28 лютого 2023 року
м. Рівне
Справа № 567/829/22
Провадження № 22-ц/4815/377/23
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Боймиструка С.В.,
Хилевича С.В.,
секретар Пиляй І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 20 вересня 2022 року, у складі судді Василевича О.В., у справі за позовом адвоката Плакси Вячеслава Анатолійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
18 липня 2022 року адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович, діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
--- скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича, номер запису про інше речове право №10691051 від 05.08.2015 року, індексний номер рішення № 43592929 від 20.10.2018 року, яким на підставі Додаткової угоди від 17.10.2018 року до Договору оренди землі б/н від 19.06.2015 року здійснено державну реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624287100:07:002:0100, площею 3,6278 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Сіянцівська сільська рада, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", а також здійснено державну реєстрацію змін до іншого речового права - встановлено строк дії договору оренди землі б/н від 19.06.2015 року на 7 років, з правом пролонгації;
--- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зобов'язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути позивачу земельну ділянку із кадастровим номером 5624287100:07:002:0100, площею 3,6278 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Сіянцівська сільська рада;
--- стягнути з ТОВ "Захід Агро" та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь позивача всі судові витрати у справі.
Позов обґрунтований наступним.
Позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100, площею 3,6278 га, що підтверджується свідоцтвом про право власності №828 від 12.06.2012 р, виданим приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. та державним актом на право власності на земельну ділянку № 316 від 09.01.2002 року.
19.06.2015 року між позивачем та ТОВ "Захід Агро" було укладено договір оренди землі №б/н, згідно якого останнє набуло право оренди належної позивачу на праві власності вищевказаної земельної ділянки зі строком оренди 5 років. Вказує, що згідно укладеного між ними договору оренди землі право передачі у суборенду такої земельної ділянки не передбачено.
Державну реєстрацію договору здійснено 05.08.2015 року на підставі рішення державного реєстратора Костопільського районного управління юстиції Рівненської області Прокопець Яніни Володимирівни, номер запису про інше речове право №10691051 від 05.08.2015 року, індексний номер рішення 23436766 від 05.08.2015 року.
В червні 2022 року з відомостей, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що відносно належної йому вищевказаної земельної ділянки без його відома та участі було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року, якою: встановлено строк дії договору на 7 років, з правом пролонгації; змінено орендаря ТОВ "Захід Агро" на орендаря ТОВ "Західна агровиробнича компанія".
Державну реєстрацію вказаної додаткової угоди здійснено на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М. (індексний номер рішення 43592929 від 20.10.2018 року, номер запису про інше речове право 10691051 від 05.08.2015 року).
Вказує, що вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі він особисто не підписував, та інших осіб на їх підписання не уповноважував, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджувались умови вищевказаної додаткової угоди, та її примірник він не отримував, а відтак вважає її неукладеною. Однак відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" продовжує користуватися належною позивачу земельною ділянкою, чим порушує його права на користування та розпорядження нею.
Зазначає, що факт реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі спірної додаткової угоди до договору оренди землі за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не може бути підтвердженням його волевиявлення на її укладення.
Вважає, що державний реєстратор Опанасюк С.М. не перевірив відповідність додаткової угоди до договору оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично неукладену угоду.
Вказує на існуванні спору між ним та відповідачем ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо користування належною йому земельною ділянкою, оскільки на підставі неукладеної додаткової угоди до договору оренди землі ТОВ "Західна агровиробнича компанія" зареєструвало за собою право оренди.
З підстав наведеного вважає, що відповідні рішення державного реєстратора підлягають скасуванню, а земельна ділянка підлягає поверненню шляхом її витребування з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 20.07.2022 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, відповідачам було встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також зобов'язано ТОВ "Захід Агро" та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" у строк до 10.08.2022 року надати оригінал додаткової угоди до договору оренди б/н від 19.06.2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100, площею 3,6278 га, а відповідача ТОВ "Захід Агро" зобов'язано також надати оригінал договору оренди б/н від 19.06.2015 року щодо вказаної земельної ділянки (а.с.20-21).
Відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" ухвалу про відкриття провадження отримало 26.07.2022 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).
20.09.2022 року в поданому до суду відзиві на позовну заяву адвокат Андросюк Ігор Сергійович, діючий від імені відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія", просив поновити строк на подачу відзиву та долучити до матеріалів справи копію договору оренди землі від 19.06.2015 року, копію додаткової угоди від 17.10.2018 року до договору оренди землі, копію відомості на виплату готівки від 11.04.2018 року та копію платіжного доручення від 23.09.2021 року.
Вказане прохання мотивував тим, що оригінали вищевказаних правочинів немає можливості надати, оскільки вони відсутні та невіднайдені. Після того, як оригінали будуть знайдені, вони будуть подані до суду. Разом з тим попередній представник товариства, який здійснював юридичний супровід даної судової справи, звільнився 22.08.2022 року, а новому представнику товариства потрібен був час для прийняття справ, їх вивчення, підготовки та узгодження правової позиції, та з урахуванням зайнятості та великого навантаження новий представник товариства був позбавлений можливості подати відзив та докази по справи у встановлений строк.
По суті позову вказав, що він є необґрунтований, виходячи з такого.
На підставі договору оренди землі від 19.06.2015 року із змінами, внесеними згідно додаткової угоди від 17.10.2018 року, за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100, площею 3,6278 га. Факт реєстрації права оренди за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які надані позивачем разом з позовом.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що він не підписував спірні додаткові угоди, зокрема не надав висновку експерта. Натомість відповідно до ст.204 ЦК України вказані договори є дійсними.
Також зазначає, що вказані договори протягом усього часу виконувалися, орендар належним чином сплачував орендну плату, що підтверджується відомостями на виплату орендної плати.
Крім того, вказав, що позивач має бути викликаний до суду й допитаний в якості свідка відносно того, чи не підписував він спірні договори оренди, отримував чи не отримував орендну плату (а.с.74-76).
Ухвалою суду від 20.09.2022 року, постановленою без виходу в нарадчу кімнату, в задоволенні вищевказаного клопотання відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відмовлено з тих підстав, що причини пропуску встановлено судом строку визнано неповажними. Суд виходив з того, що відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не повідомляв суд про існування у нього перешкод для своєчасного подання відзиву на позовну заяву та доказів, як і не звертався до суду з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання вищевказаних доказів. Звертаючись до суду 20.09.2022 року (через 2 місяці після відкриття провадження) з вищевказаним клопотанням про долучення доказів відповідач не наводить обставин та доводів, які б вказували на існування у нього дійсно об'єктивних та поважних причин, незалежних від товариства, що перешкоджали йому своєчасно подати такі докази. Наведені відповідачем причини пропуску встановленого судом строку суд розцінив як суб'єктивні причини, залежні виключно від відповідача, а відтак суд дійшов до висновку про наявність фактичних та правових підстав для відмови у задоволенні вищевказаного клопотання та відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України вищевказані докази, які подані відповідачем без дотримання строку для їх подання, судом до розгляду не прийнято (а.с.93).
Відповідач ТОВ "Захід Агро" відзив на позовну заяву, витребувані докази та доказів на спростування доводів, викладених у позовній заяві, суду не надав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ "Захід Агро" в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в судовому засіданні заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що спірна додаткова угода до договору оренди землі була підписана не ним, а іншою особою.
Оскаржуваним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 20 вересня 2022 року, в яке ухвалою того ж суду від 20 вересня 2022 року внесено виправлення в частині розподілу судових витрат, позов було задоволено. Суд вирішив:
--- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624287100:07:002:0100 площею 3,6278 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області);
--- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про інше речове право 10691051 від 05.08.2015 року), індексний номер рішення 43592929 від 20.10.2018 року, щодо державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100 площею 3,6278 га, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100 площею 3,6278 га;
--- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 2 481 грн. судового збору.
Додатковим рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2022 року, в повний текст якого ухвалою того ж суду від 20 жовтня 2022 року внесено виправлення в частині дати його ухвалення, з ТОВ "Захід Агро" та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь позивача було стягнуто судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 500,00 грн з кожного.
Приймаючи рішення від 20 вересня 2022 року про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказану додаткову угоду №б/н від 17.10.2018 року до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року позивач не укладав та не підписував, інших осіб на її укладення та підписання не уповноважував, істотні та інші умови вищевказаної додаткової угоди до договору оренди землі з ним, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались.
Також суд виходив з того, що відповідачі, в тому числі ТОВ "Західна агровиробнича компанія", не спростували вищевказані доводи позивача та не надали суду доказів на підтвердження існування договірних правовідносин між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 , предметом яких є належна останньому на праві власності земельна ділянка. При цьому, як вважав суд, з огляду на те, що позивач стверджує про неукладення ним з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" договору оренди землі та додаткової угоди до нього, а також про відсутність у нього відповідних примірників таких правочинів, а тому, як вважав суд, саме на відповідачів покладається обов'язок представити докази на підтвердження укладення договору оренди землі та відповідної додаткової угоди до нього.
Також суд виходив з того, що оскільки відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не виконав ухвалу суду від 20.07.2022 р. та не надав витребувані судом докази - оригінал договору оренди землі від 19.06.2015 року та оригінал додаткової угоди до нього від 17.10.2018 року, то наявні підстави для визнання неукладеною додаткової угоди №б/н від 17.10.2018 року до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року щодо спірної земельної ділянки площею 3,6278 га з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100. З урахуванням недоведення відповідачем ТОВ "Західна агровиробнича компанія" правомірності користування спірною земельною ділянкою, належною позивачу, вказана земельна ділянка має бути повернута йому. При цьому суд вважав ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.
Крім того, суд виходив з того, що оскільки вищевказана додаткова угода №б/н від 17.10.2018 року до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року щодо належної позивачу земельної ділянки площею 3,6278 га з кадастровим номером 5624287100:07:002:0100 є неукладеною, то й відповідний запис про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки за ТОВ "Західна агровиробнича компанія") порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. А відтак підлягають задоволенню вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо вказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням зазначеного права оренди.
На вказане рішення від 20 вересня 2022 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Також, скаржник просить визнати причину пропуску процесуального строку для подання доказів поважною та приєднати до матеріалів справи додаткові докази: копію додаткової угоди від 17.10.2018 року, копію відомості на виплату готівки від 11.04.2018 року та копію платіжного доручення від 23.09.2021 року, з яких вбачається що позивач отримав від відповідача орендну плату. Крім того, скаржник просить витребувати в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Острозької міської ради належним чином завірені копії реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - спірну земельну ділянку. При цьому скаржник послався на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи.
Зокрема вказав, що судом не було враховано того, що у справі відсутні належні докази непідписання позивачем додаткової угоди до договору оренди, адже інформація про непідписання позивачем спірного правочину міститься лише в поясненнях представника позивача та в позовній заяві, яка підписана представником позивача, які в розумінні ст.78 ЦПК України є недопустимими доказами. Натомість сам позивач для дачі особистих пояснень чи для допиту в якості свідка не викликався.
Також зазначив, що поза увагою суду залишилось і те, що відсутність відзиву не є погодженням відповідача із позицією позивача, адже подання відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком.
Також вказав, що суд не прийняв до уваги того, що єдиним належним доказом для підтвердження непідписання позивачем спірного правочину є висновок почеркознавчої експертизи, який у справі відсутній. При цьому суд ухвалив рішення на підставі припущення про те, що позивачка спірні договори оренди землі не підписувала.
Також зазначив, що судом не було враховано того, що матеріали справи містять докази укладення позивачкою додаткової угоди від 17.10.2018 р. між позивачкою та ТОВ "Західна агровиробнича компанія", адже відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містять посилання на вказану додаткову угоду. При цьому вказав, що у відповідача відсутній оригінал вказаної додаткової угоди, але наявна її копія. Оригінал же її, відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", при реєстрації подається реєстратору, а тому для реєстрації права оренди державному реєстратору подано відповідний оригінал договору. Згідно ч.1 ст.18, ст.20 вказаного Закону витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. Таким чином, відповідно до вимог Закону у відповідача відсутні підстави та права витребувати копії реєстраційних справ або окремих документів з реєстраційних справ. Вважає, що належна копія додаткової угоди має бути витребувана судом у відповідного органу - Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради. Крім того, звернув увагу на те, що позивач отримував від відповідача орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою, що підтверджується відповідними письмовими документами (відомістю на виплату готівки від 11.04.2018 р. та платіжними дорученнями від 23.09.2021 р.). Тобто, вказана додаткова угода фактично виконувалася позивачем і до неї у нього не було жодних претензій.
Крім того, вказав, що відповідач не мав можливості подати до суду першої інстанції копії відповідних доказів, а саме додаткової угоди від 17.10.2018р та докази виплати позивачу орендної плати, оскільки вказані докази перебували за межами Рівненської області, без можливості доступу до них, що підтверджується відповідною довідкою, адже необхідність вивезення документів була зумовлена тим, що приміщення відповідача розташоване в безпосередній близькості до елеватора, який розташований за адресою м. Дубно провулок Проїзний, 11 . А як відомо з відкритих джерел елеватори перебувають під постійною загрозою ракетних обстрілів російськими військами. В період же розгляду справи і на даний час в Україні запроваджено та діє режим воєнного стану, в результаті чого відповідач діє з обмеженими можливостями, адже наявні перебої з постачанням пального, що унеможливлювало отримання оригіналів необхідних документів чи відрядження представника відповідача до суду для участі у судовому засіданні. Також, в зазначений період, а саме з 07.06.2022 року з юридичного відділу відповідача мобілізовано до лав ЗСУ юриста Вовчука Р.М., а 22.08.2022 року звільнився начальник юридичного відділу, що підтверджується відповідними доказами. Усі вказані обставини у сукупності не дали можливості у строки, встановлені законом, надати до суду докази, у зв'язку з чим просить апеляційний суд визнати поважною причину пропуску строку для подачі доказів та долучити вказані документи у якості доказів по справі.
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 28.02.2023 року о 10-15 годині, однак відповідачі, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися. Від відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а відповідач ТОВ "Захід Агро" про причини неявки суд не повідомив. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до Інформації з різних реєстрів щодо об'єкта нерухомого майна (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна), сформованої 28.06.2022 року - позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,6278 га, кадастровий номер 5624287100:07:002:0100, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області (а.с.11-15).
Вказана Інформація містить у собі такі відомості щодо вказаної земельної ділянки:
--- вона належить на праві власності позивачу на підставі Свідоцтва про право власності від 12.06.2012 року;
--- номер запису про інше речове право №10691051 від 05.08.2015 року; підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 19.06.2015 року; державним реєстратором Костопільського районного управління юстиції в Рівненській області Прокопець Я.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.08.2015 року, індексний номер 23436766, право оренди належної позивачу земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ "Захід Агро" та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено договір оренди землі № б/н від 19.06.2015 року;
--- рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича, індексний номер рішення № 43592929 від 20.10.2018 року, на підставі Додаткової угоди від 17.10.2018 року до Договору оренди землі б/н від 19.06.2015 року здійснено державну реєстрацію переходу права оренди вказаної земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", а також здійснено державну реєстрацію змін до іншого речового права - встановлено строк дії договору оренди землі б/н від 19.06.2015 року на 7 років, з правом пролонгації;
--- відомості про суб'єкта іншого речового права: додано Орендар: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія"; видалено Орендар: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро".
Сторона позивача вказує, що в червні 2022 року з відомостей, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що відносно належної йому вищевказаної земельної ділянки без його відома та участі було укладено додаткову угоду від 17.10.2018 року до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року, якою: встановлено строк дії договору на 7 років, з правом пролонгації; змінено орендаря ТОВ "Захід Агро" на орендаря ТОВ "Західна агровиробнича компанія". Також вказує, що вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі позивач особисто не підписував, та інших осіб на їх підписання не уповноважував, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджувались умови вищевказаної додаткової угоди, та її примірник він не отримував, а відтак вважає її неукладеною. Однак відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" продовжує користуватися належною позивачу земельною ділянкою, чим порушує його права на користування та розпорядження нею.
Відповідно до копії Договору оренди землі від 19.06.2015 р. між позивачем ОСОБА_1 та співвідповідачем ТОВ "Захід-Агро" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки площею 3,6278 га, кадастровий номер 5624287100:07:002:0100, на строк 7 років, з розміром орендної плати 5% нормативно-грошової оцінки землі, що складає 6482,50 грн (а.с.77-81).
Згідно з копією Додаткової угоди від 17.10.2018 року до Договору оренди землі від 19.06.2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 , орендарем ТОВ "Захід-Агро" та новим орендарем ТОВ "Західна агровиробнича компанія" було укладено Додаткову угоду щодо вказаної земельної ділянки, строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди, з розміром орендної плати в 9334,80 грн, що становить 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Вбачається, що зі згоди орендодавця орендар ТОВ "Захід-Агро" передає, а новий орендар ТОВ "Західна агровиробнича компанія" приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (а.с.82-83).
Вказані копії договору оренди від 19.06.2015р та додаткової угоди від 17.10.2018 р. були долучені до відзиву на позовну заяву, який разом з долученими доказами судом не прийнято до розгляду.
Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги обґрунтування скаржником неподання у визначений строк доказів, а тому ухвалив відповідне клопотання залишити без задоволення та відмовити у долученні до матеріалів справи наступні документи: копію додаткової угоди від 17.10.2018 року, копію відомості на виплату готівки від 11.04.2018 року та копію платіжного доручення від 23.09.2021 року. При цьому апеляційний суд погоджується з мотивом суду першої інстанції, який був викладений в ухвалі суду від 20.09.2022 року, постановленій без виходу в нарадчу кімнату. Крім того, апеляційний суд з означених мотивів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника, наведеного у скарзі, про витребування копії додаткової угоди у відповідного органу - Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради. При цьому слід також враховувати, що у цій справі має значення саме оригінал вказаної додаткової угоди, а не її копія.
