СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18439/22
пр. № 3/759/571/23
27 лютого 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, за участю захисника - адвоката Луценка С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в с. Чайки в Київській обл. ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув вищу освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 12.12.2022 о 16 год. 30 хв. керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по вул. Зв'язківців, 3 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена рухливість ходи. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому Законом порядку, у лікаря-нарколога, відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що зафіксовано на нагрудні відеокамери (відеореєстратори) 470340, 470351. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що він не погодився на огляд, так як він поспішав у лікарню завести товариша. Він вживав наркотичні засоби два тижні тому. Також пояснив, що товариш, якого він мав завезти до лікарні сказав йому відмовитися від проходження огляду у медичному закладі. Крім того, працівники поліції не повідомили йому про причину зупинки.
У судовому засіданні захисник - адвокат Луценко С.О. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 з тих підстав, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а саме: не було факту зупинки і керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Працівниками патрульної поліції не було зазначено підстави для зупинки ОСОБА_1 . Відтак, відповідно до практики Касаційного адміністративного суду подальша перевірка працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 на стан сп'яніння є незаконною.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника - адвоката Луценка С.О., ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 144566 від 12.12.2022, який складений стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яким ОСОБА_1 ознайомлений; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.12.2022; розписку ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з НОМЕР_1 , протягом доби, транспортний засіб залишає без порушень ПДР; відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників поліції УПП у м. Києві ДПП, які містяться на двох дисках DVD-R, суддя дійшла таких висновків.
Насамперед слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 144566 від 12.12.2022 та додатки до нього загалом складені у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У той же час, вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2022 о 16 год. 30 хв. керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками патрульної поліції по вул. Зв'язківців, 3 у м. Києві. Під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена рухливість ходи, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, від якого він відмовився у присутності двох свідків. Також вказана відмова зафіксована на відеозаписах із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів).
Крім того, з досліджених відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 підтвердив вживання наркотичного засобу, а саме вживав наркотичний засіб два тижні тому. Щодо дій працівників поліції щодо незаконності його зупинки та те, що він не керував транспортним засобом, водій ОСОБА_1 жодних зауважень не висловлював.
Також у судовому засіданні водій ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Луценко С.О. не зазначали, що вони зверталися до відповідних правоохоронних органів щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 7, 9, 23, 401, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 к.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь