гСправа № 358/167/23 Провадження № 3/358/222/23
27 лютого 2023 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Біленчука С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фермер, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22 січня 2023 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_1 по вул. Центральній в с.Іванівка, Обухівського району Київської області керував автомобілем Toyota Rav4, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Оскільки дії водія ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнав. Зазначив, що 22.01.2023 року він їхав з м. Черкас до с. Іванівка де він проживає, спиртних напоїв в цей день він не вживав. Під'їхавши до свого будинку АДРЕСА_1 він побачив, що позаду нього зупинився поліцейській автомобіль. До нього підійшли працівники поліції, які стали стукати у вікно та двері його автомобіля та вимагали у нього вийти з авто. В автомобілі крім нього була дівчина та ще один пасажир. Оскільки він не хотів, щоб хтось бачив його дівчину, він не відкривав двері автомобіля. Через скло інспектори поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, він відповідав, що пройде огляд тільки у присутності свого захисника. У подальшому він вийшов з автомобіля, працівники поліції знову запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що він відмовився. На запитання суду вказав, що протокол про адміністративне правопорушення йому давали на підпис, але він відмовився його підписувати, постанову від 22.01.2023 про накладення адміністративного стягнення за порушення ним ч.5 ст.121 КУпАП він не отримував, але штраф у сумі 510 грн. сплатив, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.01.2023 року він на руки не отримував. На запитання захисника Біленчука С.М. зазначив, що права йому працівники поліції не роз'яснювали, направлення до лікарні не надавали, протокол не зачитували. Просив закрити провадження по справі.
В судовому засіданні адвокат Біленчук С.М. заявив клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Свою позицію обґрунтував наступним.
Так, при дослідженні відеозапису з нагрудної боді камери ним було виявлено ряд порушень поліцейським порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер», проте ОСОБА_1 зазначив, що проходити огляд буде лише у присутності адвоката; інспектором поліції не були озвучені ознаки алкогольного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення поліцейським зачитано не було, направлення на медичний огляд на місці складання протоколу не виготовлялося та ОСОБА_1 не надавався; крім цього, не збігається час зупинки транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення з часом, який є на відеозаписі та на направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Свідки в судове засідання не викликалися.
Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, доводів захисника, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп'яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як убачається з матеріалів цієї справи особа, що притягується до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 127605 від 22.01.2023;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.01.2023;
Доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Біленчука С.М. щодо закриття справи суд вважає непереконливими.
Так, судом в судовому засіданні було відтворено у повному обсязі відеозапис, у відповідності до якого працівник поліції неодноразово (більше трьох разів) пропонує ОСОБА_1 вийти з автомобіля та пред'явити документи відповідно до постанови Кабміну № 1456, на що ОСОБА_1 відмовляється та тільки після того, як інспектор попереджує, що йде відео фіксація та у разі непокори до ОСОБА_1 будуть застосовані спецзасоби та фізична сила, він після 40 хвилин «умовлянь» нарешті вийшов зі свого автомобіля. ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі. Вказані пропозиції були висловлені співробітником поліції чіткою і зрозумілою мовою, та їх смислове значення неможливо зрозуміти в іншій спосіб.
При цьому відповідь ОСОБА_1 на ці пропозиції (ще коли він не виходив з автомобіля та спілкувався через скло), що він буде проходити огляд лише у присутності свого адвоката суд розцінює як намагання уникнути відповідальності. Крім цього, після того, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля у присутності свідків на конкретні запитання інспектора він сказав, що на місці проходити огляд не погоджується, у лікарню в м. Миронівку не поїде, на запитання інспектора відповів, що нічого підписувати не буде.
Необхідно відмітити, що з відеозапису також чітко убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та зупинився. Вказане не заперечувалося ОСОБА_1 й у судовому засіданні.
Доводи сторони захисту щодо часу складання направлення ОСОБА_1 на медичний огляд та не пред'явлення такого направлення останньому, на переконання суду, не свідчить про неправомірність дій поліцейських, оскільки за умови відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не тільки на місці зупинки, а і у медичному закладі, що було вчинено ОСОБА_1 у присутності свідків, працівники поліції позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується із п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103.
Вказаним Порядком, також, не передбачено обов'язку співробітника поліції оголошувати таке направлення особі, яка відмовилася від проходження медичного огляду та свідкам.
Стосовно доводів захисника Біленчука С.М. щодо не збігання часу зупинки патрульними транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі, а також що на відеозаписі інспектором не озвучені ознаки сп'яніння водія і відео фіксація переривається, не спростовує факт вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР , який поза розумним сумнівом доведений джерелами доказів, зазначених вище і які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, порушення, на які звертав увагу захисник є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі.
Суд вважає, що дії працівників поліції у цій ситуації є вірними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується не керування у стані алкогольного сп'яніння, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що є окремим складом правопорушення та є закінченим з моменту такої відмови.
Вказане не міг не розуміти ОСОБА_1 , оскільки маючи посвідчення водія, презюмується, що особа має у повному обсязі знати Правила дорожнього руху.
Так, як зазначено у ПДР, водій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов'язують водіїв виконувати вимоги поліцейських. Пунктом п. 2.5 ПДР України передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Згідно абз. 1, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року).
Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007 постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251 та ст.252 КУпАП вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Олександра Федоренка вбачається, що згідно бази ІПНПУ, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 09.02.2013.
У цій ситуації суд ураховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність не встановлено, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної служби буде стягнуто з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Повний текст постанови складений 01.03.2023 року.
Головуючий: суддя К. С. Романенко