пенсію отримує. Відповідно до статті 23 Закону № 1058 та статті 16 Закону України «Про звернення громадян», у разі незгоди з рішенням, прийнятим ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області, гр. ОСОБА_1 має право оскаржити його у порядку підлеглості до вищого органу або судовому порядку.
Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.02.2023 року № 053130007618 (на заміну рішення № 053130007618 від 09.12.2022 року), складено відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яке було долучено відповідачем до матеріалів справи, разом з відзивом на позовну заяву.
З тексту згаданого рішення від 20.02.2023 року № 053130007618 вбачається наступне.
Відмова у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ (далі-Закон №1697) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення за призначенням пенсії - 01.09.2021 рік. Вік заявника - 38 років. Відповідно до статті 86 Закону України №1697, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. До вислуги років, що дає право на пенсію за цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання, Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України №1058) страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2022 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 200/16904/21 повторно розглянуто заяву від 01.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України №1697, та з урахуванням висновку суду зараховано до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та період участі у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року розрахунку один місяць служби страхового стажу (вислуги років відповідно до Закону України № 1697) період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 року. Страховий стаж на дату звернення складає 25 років 11 місяців 7 дні. Стаж роботи за вислугу років складає 14 років 4 місяці 11 днів, з них стаж роботи на посадах слідчих/прокурорів 12 років 8 місяців 11 днів та навчання 1 рік 8 місяців. За результатами розгляду заяви від 01.09.2021 року на зобов'язання згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2022 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 200/16904/21 прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України № 1697 у зв'язку з відсутністю 15 років стажу на посадах прокурорів. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду перебуває та пенсію отримує. Відповідно до статті 23 Закону № 1058 та статті 16 Закону України «Про звернення громадян», у разі незгоди з рішенням, прийнятим ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області, гр. ОСОБА_1 має право оскаржити його у порядку підлеглості до вищого органу або судовому порядку.
Вважаючи дії відповідача безпідставними та протиправними, та вважаючи що порушено право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Пунктом 2.24 Порядку № 22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
Відповідно до пунктів 2 та 3 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії надаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Частинами 1, 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі - Закон № 1058) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За змістом пункту 4.2. Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, після отримання заяви позивача про призначення пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду навчання, роботи та служби.
Як було зазначено судом вище, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.12.2022 року №053130007618 та від 20.02.2023 року № 053130007618 позивачу відмовлено в призначенні та виплаті вказаної пенсії у зв'язку із відсутністю стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058).
За приписами статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З 1 січня 2004 року органи пенсійного фонду ведуть Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5, однак у спірному рішенні не зазначено, за яких підстав такий облік не був врахований першим відповідачем, а також не зазначено, чи сплачувалися чи ні страхові внески за спірний період, за даними першого відповідача. У будь-якому випадку, суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а та від 31 жовтня 2019 року у справі № 266/1994/17.
Відтак, у даному випадку позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків зі сплати страхових внесків, якщо вони не були сплачені.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у спірний період, який також підтверджується витягом з послужного списку, протоколом засідання комісії з установлення трудового стажу.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Військовослужбовці відповідно до статті 1-2 цього Закону, користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За визначенням статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Зарахування строку участі в АТО до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах. Зокрема, один місяць стажу зараховується за три, тобто в трикратному розмірі.
Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/26071.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по адміністративній справі № 348/347/17 (№К/9901/38547/18) від 05 червня 2018 року та у постанові Верховного суду від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17.
Відтак, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що Закон № 1697 не передбачає зарахування військової служби до вислуги років у розмірі один місяць за три місяці є безпідставними, адже час служби підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Судом установлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в період з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року та з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та участь у здійснені заходів забезпечені національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року.
З аналізу наведених норм, слідує, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які призвані та проходять військову службу, у цей період вважаються такими, що користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
В спірних рішеннях від 09.12.2022 року №053130007618 та від 20.02.2023 року № 053130007618 відповідач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 21.02.2022 року №200/16904/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 200/16904/21 повторно розглянуто заяву від 01.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України №1697, та з урахуванням висновку суду зараховано до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та період участі у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року в розрахунку один місяць служби за три місяці служби; зараховано до страхового стажу (вислуги років відповідно до Закону України № 1697) період роботи з 29.07.2005 року по 31.07.2012 року.
Натомість, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, періоди в розрахунку один місяць служби за три місяці з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового та до трудового (пільгового) стажу позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивачу повинно бути зараховано до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року.
Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при розгляді заяви про призначення пенсії зарахувати до його страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року.
Щодо не зарахування відповідачем до страхового та до трудового (пільгового) стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах, періоду проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язані з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - № 1788-ХІІ) та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву достовірність записів у трудовій книжці щодо окремих періодів роботи позивача.
Так, в трудовій книжці позивача (Серія НОМЕР_2 ) міститься запис про те, що ОСОБА_1 з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року проходив військову службу в Збройних Силах, у тому числі з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури.
Додатково позивач надав копію протоколу засідання комісії з установлення трудового стажу від 01.01.2013 року м. Севастополя; копію витягу з особової справи майора юстиції ОСОБА_1 , який підписано старшим помічником військового прокурора Військово-Морських Сил України (з питань роботи з кадрами) полковника юстиції Г. Бухтіярова від 14.08.2012 року; копію довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 19.10.2020 року №21/13 вих-30; копію витягу з послужного списку особової справи полковника юстиції ОСОБА_1 п. 9 Проходження дійсної військової служби у Збройних Силах України від 16.11.2020 року, який підписано начальником відділу кадрової роботи та державної служби Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил А. Яковченко; копію диплому спеціаліста від 30.06.2005 року (ХА №27417328); копію довідки про трудову діяльність (проходження військової служби), яка складена Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 16.09.2021 року №15-414 вих-21; копію посвідчення офіцера ( НОМЕР_3 ).
Отже, досліджені докази довели, що в період з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.
Тому доводи відповідача щодо відсутності правових підстав задля зарахування до страхового та пільгового стажу періоду проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30 липня 2004 року по 27 червня 2005 року через відсутність даних в системі персоніфікованого обліку є необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином, період проходження позивачем військової служби з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року має бути зарахований до стажу роботи позивача на прокурорських посадах.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року із розрахунку один місяць за три виключно до страхового стажу; не зарахування до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року є протиправними.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає наступне.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VІІ).
Відповідно до частини першої статті 86 Закону №1697-VІІ, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
З аналізу наведеної норми вбачається, що право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VІІ виникає у прокурорів, які на день звернення мають необхідну кількість вислуги років (загальний стаж), з якої у тому числі наявний необхідний визначений законом стаж роботи на посадах прокурорів.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивач із заявою про призначення пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 01.09.2021 року, відповідно з метою призначення пенсії йому необхідно мати загальний стаж - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Частиною шостою статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, загальний страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 25 років 11 місяців 7 днів.
З тексту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.12.2022 року №053130007618 вбачається, що стаж роботи позивача за вислугу років складає 13 років 9 місяців 12 днів, з них стаж роботи на посадах слідчих/прокурорів 12 років 1 місяць 12 днів та навчання в юридичному ВНЗі 1 рік 8 місяців.
Також з тексту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.02.2023 року № 053130007618 вбачається, що стаж роботи позивача за вислугу років складає 14 років 4 місяці 11 днів, з них стаж роботи на посадах слідчих/прокурорів 12 років 8 місяців 11 днів та навчання 1 рік 8 місяців.
При цьому, відповідно до копії протоколу засідання комісії з установлення трудового стажу від 01.01.2013 року м. Севастополя та відповідно до копії трудової книжки позивача (Серія НОМЕР_2 ), стаж роботи позивача за вислугу років станом на 01.01.2013 року вже складав 12 років 05 місяців 01 день.
В свою ж чергу, позивач також і після 01.01.2013 року продовжує працювати в органах прокуратури, що підтверджено копією трудової книжки позивача (Серія А0 № НОМЕР_4 ).
З огляду на встановлене суд зазначає, що стаж роботи позивача в органах прокуратури на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії (01.09.2021 року) перевищував 15 років та загальний стаж перевищував 25 років, відповідно позивач мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закон України «Про прокуратуру».
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.12.2022 року №053130007618, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведену норму, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.02.2023 року №053130007618.
При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.
Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Так умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії за вислугу років визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про призначення пенсії. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - призначити або відмовити в такому призначенні, однак виключно у тому випадку, коли для цього є законні підстави. За законом в спірних правовідносинах у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З урахуванням наведеного, з метою належного захисту прав позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 01.09.2021 року пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року із розрахунку один місяць за три виключно до страхового стажу.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.12.2022 року №053130007618.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.02.2023 року №053130007618.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди з 16.07.2015 року по 30.07.2015 року, з 09.09.2015 року по 01.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 18.12.2018 року, а також зарахувавши до страхового та до трудового (пільгового) стажу для призначення пенсії на пільгових умовах період проходження військової служби у якості курсанта на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого з 30.07.2004 року по 27.06.2005 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 01.09.2021 року пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич