Справа №705/1840/22
1-кп/705/619/23
28.02.2023 м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320000318 від 11.03.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, такого, що не працевлаштований, який зареєстрований в с. Аполянка Уманського району Черкаської області та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320000318 від 11.03.2022.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку з проходженням лікування від наркоманії.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив залишити клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України без розгляду. Зазначив, що вказане клопотання подане обвинуваченим передчасно та може бути розглянуто судом лише після допиту лікарів медичного закладу, в якому обвинувачений проходив лікування.
Суд, заслухавши клопотання обвинуваченого, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № 12022250320000318 від 11.03.2022, дійшов такого висновку.
Згідно з випискою № 125 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в даній установі з 20.01.2022 по 28.01.2022. Основний діагноз: F19.3.Абстиненція (аутизм). Звернувся до закладу зі скаргами на виражений потяг до метадону та амфетаміну, слабкість, безсоння, тривожність, емоційну нестабільність, з численними періодами зниженого настрою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 44 КК України, ч. 1 ст. 285, ч. 1 ст. 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом.
Положеннями ч. 4 ст. 309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов:
1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію;
2) особою розпочато лікування від наркоманії.
При цьому вказана норма права є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею обставини для її застосування.
Таким чином, встановлення цих обставин є достатнім для ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з цим, для правильного застосування судом цієї норми права необхідно керуватися й положеннями Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі - Закон), які містить дефініції таких понять:
-добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника;
-наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною;
-зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами - умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;
-особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія»;
-медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу «наркоманія».
Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту ставив ціль вилікувати особу від захворювання на наркоманію, яке є тяжчим у порівнянні, наприклад, із захворюванням на алкоголізм.
Крім того, законодавцем не обмежено застосування ч. 4 ст. 309 КК України фактом перебування до вчинення цього кримінального правопорушення на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.
Положення кримінального закону не виключають можливість застосування ч. 4 ст. 309 КК навіть у тому випадку, якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, усвідомлюючи можливість ухвалення обвинувального вироку щодо неї.
Причини, які були визначальними для прийняття рішення про звернення до лікувального закладу з метою пройти лікування від наркоманії можуть бути різними. Однак ключовим є добровільне прийняття рішення особою, яка хворіє на наркоманію, щодо необхідності такого лікування.
Тобто, захворювання на наркоманію може бути діагностовано вперше, і це не може бути перешкодою для використання положень ч. 4 ст. 309 КК України.
Таким чином, суддя вважає за необхідне зазначити, що добровільним слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу в контексті ч. 4 ст. 309 КК, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї заохочувальної норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше. Такий первинний діагноз також констатує необхідність надання особі медичної допомоги у вигляді лікування від наркоманії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 357/11205/19.
При розгляді клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що у виписці № 125 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» зазначено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в даній установі з 20.01.2022 по 28.01.2022, основний діагноз: F19.3.Абстиненція (аутизм). При цьому не зазначено про встановлення йому діагнозу «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
З огляду на це, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
При цьому, враховуючи позицію прокурора, який просив суд залишити клопотання обвинуваченого без розгляду, оскільки воно є передчасним та може бути розглянуто судом лише після допиту лікарів медичного закладу, в якому обвинувачений проходив лікування, суд вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченому про його право повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 309 КК України, ст. ст. 7, 284, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України відмовити.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 про його право повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1