ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2576/23
провадження № 3/753/1755/23
"28" лютого 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
27 січня 2023 о 23-й годині 27 хвилин в м. Києва на вул. Бориспільська, 19-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Крім того, 27 січня 2023 о 20-й годині 27 хвилин в м. Києві по вул. Бориспільська, 19-а, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не оцінив дорожньої обстановки, здійснив наїзд на перешкоду, а саме бордюр дорожній, в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3б, 12.1, 12.3 ПДРР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП, вказав, що за кермом автомобіля був його товариш. Він не міг керувати автомобілем, так як був у стані алкогольного сп'яніння. Після того, як сталось ДТП, його товариш, який був за кермом, пішов за евакуатором. Тому коли приїхали працівники поліції, товариша на місці не було.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував своїм транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив ДТП. Мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.3б, 2.5, 12.1, 12.3 ПДР України.
Вказане свідчить про те, що вказані протоколи складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням факту неправомірних дій особи, і має усі дані, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов'язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Згідно з положеннями вимог частини 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку відмова від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована на відео з боді-камери патрульних поліцейських 473714, 473510 тому участь свідків не була обов'язковою. Разом з тим, ознаки сп'яніння фіксуються не свідками, а працівником поліції, про які останній зазначив в протоколі.
Крім того, у присутності ОСОБА_1 було відтворено відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, що надійшли разом з матеріалами справи, відповідно до якого ОСОБА_1 вказує, що він не перебував за кермом автомобіля, бо він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 постійно путається в свої поясненнях, говорить, що йшов в аптеку, потім говорить що йшов додому, а після просить працівників поліції відігнати його автомобіль до місця проживання. Проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовляється.
Враховуючи викладене при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушень вимог закону процедури фіксації факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння поліцейськими допущено не було.
Доводи ОСОБА_1 , що він не був за кермом автомобіля, суд не приймає до уваги, враховуючи переглянутий в судовому засіданні відеозапис з боді камери працівника поліції та письмових пояснень свідків очевидців події.
Так, відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , останній вказує, що 27.01.2023 о 20.27 годині рухався на автомобілі і побачив, як особа на автомобілі в'їхав в бордюр, внаслідок чого пробилось колесо. Автомобіль зупинився, ОСОБА_2 разом з товаришем ОСОБА_3 зупинились, підійшли щоб допомогти, і побачили, що за кермом сидить людина у військовій формі в нетверезому вигляді. Тому ОСОБА_3 викликав працівники поліції (а.с.2).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 , останній вказує, що виїжджаючи з прилеглої території на центральну дорогу помітив зліва транспортний засіб 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, врізається в бордюр та зупиняється. ОСОБА_3 підійшов до водія автомобіля, щоб запитати, що сталось, і побачив, що останній вдягнутий у військову форму та перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після чого, свідок одразу викликав працівників поліції (а.с.3).
Вказані пояснення свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали працівникам поліції під час складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , що підтверджується переглянутим відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.
Вказані докази спростовують позицію ОСОБА_1 про те, що він не перебував за кермом автомобіля.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 27.01.2023, відповідно до якого був тимчасово вилучений транспортний засіб Ваз 21099 д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.5), схемою ДТП, на якій зображено місце зіткнення транспортного засобу (а.с.11).
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Суд критично оцінує пояснення ОСОБА_1 , що були дані ним в судовому засіданні і вважає, що ці пояснення є способом його захисту від висунутого обвинувачення у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП та наміром уникнути адміністративної відповідальності. Його пояснення в повному обсязі спростовуються вище викладеними доказами.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.3б., 2.5, 12.1, 12.3 ПДР України ПДР та наявності в його діях складів адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, 124 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536, 80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536, 80 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба