Справа № 752/17484/22
Провадження №: 3/752/414/23
20 лютого 2023 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 05 листопада 2022 року о 19:13, керуючи транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на вул. Метрологічна, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 05 листопада 2022 року о 19:13, керуючи транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на вул. Метрологічна, 13, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення не направив, а тому суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за його відсутності.
Від захисника Ковальчук Н. В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закінченням строків накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у темну пору доби, під час руху автомобіль відкинуло на вправо, внаслідок чого відбулось зіткнення з іншим автомобілем припаркованим на узбіччі. Під час зіткнення він вдарився головою. За пів години на виклик свідка приїхали працівники поліції. Оскільки після удару головою ОСОБА_1 не повністю розумів що відбувається, тому він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці. При цьому працівники поліції не повідомляли про наслідки відмови та не повідомляли про можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Направлення на огляд, складене після складання протоколу про адміністративне правопорушення, не містило назви закладу охорони здоров'я куди водій направляється на огляд. Оскільки ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав, тому в той же день о 21:45 самостійно пройшов огляд у медичному центрі ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.», за результатами якого у останнього не виявлено ознак сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Диспозиція ст. 124 КУпАП встановлює відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративні правопорушення серії ААБ № 333507 від 05.11.2022, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода та порушення мовлення, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, протокол про адміністративні правопорушення серії ААБ № 333508 від 05.11.2022, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, в порушення вимог п. 13.1 ПДР не дотримався безпечного інтервалу та скоїв ДТП, схему місця ДТП, підписану учасниками без зауважень, пояснення свідка ОСОБА_2 , пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стороною захисту не оспорюється.
При цьому доводи захисника про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від проходження огляду, оскільки через удар головою не повністю розумів обставини події та наслідки відмови, спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.
Так, за результатами перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я, усвідомлюючи наслідки своїх дій, свідомо відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому зазначив, що перед цим був на христинах та випив 200 г горілки.
Факт наявності у ОСОБА_1 явних ознак сп'яніння, окрім відеозапису та даних протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_3 .
За таких обставин, враховуючи встановлені судом фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд у закладі охорони здоров'я, за результатами якого не виявлено ознак сп'яніння, не виключають наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність в даному випадку настає не за керування у стані сп'яніння, а за відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Оскільки з часу вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закінчились передбачені ст. 38 КУпАП строки, тому повадження у цій частині підлягає закриттю.
При цьому стягнення за ст. 130 КУпАП може бути накладено протягом одного року з дня вчинення правопорушення.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
За таких обставин, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
Клопотання захисника задовольнити частково.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Токман