СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1731/23
пр. № 2/759/1854/23
01 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву мотивує тим, що 05 березня 2016 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис за №373. Подружнє життя з відповідачем не склалось по тій причині, що вони мають різні погляди на життя, спільне господарство не ведуть. Шлюбні відносини припинено, протягом тривалого часу не спілкуються та не підтримують зв'язок між собою. Вважає, що за таких обставин спільне сумісне життя та збереження сім'ї є неможливим, просить шлюб з відповідачем розірвати.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
13 лютого 2023 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якій відповідач позовні вимоги позивача визнає, вважає, що примирення між сторонами неможливе, просить шлюб укладений з позивачем розірвати з огляду на фактичне припинення шлюбних відносин.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 05 березня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про, що складено актовий запис за №373, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с 4)
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 7 (а.с. 5)
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України , шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Зважаючи на принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що передбачає можливість добровільного розірвання шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
У відповідності із ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини життя подружжя, які свідчать про те, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, відповідач визнав позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки причини розпаду сім'ї, на які посилається позивач, є поважними, примирення між подружжям, за таких обставин, неможливе і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивачем у справі не заявлено клопотання про зміну свого прізвища після розірвання шлюбу, суд приходить до висновку після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_1 ».
Враховуючи положення ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268,280, 351, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 березня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про, що складено актовий запис за №373 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко