01.03.2023
єдиний унікальний номер справи 531/875/22
номер провадження 1-кп/531/29/23
01 березня 2023 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-26 жовтня 2022 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , з врахуванням зміненого в судовому засіданні обвинувачення, обвинувачується в наступному.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», на території України введено воєнний стан, який діє і на даний час.
ОСОБА_4 25 квітня 2022 року, близько 02 години, діючи повторно, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з господарства ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, прийшов до господарства за вище вказаною адресою, зайшов на його територію, перелізши через паркан зі сторони вулиці, де у подальшому з колодязя дістав та викрав бувший у використанні побутовий вібраційний електронасос марки «Дачник-2», вартістю 631,50 грн. Викраденим насосом ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд у повному обсязі, а саме збув його ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 631,50 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 на наданні строку, визначеного ч. 4 ст. 338 КПК України, для можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення не наполягав. Винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з врахуванням зміненого обвинувачення, визнав повністю, та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 до суду не з'явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, при призначення покарання покладається на розсуд суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікаря психіатра; перебування на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом: ППРА; раніше судимого 26 жовтня 2022 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; посередню характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 22 червня 2022 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2022 року, більш суворим за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
По кримінальному провадженню є процесуальні витрати по проведенню експертних досліджень, які необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2022 року, більш суворим за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати, понесені на проведення експертних досліджень в розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок на користь держави.
Речовий доказ - побутовий вібраційний електронасос марки «Дачник-2», переданий на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_5 , вважати повернутими законному власнику.
Речовий доказ - бейсболку білого кольору, на якій спереду мається напис «IL», яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_4 .
Речовий доказ - зразки крові, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, знищити.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя