Справа № 204/2454/23
Провадження №1-кп/204/698/23
23 лютого 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12022041680000869 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що на даний час наявний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років. Окрім цього, є наявний ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілих, оскільки під час проведення досудового розслідування допитані в якості свідків особи, які були очевидцями вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та з вказаними особами було проведено слідчу дію - впізнання за фотознімками, в ході якої останні впізнали обвинуваченого, як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, що може спонукати останнього здійснити незаконний вплив на свідків та потерпілих з метою зміни ними своїх показань в суді для уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, наявний ризик продовження ОСОБА_3 своєї злочинної діяльності, оскільки останній раніше п'ять раз притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих кримінальних правопорушень. Також, останній засуджений вироком Олександрійського міського суду Кіровоградської області 02 листопада 2022 року за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років трьох місяців позбавлення волі, не має постійного офіційного джерела доходу, не бажає офіційно працевлаштуватись, що свідчить про наявність ризику продовжити вчинення корисливих кримінальних правопорушень з метою отримання доходу. Таким чином, з метою запобігання вище перелічених ризиків виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.
Дослідивши клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2023 року обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначено розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_3 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої.
При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. Окрім цього, ОСОБА_3 є неодруженим, на утриманні нікого не маючий, не працевлаштований, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Судом також враховується, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості ОСОБА_3 у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його позапроцесуальних дій.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_3 на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків, потерпілих, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
Оскільки судовий розгляд по справі не розпочато, ще не досліджені докази, свідки, потерпілі ще не допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на останніх, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід окремо зазначити, що для здійснення тиску на свідків, потерпілих достатньо того, що особа, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, може вчинити дії, покликані на примушення свідків, потерпілих до надання неправдивих показань або ж відмову від їх надання.
На користь існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, відбував реальні терміни покарання, однак вказане позитивних результатів на ведення правослухняної поведінки обвинуваченого не забезпечило, та останній вчинив корисливе кримінальне правопорушення проти власності задля забезпечення своєї життєдіяльності, оскільки не є працевлаштованим та не має підтвердженого джерела доходу, що в свою чергу свідчить про можливість продовження вчинення правопорушень задля отримання незаконного доходу.
Слід окремо зазначити, що будучи достовірно обізнаним про наявність у відношенні нього вироку Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 02 листопада 2022 року та відповідно до якого, останньому було призначено покарання у виді реального відбуття покарання, продовжив свою злочинну діяльність, а саме вчинив корисливе кримінальне правопорушення проти власності.
Тому ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, здійснити вплив на свідків, потерпілу та експерта, а тому продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Тому, на даний час обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів з визначеним розміром застави, а саме у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23 квітня 2023 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1