Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство
"01" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/648/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Р.В., здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, винести постанову, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозицію - запропонований план реструктуризації, зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона має прострочені зобов'язання перед 3 банківськими установами на загальну суму приблизно 108 050,17грн.
Також у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що між нею та арбітражним керуючим Хомичем Р.В., який погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 09.02.2023.
Крім того, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано копії квитанцій про оплату (авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому) на загальну суму 4 026,00грн.
Ухвалою суду від 22.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про допущені недоліки та надано десятиденний строк з дня вручення відповідної ухвали усунути недоліки, надати суду докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання його повноважень, а саме у розмірі 36 234,00грн; проект плану реструктуризації боргів відповідно до вимог ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства; належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, вказаними у заяві, щодо кожного кредитора окремо і з документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми, суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
На електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Розглянувши подані заявником документи, суд не вбачає правових підстав для прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, виходячи із наступного.
Доказів усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником не надано.
Так, всупереч п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства боржником доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в повному обсязі, суду надано не було.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається боржник в заяві про усунення недоліків, суд зазначає, що Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч.1 ст.12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
При цьому, законодавством не передбачено можливості зміни порядку авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям оплати праці, відповідно до ч.2 та ч.6 ст.43 Конституції України.
Проте, зазначене вище не позбавляє можливості боржника (фізичну особу) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, на яку і посилається заявник у своїй заяві.
Як вже було зазначено судом в ухвалі від 22.02.2023 про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, договір про оплату праці, укладений між боржником та арбітражним керуючим Хомичем Р.В. не підписаний боржником, та, відповідно, не є укладеним, а тому суд його не враховує як належний доказ авансування та альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
Угоди з арбітражним керуючим, який погодився на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у даній справі, оформленої належним чином, заявником не надано, матеріали заяви таку угоду також не містять.
Також заявником не надано суду належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, які зазначені в заяві, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
У відповідності до положень ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності договірних зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань, як про те стверджує боржник.
Відповідний висновок суду повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 08.11.2022 по справі № 909/937/21.
Суд зазначає, що відсутність таких доказів як первинна документація, на підставі якої виникла заборгованість, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Така правова позиція повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20.
Тому посилання заявника на те, що п.3 ч.3 ст.116 Кодексу України з питань банкрутства не вимагається від боржника додання до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність копії договорів та інших кредитних документів суд визнає безпідставним.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити його задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації його зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір отримання кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
У даному випадку заявником наведено підстави, передбачені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно, приблизно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надано до матеріалів справи, як і не надано первинну документацію, необхідну для можливості підтвердження виникнення та наявності боргу, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснення перевірки обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Слід зауважити, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства).
При цьому, питання щодо призначення підготовчого засідання господарського суду, в якому перевіряється наявність підстав, визначених ч. 2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, та приймається рішення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або відмову у відкритті вирішується судом виключно після прийняття заяви про неплатоспроможність та лише у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху, або повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У даному ж випадку звертаючись до господарського суду із заявою про неплатоспроможність заявниця вказувала про наявність у неї прострочених зобов'язань перед кредиторами у загальному розмірі 108 050,17грн, однак в порушення вимог ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, заявницею не в повному обсязі надано документальне підтвердження наявності, а також строку виконання відповідних зобов'язань.
Таким чином, заявником не надано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві.
При цьому, в ухвалі про залишення заяви без руху, судом було роз'яснено заявнику його право на звернення до суду з відповідним клопотанням про витребування необхідних доказів у разі не можливості їх надання, однак заявник відповідним правом також не скористався.
Крім того, заявником не виконані вимоги ухвали суду від 22.02.2023 в частині надання проекту плану реструктуризації, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
В поданій до суду заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що боржником, відповідно до вимог ч.4 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства надається саме проект плану реструктуризації боргів, який вже потім протягом провадження може змінюватися та доповнюватися, зокрема інформацією, визначеною у вимогах ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що розроблення плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо форми і змісту проекту плану, що надає можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складання реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів уточнюється та погоджується кредиторами.
Така правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.
Як встановлено судом, проект плану реструктуризації не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів. В поданому плані боржник не визначає суму для задоволення вимог кредиторів та фактично пропонує до списання кредиторську заборгованість.
Таким чином недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не усунула.
За приписами ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заявником - ОСОБА_1 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, при цьому судом був наданий достатній час для можливості заявником виконати вимоги ухвали суду та усунути відповідні недоліки, суд дійшов висновку про повернення ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено 01.03.2023.
Суддя Лавренюк Т.А.