Справа № 161/2529/23 Провадження №11-сс/802/111/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
27 лютого 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Заступник начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладенням обов'язків, що зазначені в клопотанні щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021030000000295 від 18.10.2021 року. Просив клопотання задовольнити, з підстав викладених в ньому (а.с.1-7).
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2023 року залишено без задоволення клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням обов'язків, що зазначені в клопотанні щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу вимогу, а в разі неможливості прибуття через поважні причини, завчасно повідомити про це особу, що здійснила виклик;
2) не відлучатися за межі Волинської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку наявності таких);
5) утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками, спеціалістами та експертами в даному кримінальному провадженні.
Обов'язки визначенні даною ухвалою суду, покладаються на підозрюваного ОСОБА_7 , згідно ст.194 КПК України, не більше 2-х місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що враховуючи ті обставини, що ОСОБА_7 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак, останній раніше не судимий, є уродженцем та має постійне місце проживання на території Волинської області, під час досудового розслідування з'являється на виклики до слідчого, прокурора або суду, відомості про ухилення чи неявку, а також іншу негативну процесуальну поведінку підозрюваного в судовому засіданні не встановлено, крім того, стороною обвинувачення в судовому засіданні не наведені ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а також судом враховується вік підозрюваного, за таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного клопотання, слід відмовити, однак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (а.с.78).
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали слідчий суддя істотно порушив вимоги ст.370 КПК України, зокрема, не враховано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказував слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу, не вмотивовано, чому слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність таких ризиків, а також підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.
Вказує на те, що слідчий суддя констатував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України. В ухвалі про відмову в застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту суд вказав, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, відсутні відомості про ухилення чи неявку. При цьому стороною обвинувачення аргументовано свою позицію щодо обрання запобіжного заходу наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також обставинами вчинення злочину. Сторона обвинувачення клопотала про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , з урахуванням постійного місця роботи, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування своєї позиції вказували, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання від трьох до семи років, наявні ризики та підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом схиляння свідків до надання неправдивих показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зокрема: невчасно прибувати на виклики до органу досудового розслідування та/або суду, змінювати без дозволу органу досудового розслідування та/або суду місце проживання; тимчасово або постійно відлучатися з місця постійного проживання без дозволу органу досудового розслідування та/або суду. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 вину у інкримінованому йому злочині не визнає, заподіяні збитки не відшкодував.
Вказує на те, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів (особиста порука, особисте зобов'язання, застава) відносно підозрюваного ОСОБА_7 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть, враховуючи санкцію покарання, може переховувався від органів досудового розслідування, суду та вчиняти кримінальні правопорушення. Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Разом з тим, покладені вказаною ухвалою слідчого судді обов'язки є недостатніми.
Вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених процесуальних обов'язків та запобігання відповідним ризикам доцільно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України які зазначені у клопотанні.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги; прокурора, який просив задовольнити його апеляцію і скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову; підозрюваного та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили; пояснення слідчого; апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Клопотанням заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12021030000000295 від 18.10.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.3 ст.240 КК України.
ОСОБА_7 08.02.2023 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України (а.с.66-71).
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, що підтверджується доданими матеріалами.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до приписів ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя правильно застосував вимоги ч.4 ст.194 КПК України, відповідно до якої якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, тобто наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків згідно ст.177 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, то слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Також, слідчим суддею вірно встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є уродженцем та має постійне місце проживання на території Волинської області, під час досудового розслідування з'являється на виклики до слідчого, прокурора або суду, відомості про ухилення чи неявку, а також іншу негативну процесуальну поведінку підозрюваного в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, стороною обвинувачення в судовому засіданні в суді першої інстанції не наведені ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати проведенню слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Наведені дані ризики в клопотання про застосування запобіжного заходу ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України.
Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний не допускав порушень своїх процесуальних обов'язків та повністю дотримується обов'язків, покладених на нього застосованим запобіжним заходом.
Тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді, що до ОСОБА_7 може бути застосовано більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що відповідає вимогам ст.181 КПК України.
Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як доказів того, що застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного до клопотання слідчого надано не було, під час апеляційного перегляду їх також надано не було. А тому апеляційний суд вважає, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_7 з покладенням певних обов'язків забезпечить належну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить обрати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді