3/381/116/23
381/2794/22
27 лютого 2023 року місто Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли після дооформлення від Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ № 041372 від 08.09.2022, ОСОБА_1 08.09.2022 о 23 год. 00 хв. у м.Фастів по вул. Соборна, керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, відмова водія від проходження огляду зафіксована технічними засобами відеозапису.
Захисник Ничик А.В. у судовому засіданні вказала на наявність підстав для закриття провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду чітко визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок)).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
В ході перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд в закладі охорони здоров'я, однак працівниками поліції йому не було запропоновано пройти такий огляд.
Згідно відеозапису, доданого до адміністративного протоколу вбачається, що зафіксовано лише факт спілкування працівників поліції з громадянином ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:
1) в разі порушення водієм Правил дорожнього руху;
2) в разі очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу (відсутність бокових дзеркал, бампера, бите лицеве скло тощо);
3) наявність інформації про причетність водія або пасажирів автомобіля до вчинення ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо транспортний засіб перебуває у розшуку;
4) необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, злочину, адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
5) залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам ДТП або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
6) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
7) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
8) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (автомобільна сирена тощо).
Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
З відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити причину зупинки, оскільки автомобіль, в якому перебував ОСОБА_1 не здійснював рух, а також працівник поліції громадянину не оголошував ОСОБА_1 , що стало причиною зупинки автомобіля.
З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським не зазначено, то саме зупинку транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
У рішенні ЄСПЛ від 21.07. 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, враховуючи те, що надані до протоколу докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених в протоколі, і всі сумніви повинні бути віднесені на його користь у відповідності до положень ст.7 КУпАП та ст. 62 Конституції України.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247,248 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є.Ю.Чернишова