Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 лютого 2023 року Справа№200/4407/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій, -
26 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії позивачеві;
скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02 серпня 2022 року № 057250004578 про відмову в призначенні пенсії позивачеві;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію позивачеві з 25 липня 2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 з 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року, з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, з 21 серпня 2002 року по 26 жовтня 2003 року, з 27 жовтня 2003 року по 14 листопада 2014 року, з 29 листопада 2014 року по 26 липня 2015 року, з 27 липня 2015 року по 13 липня 2018 року, з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, з 24 вересня 2018 року по 24 лютого 2020 року, з 25 лютого 2020 року по 02 серпня 2021 року, з 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року, з 22 лютого 2022 року по 25 липня 2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у зарахуванні до пільгового стажу вказаних вище періодів роботи. Позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому вказані обставини не можуть впливати на конституційне право позивача щодо належного пенсійного забезпечення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 грудня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог до нього, оскільки не приймав оскаржуване рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом для надання відзиву не скористалося, ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана адресатом 10 листопада 2022 року.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
25 липня 2022 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою № 1857 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02 серпня 2022 року № 057250004578 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (суд вважає, що відповідачем допущено описку і вірною слід вважати підставу відмову - «у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу»).
Рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 19 років 09 місяців 15 днів, пільговий стаж становить - 19 років 0 місяців. Додатково зазначено, що до страхового стажу зараховано періоди згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу.
У відзиві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області уточнено підстави незарахування певних періодів: 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року у зв'язку з тим, що відбиток штампу не дозволяє визначити підприємство;
з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року у зв'язку з відсутністю довідок про пільговий характер роботи.
Позивач вважає, що до пільгового стажу не зараховано наступні періоди роботи: 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року, з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, з 21 серпня 2002 року по 26 жовтня 2003 року, з 27 жовтня 2003 року по 14 листопада 2004 року, з 29 листопада 2004 року по 26 липня 2015 року, з 27 липня 2015 року по 13 липня 2018 року, з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, з 24 вересня 2018 року по 24 лютого 2020 року, з 25 лютого 2020 року по 02 серпня 2021 року, з 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року, з 22 лютого 2022 року по 25 липня 2022 року.
За відомостями форми РС-право до пільгового стажу не зараховано лише періоди з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року.
Періоди роботи з 21 серпня 2002 року по 26 жовтня 2003 року, з 27 жовтня 2003 року по 14 листопада 2004 року, з 29 листопада 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 січня 2005 року по 31 травня 2005 року, з 01 червня 2005 року по 13 липня 2018 року, з 24 вересня 2018 року по 02 серпня 2021 року, з 22 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року зараховано до пільгового стажу. Кратність обчислення стажу не застосовувалась.
Таким чином, фактично спірними є періоди роботи: з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року (який охоплює періоди з 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року), з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, з 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року.
Крім того, спірним є питання застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 до пільгового стажу позивача.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. […].
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список № 202).
До вказаного Списку включено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах (абзац 1 розділу І Списку № 202).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, та за наявності передбаченого стажу такої роботи - 25 років або працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
Записом № 3 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25 травня 2001 року встановлено, що 02 липня 2001 року прийнято гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на період літніх канікул; записом № 4 - 20 серпня 2001 року звільнено у зв'язку з закінченням практики літніх канікул.
Вказані записи охоплюють спірний період роботи з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року.
Записом № 19 - 18 липня 2018 року позивача прийнято на посаду гірника очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»; записом № 20 - 11 вересня 2018 року звільнено за власним бажанням.
Вказані записи охоплюють спірний період роботи з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року.
Записом № 26 - 10 серпня 2021 року прийнято гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті до відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток»; записом № 27 - 01 жовтня 2021 року звільнено за власним бажанням.
Вказані записи охоплюють спірний період роботи з 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року.
Записом № 28 - 19 жовтня 2021 року прийнято гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті до Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»; записом № 29 - 01 січня 2022 року переміщений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», записом № 30 - 21 лютого 2022 року звільнено за власним бажанням.
Вказані записи охоплюють спірний період роботи з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року.
