28 лютого 2023 року
м. Рівне
Справа № 570/4425/22
Провадження № 22-ц/4815/318/23
Головуючий у Рівненському районному суді
Рівненської області: суддя Гнатущенко Ю.В.
Час, дата і місце постановлення ухвали
суду першої інстанції:
о 12 год. 30 хв. 23 листопада 2022 року в м. Рівне
Рівненської області
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Майданік В.В.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , яка діє в особистих інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ;
за участі: представників сторін - адвокатів Наумовича Юрія Сергійовича та ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Наумовича Юрія Сергійовича на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
21 листопада 2022 року в суд звернулася ОСОБА_1 із заявою, де просила заборонити приватному нотаріусу Рівненського міського територіального округу Торкуновій Т.А. вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видавати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_2 , що діє в особистих інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі № 69268609. Мотивуючи необхідність здійснення судом такого заходу, покликалась про намір пред'явити позов до ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , про зміну черговості в одержанні права на спадкування шляхом визнання права на спадкування, як спадкоємця першої черги.
Посилалася на те, що вона, як рідна сестра, є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_2 та заявляла про право на спадкування частки квартири АДРЕСА_1 , та квартири АДРЕСА_2 . Звернувшись до нотаріуса, дізналась, що ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. При цьому родинні відносини ОСОБА_2 , її доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 припинились близько за 5 років до його смерті, що спонукає до зміни черговості в прийнятті спадщини.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Рівненського міського територіального округу Торкуновій Т.А. вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видавати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_2 , що діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі № 69268609.
На судове рішення представником ОСОБА_2 - адвокатом Наумовичем Ю.С. подано апеляційну скаргу, де покликався на незаконність та необґрунтованість ухвали, які полягали в порушенні норм процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначав, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення прав малолітньої дитини, яка є спадкоємцем після смерті спадкодавця. На переконання заявника, суд обмежив право неповнолітньої дочки на реалізацію свого гарантованого права власності після смерті свого батька.
Зважав на те, що предметом позову не є усунення відповідача та малолітньої дитини від спадщини, а зміна черговості спадкування. Тобто ОСОБА_1 бажає нарівні з дружиною та дочкою спадкувати після смерті спадкодавця, а тому обраний судом захід забезпечення суперечить змісту та меті його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, таких як малолітня дитина.
З наведених підстав просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в забезпеченні позову.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались, хоча про це роз'яснювалось ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
У частині другій ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначала, що має намір пред'явити позов про зміну черговості в одержанні права на спадкування шляхом визнання права на спадкування, як спадкоємця першої черги.
Спірні правовідносини полягають в тому, що ОСОБА_1 має право на спадкування частки спадкового майна після смерті свого рідного брата - ОСОБА_2 , а саме на частки квартир АДРЕСА_1 , та квартири АДРЕСА_2 , як спадкоємець першої черги. Між тим, ОСОБА_3 , яка звернулась до нотаріуса в своїх інтересах і в інтересах спільної з ОСОБА_2 дитини із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, успадковувати все спадкове майно не вправі, оскільки фактично не перебувала у родинних відносинах із спадкодавцем близько п'яти років, що передували смерті.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов правильного висновку про її задоволення, позаяк вид забезпечення позову, який просить вжити ОСОБА_1 , відповідає змісту суб'єктивного цивільного права, за захистом якого вона звернулася до суду.
Колегія суддів відхиляє доводи автора апеляційної скарги про неправомірність обмеження прав неповнолітньої дочки відповідача та спадкодавця, оскільки за існуючих правовідносин таке обмеження є виправданим, достатнім, співмірним та запобігатиме зміні правового статусу спадкового майна й збереже його до вирішення справи по суті.
Отже, аргументи особи, що подала апеляційну скаргу, та наведені обставини, які мають значення для вирішення питання, не спростовують правильності судового рішення, зводяться до переоцінки обставин і суб'єктивної незгоди з вжитим заходом.
Не заслуговують на увагу і решта аргументів заявника про недодержання судом процесуального законодавства, виходячи з такого.
Згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Між тим, будь-яких фактів про такі процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове вирішення процесуального питання, заявником не наведено, а апеляційним судом здобуто не було.
Підставою для залишення оскаржуваного судового рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст. 374-375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Наумовича Юрія Сергійовича залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
В.В. Майданік
Повний текст постанови складено: 28.02.2023