У справі встановлено, що у співвідповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відсутні оригінали договору оренди землі від 19.06.2015 р. та додаткової угоди від 17.10.2018 року, укладених з позивачем щодо спірної земельної ділянки.
Судово-почеркознавча експертиза в суді першої інстанції не призначалась, відповідно не проводилась.
Сторона позивача просить задовольнити його позовні вимоги, пославшись на те, що вказану додаткову угоду він не укладав, особисто не підписував та не уповноважував інших осіб на її підписання, в тому числі шляхом видачі довіреностей, з ним умови вказаної угоди не узгоджувалися, а тому вона не є укладеною.
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо вимоги про повернення позивачу земельної ділянки
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України і відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За ч.1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди, договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
За ч.1 ст.15 вказаного Закону в зазначеній редакції істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своїй постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15. У тій іншій справі Верховний Суд України вказав таке: "Судами під час розгляду справи встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення позивача, а тому суди дійшли правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України".
Велика Палата Верхового Суду зробила такий висновок щодо застосування відповідних норм права у вказаних правовідносинах:
--- правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки.
--- відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
--- враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
--- тому у позові слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, позаяк суд розглядає питання про застосування позовної давності лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
У п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від Справа 02.02.2021 року у справі № 925/642/19зазначено, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги.
Щодо вимоги про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020 р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене свідчить, що з 16.01.2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому суд першої інстанції помилково констатував необхідність використання позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав.
Тобто, на теперішній час такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 року у справі № 916/2464/19. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 року у справах №906/516/19, №905/633/19, №922/2589/19, від 30.06.2020 року у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 року у справі № 910/8387/19, від 03.09.2020 року у справі №914/1201/19, від 28.10.2020 року у справі 910/10963/19.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив представлені сторонами докази, правильно встановив правовідносини сторін і застосував норми, які їх регулюють, і дійшов вірного висновку про задоволення позову, оскільки встановлено, що вищевказану додаткову угоду №б/н від 17.10.2018 року до договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 року позивач не укладав та не підписував, інших осіб на її укладення та підписання не уповноважував, істотні та інші умови вищевказаної додаткової угоди до договору оренди землі з ним, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались. Сторона відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не спростували доводи позивача, оригінал додаткової угоди не надала, не виконала вимоги процесуального закону щодо витребування та/або надання доказів. Крім того, з урахуванням недоведення відповідачем ТОВ "Західна агровиробнича компанія" правомірності користування спірною земельною ділянкою, належною позивачу, вказана земельна ділянка має бути повернута йому. Крім того, відповідний запис про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки за ТОВ "Західна агровиробнича компанія") порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. А тому підлягають задоволенню вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо вказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням зазначеного права оренди.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на відсутність доказів непідписання позивачем додаткової угоди до договору оренди, відсутність висновку почеркознавчої експертизи на підтвердження непідписання позивачем спірної додаткової угоди, а також на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містять посилання на вказану додаткову угоду. При цьому апеляційний суд враховує позицію сторони позивача, який категорично (і в позовній заяві, і в ході розгляду справи) заперечує підписання додаткової угоди, враховує недотримання стороною відповідача положень процесуального закону щодо надання та/або витребування доказів у справі, враховує відсутність належних доказів на підтвердження факту підписання спірної додаткової угоди позивачем. Що ж до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містять посилання на вказану додаткову угоду, то вони не можуть з беззастережністю свідчити про укладання вказаної додаткової угоди за участі позивача, враховуючи доведену позицію позивача про те, що вказану додаткову угоду він не підписував.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає такою, що не заслуговує на увагу, позицію сторони відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо неможливості подання ним доказів. При цьому апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія", який повинен був у строк до 10.08.2022 року надати оригінал додаткової угоди, не повідомляв суд про існування у нього перешкод для своєчасного подання відзиву на позовну заяву та доказів, як і не звертався до суду з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання вищевказаних доказів. Звертаючись до суду 20.09.2022 року (через 2 місяці після відкриття провадження) з вищевказаним клопотанням про долучення доказів вказаний відповідач не наводить обставин та доводів, які б вказували на існування у нього дійсно об'єктивних та поважних причин, незалежних від товариства, що перешкоджали йому своєчасно подати такі докази.
Інші доводи скарги не містять в собі підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 20 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 01 березня 2023 року.
Головуючий суддя Майданік В. В.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.