Справа № 210/7040/20
2/214/2069/23
Іменем України
22 лютого 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
21.12.2020 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 61039 грн. 63 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.06.2012 року, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно його умов та в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 05.06.2012 року відповідач стала клієнтом банку, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам'ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ними Договір про надання банківських послуг, згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання Анкети-заяви, що підтверджується її підписом в Анкеті-заяві. Однак, відповідач своїх обов'язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконувала, у результаті чого станом на 10.11.2020 року утворилась вказана вище сума заборгованості. Разом з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, разом із позовною заявою надавав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач, до суду не з'явилась, вкотре подала заяву, в якій просила перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю бути присутньою у судовому засіданні по причині перебування у відрядженні. Проте суд не бере до уваги таку заяву, оскільки відповідачем заяви про відкладення розгляду справи подавались неодноразово, доказів на підтвердження неможливості бути присутньою у суді не надано, тому зважаючи на те, що сторонами надано відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по справі, а також надано наявні у них докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними письмовими доказами.
Так, 27.05.2021 року відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, зазначивши наступне. Так, відповідач не заперечувала факт підписання 05.06.2012 року Анкети-заяви, запропонованої банком. Станом на той час вона отримувала картку з метою її подальшого використання у власних цілях, про що їй було роз'яснено спеціалістами банку в усному порядку. Відповідач стверджує, що Анкета-заява була підписана формально, оскільки нею не було навіть проставлено позначки та не було обрано жодної з представлених варіантів кредитних карт. Відповідач стверджує, що до березня 2020 року вона не знала про розмір заборгованості поки із нею не зв'язались співробітники банку. Далі, за текстом відзиву відповідач вказує, що не мала бажання брати банківський кредит і даний факт незафіксований жодним документом, представленим банком в матеріалах справи.
05.07.2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та підписом заяви відповідач підтвердила, що була ознайомлена та згодна із Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі і з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним картам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг. Крім того, факт укладення Кредитного договору підтверджується наданими до позовної заяви доказами: копією кредитного договору; розрахунком заборгованості, копією паспорту відповідача; довідкою щодо виданих кредитних карток, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; довідкою про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну; випискою по рахунку, що підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів, використання відповідачем кредитного карткового рахунку, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків. Тобто вчинення дій, що підтверджують усвідомлення відповідачем обов'язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Стосовно незнання відповідачем про наявність заборгованості, то для зручності клієнтів наявні цілодобові клієнтські служби, інтернет - банк Приват24 та інш. Крім того, відповідач не позбавлена можливості звернутись до відділення банку у разі необхідності отримати якусь інформацію.
19.01.2022 року представником відповідача надано до суду заперечення, в яких остання зазначила, що у даному випадку підписання Анкети-заяви, складеної у довільній формі з незаповненими графами, відсутністю в такій Анкеті волевиявлення особи щодо оформлення кредиту, неможна застосовувати до вказаних правовідносин, зазначених у ст. 634 ЦК України. Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, нею не визнаються, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами.
10.02.2022 року представником позивача надано до суду пояснення, в яких викладено обставини тотожні тим, що викладено у позові та відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Так, 05.06.2012 року відповідач стала клієнтом позивача підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам'ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між нею та позивачем Договір про надання банківських послуг (далі - Кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах визначених укладеним договором, а відповідач зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Також позивачем до Анкети-заяви від 05.06.2012 року у якості доказу надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» та «Універсальна Gold» (а.с.13,14,15-40).
Відповідно до довідки банку, відповідач отримала банківську картку, яку в наступному змінювала, при цьому термін дії останньої картки НОМЕР_1 - до останнього дня липня 2021 року. Факт отримання відповідачем кредитної картки підтверджується копією фотознімку, зробленого під час отримання відповідачем банківської картки (а.с.4,99).
Протягом строку обслуговування кредитної картки, оформленої на ім'я відповідача, змінювався розмір кредитного ліміту на ній (а.с.12).
Згідно виписки з карткового рахунку відкритого на ім'я відповідача, встановлено, що остання користувалась кредитними коштами, а також частково виконувала зобов'язання згідно умов договору б/н від 05.06.2012 року(а.с.49-56).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, станом на 10.11.2020 року заборгованість відповідача за договором б/н від 05.06.2012 року становить 61039 грн. 63 коп., з яких: 49372 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0 грн. 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 49372 грн. 97 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 11666 грн. 66 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0 грн. 00 коп. - нарахована пеня; 0 грн. 00 коп. - нараховано комісії (а.с.9-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно наданої банком копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 05.06.2012 року, відповідачем виявлено бажання оформити на своє ім'я банківську картку, проте вказана Анкета-заява не містить позначки яку саме платіжну картку бажає оформити відповідач. Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження оформлення відповідачем певної кредитної картки. Таким чином, наданий позивачем Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.14) не є належним доказом, оскільки містить чотири різні види кредитних карт із різними умовами надання послуг, відтак суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Так, підписана сторонами Анкета-заява від 05.06.2012 року не містить умови договору про розмір відсотків та встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, не містить підпису відповідача та матеріали справи не містять інших підтверджень, що саме ці Умови та правила, надані позивачем до позовної заяви, розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась саме із ними, підписуючи заяву від 05.06.2012 року.
Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (05.06.2012 року) до моменту звернення до суду із даним позовом (21.12.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи, Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин надані позивачем Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.
Суд вважає, що Тарифи, Умови та правила, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.06.2012 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, у тому числі як відсотки так і відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Тому суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих відсотків.
Разом з тим, суд не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву щодо не укладення Договорів із позивачем, відсутності наміру отримувати банківський кредит, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме Анкетою-заявою підписаною відповідачем (факт підписання саме відповідачем даної Анкети-заяви останньою не оспорюється), довідкою про отримання кредитних карток, які в подальшому відповідач змінювала, та копією фотознімку відповідача із карткою банку, зробленою під час отримання нею у відділенні банку кредитної картки, а також випискою з карткового рахунку відкритого на ім'я відповідача, інформацією з якої підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами та часткового виконання нею зобов'язань згідно умов договору б/н від 05.06.2012 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 05.06.2012 року у розмірі 49372 грн. 97 коп., що складає заборгованість за тілом кредиту.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1700 грн. 24 коп. (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 554, 610, 623, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 05.06.2012 року суму заборгованості за кредитом станом на 10.11.2020 року у розмірі 49372 грн. 97 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. 24 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.