Провадження № 11-сс/821/87/23 Справа № 705/727/23 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 лютого 2023 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2023 року, якою до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працюючого, учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 2 місяці, тобто до 08 квітня 2023 року включно,
У лютому 2023 року слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні №12022250320001548 від 01.12.2022 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 18.11.2022, близько 16:00 год, ОСОБА_7 , перебуваючи біля під'їзду будинку, що по АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману, під приводом потреби зайти до месенджеру «Телеграм», отримав від ОСОБА_10 належний йому мобільний телефон та дійшовши до будинку, що по АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що потерпілий не знає кількості виходів з будинку, зайшов до під'їзду та вийшов з іншого боку, при цьому ОСОБА_10 залишився чекати його на дворі. Таким чином, заволодів мобільним телефоном марки Samsung «Galaxy A13», що належить ОСОБА_10 , ринкова вартість якого, відповідно до судової товарознавчої експертизи № 3666/22 від 12.12.2022, становить 7199 грн 10 коп., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму, а майном розпорядився на власний розсуд.
Також він, у листопаді 2022 року в м. Умань Черкаської області, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 зі змінами, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, перебуваючи в квартирі, за адресою АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_11 , з дозволу останнього, скориставшись тим, що потерпілий заснув, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi X4», вартість якого, згідно з судової товарознавчої експертизи № 455/23 від 25.01.2023, становить 2670 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2670 гривень, після чого покинув приміщення квартири, а викраденим майном, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
06.02.2023 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаних злочинів повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
У клопотанні органом досудового розслідування зазначалось, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_7 усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від них неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, в тому числі перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тим самим матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не прибувати за викликом слідчого, прокурора, затягувати проведення досудового розслідування, шляхом надання фіктивних довідок тощо; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово вчиняв схожі злочини та за даними фактами було направлено обвинувальні акти для притягнення його до відповідальності, однак на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний злочин.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, на думку органу досудового розслідування, не забезпечить гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Також, враховуючи особу ОСОБА_7 та характер вчиненого злочину, у яких він обвинувачується, орган досудового розслідування вважає, що йому можливо залишити розмір застави, що відповідає 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2023 у задоволенні клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовлено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- заборонити підозрюваному ОСОБА_7 залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв;
- не відлучатися за межі м. Умань та Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 08 квітня 2023 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що на час розгляду клопотання наявні достатні підстави, які вказують на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України. Така причетність, на думку слідчого судді, підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання слідчого та показами підозрюваного.
Також, слідчий суддя зазначив, що є вірогідність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема вірогідність вчинення нових кримінальних правопорушень, так як ОСОБА_7 не вперше притягується до кримінальної відповідальності. Тому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу наявні.
Однак, визначаючи вид запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховує: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного;бажання добровільно відшкодовувати спричинені збитки, у зв'язку з чим він неофіційно працевлаштувався. Дані обставини, на думку слідчого судді, можуть свідчити про можливість застосування більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 08.02.2023, прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив її скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 53680 грн, з покладенням відповідних обов'язків у разі внесення застави.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу від тримання під вартою є неможливим. Домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у т.ч. за умисний тяжкий злочин проти власності, знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, з покладенням відповідних обов'язків, що свідчить про схильність ОСОБА_7 до вчинення злочинів, на даний час офіційно не працевлаштований, на утриманні жодних осіб не має, може затягувати судове розслідування, шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду за викликом, та може безпосередньо або через родичів впливати на свідків та потерпілих.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, думку прокурора ОСОБА_6 , який вимоги апеляційної скарги підтримав та наполягав на їх задоволенні з наведених в апеляційній скарзі підстав, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжним заходом є, зокрема, тримання під вартою.
Згідно ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційним судом встановлено, що Уманським районним управлінням поліції ГУ НП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320001548 від 01.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12022250320001548 від 01.12.2022 вбачається, що 01.12.2022 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з письмовою заявою звернувся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 18.11.2022 невідома йому особа чоловічої статі, шляхом зловживання довірою, заволоділа його мобільним телефоном. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 7).
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12023250320000139 від 24.01.2023 вбачається, що 24.01.2023 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, з письмовою заявою звернувся ОСОБА_11 , який повідомив, що в листопаді 2022 року його знайомий ОСОБА_12 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану на території України, з дозволу ОСОБА_11 , перебуваючи в його квартирі, здійснив крадіжку належного йому мобільного телефону марки «Xiomi Redmi X4». Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 26).
Постановою прокурора Уманської окружної прокуратури про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 03.02.2023, матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320001548 від 01.12.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320000139 від 24.01.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12022250320001548 (а.с. 38).
ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану (а.с. 39-40).
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що додані до клопотання докази вказують на достатність даних, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відтак, наявні підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором вказано про достатність підстав вважати наявними ризики, зазначені в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти таким ризикам.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі змістом вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що належних доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, матеріали справи не містять, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і за нього передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду, а також незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні. Крім того обґрунтованим є ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Однак, апеляційний суд зазначає, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може вважатись виключною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Так, тяжкість вчиненого злочину буде враховуватись судом, у випадку визнання особи винуватою та призначенні покарання при розгляді кримінального провадження по суті, натомість, дана обставина не є визначальною при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, колегія суддів враховує особу підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, разом з тим, стосовно ОСОБА_7 до суду направлені три обвинувальні акті за ч. 1 ст. 122 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України, за ч. 2 ст. 190 КК України відповідно (а.с. 43 на звор.).
Відтак, апеляційний суд доходить до висновку, що застосований до підозрюваного слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в період дії на території України воєнного стану з запровадженням комендантської години, з урахуванням зазначених вище ризиків, є недостатньо дієвим.
При цьому, колегія суддів вважає, що вказані ризики можливо усунути шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід з покладенням додаткових процесуальних обов'язків, на думку апеляційного суду, є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 181, 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2023 року.
Постановити нову ухвалу, якою:
Клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, до 05 квітня 2023 року, включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, у період дії воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_7 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування останнього в укритті;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
- не виїжджати за межі міста Умань та Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчується 05 квітня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання ним зазначених вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити підозрюваному, адвокату, слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору та органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, для відому та виконання.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4