Номер провадження 3/754/681/23
Справа №754/1062/23
Іменем України
20 лютого 2023 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо
за ч. 3 ст. 130 КпАП України,
09.01.2023 р. о 20:10 год. по вул. Мілютенка, 30, в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ОРEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 за викликом суду повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
У зв'язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами від 1.05.2019), що кореспондується з п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Порядок виявлення осіб, які керують транспортними засобами в нетверезому статі, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 «Про затвердження Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», затвердженим у Міністерстві юстиції України 06.10.2009р. під № 931/16947.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п"ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб-накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п"ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з письмових матеріалів справи та оглянутого судом відеозапису з боді камер 472385, 472346, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно довідки наданої Старшим інспектором з о/д ВАП УПП у м. Києві ДПП старшим лейтинантом поліції, 16.02.2022 суддею Жовтневого районного суду м. Маріуполя, справа 263/17235/21, 19.01.2022 суддею Приморського районного суду м. Маріуполя, справа 266/13/22, 05.10.2022 суддею Деснянського районного суду м. Києва, справа 754/8313/22 гр. ОСОБА_1 визнано винним та піддано адміністративним стягненням у вигляді штрафів, у розмірі 17 000 грн., 17 000грн., та 17 000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортного засобу строком на один, на одни та один рік. Та вказано про кваліфікацію дій ОСОБА_1 у даній адміністративній справі за ч.3 ст.130 КУпАП.
Вище вказана інформація підтверджується роздрукованими з Єдиного державного реєстру судових рішень примірниками постанов, долучених до матеріалів справи.
Таким чином, ОСОБА_1 двічі протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Отже, в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не дадано підтвердження, що автомобіль належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а в самому протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про належність даного транспортного засобу на праві власності ОСОБА_2 .
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспорного засобу.
Строк позбавлення спеціального права ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує це право.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: