Справа № 761/3622/23
Провадження №1-кп/761/2463/2023
іменем України
13 лютого 2023 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
при секретарі ОСОБА_7 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференції за допомогою програми EasyCon, судовий розгляд у кримінальному провадженні №22023000000000042 від 16.01.2023 року щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жданівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
-
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти основ національної безпеки України, за наступних обставин.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі - АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України,
Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України
Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол I), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 07.04.2014 оголошено «Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки» та 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ДНР», 12.11.2014 її самопроголошеним головою видано указ, відповідно до якого, для захисту інтересів «ДНР» та її громадян, створено воєнну структуру «Народна міліція «ДНР» (далі - «НМ «ДНР»), яка дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Донецької області та має загальну координацію та кураторів російської Федерації
Встановлено, що до складу «НМ «ДНР» входить структурний підрозділ - 11-й окремий гвардійський мотострілецький Єнакіївсько-Дунайський полк («Схід»), який складається з батальйонів та підрозділів забезпечення (в/ч № НОМЕР_1 ).
Політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
22.02.2022 Президент російської федерації (далі - президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі - ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
14 березня 2022 Указом Президента України № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 Указом Президента України № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 Указом Президента України № 342/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
12 серпня 2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 серпня 2022 року строком на 90 діб.
07 листопада 2022 Указом Президента України № 757/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
ОСОБА_5 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Так, ОСОБА_5 , 28.09.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місці Донецьк Донецької області Україна, добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - 2 взводу 7 роти 3 мотострілецького батальйону 11 полку «НМ «ДНР» окупаційної адміністрації російської федерації (військова частина № НОМЕР_1 ) на посаду «стрільця», та присвоєно звання «рядовий», отримав вогнепальну зброю «автомат Калашникова (АК-74 калібру 5,45 мм)» та боєприпаси до неї (чотири споряджених магазина, у кількості 120 патронів калібру 5,45 мм), гранати (РГД-5, Ф-1), військову екіпіровку: два комплекти форменого одягу (літній та зимній), спальний мішок, бронежилет та каска.
У період з 28.09.2022 по 07.01.2023 забезпечував виконання обов'язків військової служби у незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації російської федерації, а саме:
- бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «ДНР»
- проходити військову службу по контракту в період установленим дійсним контрактом терміном в «Народній міліції «ДНР»;
- строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
- в період проходження військової служби по контракту добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством і другими нормативно-правовими актами «ДНР», виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в «Народній міліції» і других нормативно-правових актів «ДНР»;
- при скоєнні правопорушень, нести всі види юридичної відповідальності відповідно до законодавства «ДНР»;
- дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
- дотримуватися установлений порядок користування секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
Громадян України ОСОБА_5 , на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації виконував бойові завдання пов'язані із військовим захопленням території України.
Так, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, громадян України ОСОБА_5 , 02.11.2022, із закріпленою вогнепальною зброю, у складі військовослужбовців 2 взводу 7 роти 3 мотострілецького батальйону 11 полку «НМ «ДНР», на військових автомобілях «Урал», виїхав до селища Піски, Покровського району, Донецької області, з метою подальшого штурму насланих пунктах де останнього доукомплектували гранатами та передислокували до села Первомайське Покровського району Донецької області. ОСОБА_5 перебував на різних позиціях, де виконував завдання та інші накази пов'язані із забезпеченням військового захопленням території України.
Продовжуючи свої злочинні дії громадян України ОСОБА_5 , у період з 02.11.2022 до 07.01.2023, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою зброю (автоматом Калашникова «АК-74 калібру 5,45 мм») та боєкомплектом (чотири споряджених магазини, 120 патронів калібру 5,45 мм), гранати (РГД-5, Ф-1), керуючись статутами збройних сил російської федерації та «НМ «ДНР», виконував покладені на нього обов'язки в різних видах бою та формах його забезпечення, а також сприяв евакуації підрозділів зс рф, також приймав участь у оборонних та наступальних діях після обстрілів Українських позицій ракетами та артилерією, які відходили після бойових зіткнень з ЗСУ.
Злочинна діяльність ОСОБА_5 , була припинена 07.01.2023 військовослужбовцями Збройних сил України поблизу міста Верхньоторецьке Покровського району Донецької області.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 111 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння. ОСОБА_5 зокрема заявив, що він народився та виріс у Донецькій області та є громадянином України. 02.11.2022, із закріпленою вогнепальною зброю, у складі військовослужбовців 2 взводу 7 роти 3 мотострілецького батальйону 11 полку «НМ «ДНР», на військових автомобілях «Урал», виїхав до селища Піски, Покровського району, Донецької області, з метою подальшого штурму насланих пунктах де останнього доукомплектували гранатами та передислокували до села Первомайське Покровського району Донецької області. Потім він у період з 02.11.2022 до 07.01.2023, виконував покладені на нього обов'язки в різних видах бою та формах його забезпечення. 07.01.2023 він потрапив у полон Збройних сил України поблизу міста Верхньоторецьке Покровського району Донецької області.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що всі учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши ОСОБА_5 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які усіма учасниками судового розгляду визнані та ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились у державній зраді, тобто діянні, умисно скоєному громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, вчинив кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. ( в редакції 03.03.2022 року).
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, дані про його особу, те що він є не судимою особою в силу ст. 89 КК України.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме те що ОСОБА_5 , маючи правовий зв'язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках, будучи зобов'язаним здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов'язань здійснив державну зраду та брав участь в діяльності незаконного збройного формування та терористичної організації, особу обвинуваченого, який не судимий, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 111 КК, з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 , не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин злочину та підвищеної суспільної небезпеки скоєного, особи обвинуваченого, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 111 КК, з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Відомості про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого суду не надано, із клопотаннями про його застосуванням сторона обвинувачення до суду не зверталась. Отже питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Даних щодо наявності речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 63, 65, 70 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненому злочину за ч. 2 ст. 111 КК України (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014, № 2113-ІХ від 03.03.2022) та призначити йому покарання у виді позбавленні волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня звернення вироку до виконання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3