Справа № 201/2025/23
Провадження № 1-кс/201/702/2023
20 лютого 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у
м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22022130000000349 від 05.08.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про арешт майна, -
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22022130000000349 від 05.08.2022 за фактом добровільного зайняття ОСОБА_4 , посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м. Кремінна, Сєвєродонецького району, Луганської області, маючи умисел на зайняття керівної посади в окупаційній владі в м. Кремінна та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР» та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в адміністративному органі окупаційної влади в м. Кремінна, Сєвєродонецького району, Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України, добровільно, умисно погодилася на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , в серпні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи в м. Кремінна, Сєвєродонецького району, Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій - «начальника управления ЖКХ, восстановления, градостроительства, чрезвычайных ситуаций, гражданской защиты населения администрации Кременского района ЛНР» (мовою оригіналу), тобто у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, що здійснює свою протиправну діяльність на тимчасово окупованій території Кремінської МТГ Сєвєродонецького району Луганської області.
27.01.2023 в рамках даного кримінального провадження громадянці України ОСОБА_4 , на підставі ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-5 КК України, шляхом публікації відповідних повідомлень в засобах масової інформації загальнодержавного сфери розповсюдження - газеті КМУ «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України.
На даний час досудовим розслідуванням, встановлено, що відповідно до інформації з відповіді від 10.02.2023 року №31/2494-2730-2023 з ГСЦ МВС громадянці України ОСОБА_4 на праві власності належить:
- автомобіль марки ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .
Як зазначено слідчим у даному клопотанні, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 .
Посилаючись на ст. 36, 170-171 КПК України, слідчий просить накласти арешт на майно власником якого є підозрювана ОСОБА_4 з метою забезпечення призначення судом покарання у виді конфіскації майна (передбаченого санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Власник майна не повідомлявся про розгляд клопотання слідчого, згідно ст.172 ч.2 КПК України.
Слідчий в судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора та слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 2-4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, згідно ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального Кодексу України.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22022130000000349 від 05.08.2022 за фактом добровільного зайняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за встановлених органом досудового розслідування обставин, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у спосіб передбачений КПК України, повідомлена про підозру.
Як встановлено при розгляді клопотання, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
Також доведено, що відповідно до відповіді від 10.02.2023 року №31/2494-2730-2023 з ГСЦ МВС підозрюваній ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль марки ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .
Отже, в клопотанні доведено достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_4 , вищевказане майно, на яке ініціатор клопотання просить накласти арешт, належить підозрюваній, у разі доведеності вини під час судового розгляду підлягає можливої конфіскації (ч.5 ст.111-1 КК України), також накладання арешту необхідне з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки незастосування арешту може призвести до його відчуження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, враховуючи також наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, власником яких підозрюваний у кримінальному провадженні і існує сукупність підстав вважати, що підозра є обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 22022130000000349 від 05.08.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- автомобіль марки ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ,
позбавивши ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 права на користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1