Справа № 361/1144/23
Провадження № 2/361/2125/23
27.02.2023
27 лютого 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді Сердинського В.С.
при секретарі - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 11 жовтня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 852, та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує тим, що спільне сімейне життя з відповідачем у них не склалося через різні погляди на сімейні відносини, відсутність поваги та взаєморозуміння. З серпня 2022 року подружні відносини між ними фактично припинилися, сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Позивач вважає, що шлюб носить виключно формальний характер, подальше його збереження є неможливим, оскільки це суперечить його інтересам, заходи щодо примирення подружжя є недоцільними.
Крім того, позивач зазначає, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо вирішення питання визначення місця проживання нашого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, оскільки він має власне житло.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
27 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
27 лютого 2023 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю, щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , не заперечує.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який зареєстрований Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 852.
Від цього шлюбу сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач позов визнала, що свідчить про її згоду щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, провадження № 61-14859св19 міститься висновок, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо вирішення питання щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -з батьком, ОСОБА_1 , оскільки він має власне житло, а саме, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать договори дарування земельної ділянки та домоволодіння від 24 грудня 2020 року.
Відповідач підтвердила, що не заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 141, 150, 155, 161 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11 жовтня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 852.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду виготовлено 28 лютого 2023 року.
Суддя В.С. Сердинський