Усі наведені записи трудової книжки містять відомості про особу, яка вчинила ці записи, підпис цієї особи, записи завірені печаткою підприємства, а тому достовірність записів сумніву не викликає.
Отже, записами трудової книжки належним чином підтверджується зайнятість позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахті в періоди роботи з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року.
Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день під землею, суду не надано.
Навпаки, інформація щодо періодів роботи, зазначена в трудовій книжці, кореспондується з інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5). Спірні періоди роботи визначено як пільгові відповідно до коду ЗП3014А1 (працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах […]), ЗП3014А2 (працівники провідних професій […]), ЗП3014А4 (інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах […]).
Таким чином, аналіз норм законодавства та наведених відомостей свідчить про зайнятість позивача в спірні періоди роботи за відповідними професіями, які віднесені до Списку № 1 як підземні.
Враховуючи, що за умови підтвердження трудового стажу позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, суд вважає необхідним зарахувати до пільгового стажу вищезазначені періоди роботи на підставі записів трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05 листопада 1993 року № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Записом № 1 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25 травня 2001 року встановлено, що 28 травня 2001 року позивача прийнято учнем гірника підземного з повним робочим у шахті на виробничу практику; записом № 2 - 28 червня 2001 року звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики.
Записом № 5 - 24 грудня 2001 року прийнято учнем гірника очисного забою підземного з повним робочим днем у шахті; записом № 6 - 22 березня 2022 року звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики.
Вказані записи охоплюють спірні періоди проходження виробничої практики з 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року.
Докази, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці позивача за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким він навчався, у матеріалах справи відсутні.
Отже, суд вважає необхідним зарахувати до пільгового стажу період проходження виробничої практики з 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року на підставі записів трудової книжки.
Суд частково погоджується із доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що відбиток штампу в трудовій книжці не дозволяє визначити підприємства, на яких позивач проходив виробничу практику, але вказаний недолік заповнення трудової книжки не може вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у зарахуванні спірних періодів згідно з трудовою книжкою, оскільки внесені до неї записи засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою підприємства, відтиск яких дозволяє встановити назву підприємства-роботодавця - ДКХ «Селидіввугілля».
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів та ведення трудової книжки.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР (далі - Закон № 103/98 ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За відомостями диплому серії НОМЕР_2 позивач з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року навчався в Селидівському гірничому технікумі та здобув кваліфікацію гірничого техніка-технолога. 21 серпня 2002 року позивача прийнято на роботу учеником гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті.
Враховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищувала трьох місяців, позивач має право для зарахування періоду навчання до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки судом встановлено, що і період з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, і періоди з 28 травня 2001 року по 28 червня 2001 року, з 02 липня 2001 року по 20 серпня 2001 року, з 24 грудня 2001 року по 22 березня 2002 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу, то відсутні підстави для відокремлення цих періодів. Зарахуванню до пільгового стажу підлягає період навчання з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року.
Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8 (далі - Роз'яснення № 8) передбачено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Оскаржуваним рішенням відповідача від 02 серпня 2022 року вже було визначено, що пільговий стаж роботи становить 19 років 0 місяців, тобто не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку.
Проте, відповідачем при розгляді заяви позивача кратність обчислення стажу не застосовувалась.
Тому з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що Роз'яснення № 8 повинно бути застосовано при розгляді заяви про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, яка кореспондується з приписами частини першої статті 14 Закону № 1788-XII, в частині додаткового зарахування місяців роботи: за 1 рік роботи 3 місяці - для періодів на підземних роботах, але за провідними професіями (ст. 14-20), як кожний повний рік за 9 місяців на підземних роботах (ст. 14-25).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги на підставі частини другої статті 9 КАС України підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02 серпня 2022 року № 057250004578 про відмову в призначенні пенсії позивачеві.
Щодо задоволення похідної вимоги, то належним способом захисту буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 25 липня 2022 року № 1857, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
В іншій частині позову слід відмовити. Вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02 серпня 2022 року № 057250004578 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 25 липня 2022 року № 1857, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01 вересня 1999 року по 04 червня 2002 року, з 18 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року, 10 серпня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, з 19 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 700 (сімсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 лютого 2023 року.
Суддя Ю.М. Льговська