27 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/581/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", проспект С. Бандери, 3, м. Тернопіль, 46002 (поштова адреса: вул. Камінна, 6, м. Тернопіль, 46025)
про стягнення заборгованості в загальній сумі 143 873 302, 48 грн
За участі представників:
позивача: Пушанко І. О.
відповідача: не прибув
В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 143 873 302, 48 грн, з яких: 104 999 992, 99 грн - сума основного боргу, 23 761 642, 25 грн - пеня, 13 221 667, 37 грн - інфляційні втрати та 1 889 999, 87 грн - 3% річних (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача за вих. №01/01/07/914 від 05.12.2022).
Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 12/01/01/344-НП від 01.02.2022, зокрема в частині оплати вартості поставлених позивачем нафтопродуктів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.11.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/581/22 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/581/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/581/22 підготовче засідання на 09:00 год. 12.12.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати на адресу суду заяви по суті справи та з процесуальних питань при (наявності).
05.12.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. № 01/01/07/914 від 05.12.2022 (вх. № 8355) про збільшення розміру позовних вимог.
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Господарського суду Тернопільської області, призначене на 09:00 год. 12.12.2022 підготовче засідання у справі № 921/581/22 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 921/581/22 на 15:00 год. 26.12.2022.
15.12.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов за вих. № 53-ю від 05.12.2022 (вх. № 8548), згідно з яким останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування покликався на важке матеріальне становище Товариства, яке виникло внаслідок введення на території України воєнного стану. Також звертав увагу суду на те, що відповідач здійснює роздрібну торгівлю пальним на території Тернопільської області та співпрацює з багатьма контрагентами, які з початку війни не виплачують заборгованості.
20.12.2022 на адресу суду від ПАТ "Укрнафта" надійшла відповідь на відзив за вих. № 01/01/07/947 від 15.12.2022 (вх. № 8646), згідно з якою позивач звертав увагу суду на те, що укладаючи договір поставки № 12/01/01/344-НП від 01.02.2022, сторони передбачили окремий розділ, де врегулювали питання, пов'язані з виникненням форс-мажор. Однак, від відповідача на адресу позивача не надходило жодних доказів про неспроможність виконати умови договору у зв'язку із форс - мажорними обставинами. Окрім того, вказував, що акти приймання-передачі нафтопродуктів №1-5 підписані сторонами після початку військової агресії, а тому, на його думку, можна вважати, що сторонами належно виконані умови договору поставки № 12/01/01/344-НП від 01.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2022 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог № 01/01/07/914 від 05.12.2022 до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/581/22 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі № 921/581/22 на 12:30 год. 25.01.2023; призначено останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь в підготовчому засіданні 25.01.2023 о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є повноважний представник ПАТ"Укрнафта" Пушанко Ірина Олександрівна; запропоновано сторонам у справі надати заяви по суті справи, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог № 01/01/07/914 від 05.12.2022 та з процесуальних питань (при наявності).
В підготовчому засіданні 25.01.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/581/22 до судового розгляду по суті на 14:30 год. 13.02.2023, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Відповідача про судове засідання 13.02.2023 повідомлено відповідною ухвалою від 25.01.2023.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2023 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за вих. № 01/01/07/55 від 25.01.2023 (вх. № 768) про участь його повноважного представника - Пушанко І. О. у судовому засіданні 13.02.2023 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 13.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово позивача, з'ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 14:30 год. 27.02.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Відповідача про судове засідання 27.02.2023 повідомлено відповідною ухвалою.
Окрім того, ухвалою суду від 13.02.2023 виправлено описки, допущені в ухвалах Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2023 та від 31.01.2023 у справі № 921/581/22 щодо заявленої до стягнення суми позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2023 задоволено заяву ПАТ "Укрнафта" за вих. № 01/01/07/55 від 25.01.2023 (вх. № 768) про участь його повноважного представника - Пушанко І. О. у судовому засіданні 27.02.2023 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 27.02.2023 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення за №4602510570396 про вручення 20.02.2023 поштового відправлення (ухвал від 13.02.2023).
Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За даних обставин, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його явка не визнавалась судом обов'язковою, позиція відповідача по суті позовних вимог доведена до відома суду, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на наявними у ній доказами.
В судовому засіданні 27.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово представника позивача та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Повноважний представник позивача позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
01.02.2022 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", як Постачальником, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", як Покупцем, з іншої сторони, укладено Договір поставки №12/01/01/344-НП (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити та передати Покупцеві у власність нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його.
Асортимент, кількість, ціну та умови поставки Товару, який Постачальник мав поставити Покупцю протягом лютого 2022 року сторони погодили у п. 1.3 Договору та визначили, що загальна вартість Товару з ПДВ, що поставляється за даним договором складає 104 999 992, 99 грн, у т.ч. ПДВ - 17 499 998, 84 грн.
Згідно з п. 3.2 - 3.3, 3.5 Договору передача-приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням Акту приймання-передачі Товару. Моментом поставки Товару і моментом переходу права власності на Товар до Покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання-передачі Товару та/або видаткової накладної. В актах приймання-передачі Товару сторони зазначають найменування, кількість, ціну і вартість переданого Товару. Сторони можуть укладати Акти приймання-передачі, в яких вказується найменування, кількість, ціна і вартість Товару, що переданий протягом визначеного в такому Акті періоду часу.
П. 4.1-4.3 Договору сторони передбачили, що Товар за цим Договором оплачується за цінами, зазначеними у п. 1.3 цього Договору. Загальна вартість цього Договору складається з сумарної вартості Товару, що поставляється за цим Договором згідно п. 1.3 цього Договору. Покупець здійснює розрахунки по цьому Договору в розмірі 100% вартості Товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у р. 9 цього Договору, в строки не пізніше 30 квітня 2022 року.
Р. 6 Договору сторони погодили, що при настанні обставин непереборної сили - обставин, які не можуть бути передбачені сторонами при укладенні цього Договору, і проти виникнення яких сторони не можуть вжити відповідних заходів (форс-мажорні обставини), строк виконання зобов'язань сторін по цьому Договору відкладається відповідно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, що допустила внаслідок дії форс-мажорних обставин невиконання, або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору в цілому, або в окремих його умов, звільняється від відповідальності за таке невиконання, або неналежне виконання на час дії форс-мажорних обставин. Сторона, для якої настали обставини форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше 10-ти календарних днів повідомити іншу сторону про неспроможність виконати зобов'язання (їх частину) по цьому Договору. Сторона, що не виконала зазначені умови не вважається такою, що підпадає під дію обставин форс-мажору та несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань згідно умов цього Договору. необхідним і достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою країни сторони, для якої настали обставини форс-мажору. Поняття "форс-мажорні" обставини за цим Договором ні при яких умовах не включає відсутність коштів та/або неможливість виконання фінансових зобов'язань. Зобов'язання Покупця щодо здійснення всіх фінансових розрахунків є абсолютними та безумовними.
Згідно з п. 7.1-7.2 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30 квітня 2022 року включно, але в будь-якому випадку до моменту його повного виконання. Даний договір може бути розірвано кожною стороною, за умови попередження про це письмово іншої сторони, за 20 (двадцять) днів до передбачуваної дати розірвання Договору.
Всі доповнення, специфікації і додатки до Договору є його невід'ємною частиною і вступають у дію, якщо зроблені в письмовій формі, мають дату прийняття і підписи повноважних представників сторін, завірені печатками (п. 8.1 Договору).
Вказаний вище правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.
Ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
П. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19).
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2022 на виконання умов укладеного правочину ПАТ "Укрнафта" згідно з актами приймання-передачі № 1-5 поставило, а ТзОВ "Енерджі Сток" прийняло нафтопродукти на загальну суму 104 999 992, 99 грн, а саме:
- бензин автомобільний А-92 - Євро5-Е0 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Кеropur ENERGY канцерну BASF) УКТ ЗЕД 2710 12 41 94 в кількості 178, 627 тонн, вартістю 7 080 059, 77 грн, в т.ч. ПДВ;
- бензин автомобільний А-95 - Євро5-Е0 згідно з ДСТУ 7687:2015 УКТ ЗЕД 2710 12 45 12 в кількості 57, 466 тонн, вартістю 2 341 049, 68 грн, в т.ч. ПДВ;
- бензин автомобільний А-95 - Євро5-Е0 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Кеropur ENERGY канцерну BASF) УКТ ЗЕД 2710 12 45 12 в кількості 77, 789 тонн, вартістю 3 168 967, 97 грн, в т.ч. ПДВ;
- паливо дизельне Energy-ДП-З-Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 в кількості 180, 850 тонн, вартістю 6 303 888, 46 грн, в т.ч. ПДВ;
- паливо дизельне Energy-ДП-З-Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 в кількості 2 480, 265 тонн, вартістю 86 106 027, 11 грн, в т.ч. ПДВ.
Слід зазначити, що Акти приймання-передачі нафтопродуктів за №1-5 від 28.02.2022 на загальну суму 104 999 992, 99 грн підписані повноважними представниками сторін без заперечень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.
Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п. 4.3 Договору) сторони визначили обов'язок Покупця провести розрахунки за отриманий товар не пізніше 30.04.2022.
Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, вартість отриманого 28.02.2022 за актами приймання-передачі № 1- 5 Товару не оплатив.
04.05.2022 ПАТ "Укрнафта" надіслало на адресу ТзОВ "Енерджі Сток" претензію за №01/01/07-241 від 03.05.2022, в якій повідомило, що станом на 03.05.2022 Товариство не здійснило розрахунку, зокрема, за Договором №12/01/01/344-НП від 01.02.2022, в сумі 104 999 992, 99 грн та, відповідно, просило невідкладно сплатити борг. Крім того, вказувало, що у разі невиконання обґрунтованих вимог даної претензії, ПАТ "Укрнафта" буде вимушене звернутися до господарського суду.
Відповідь ТзОВ "Енерджі Сток" на претензію ПАТ "Укрнафта" №01/01/07-241 від 03.05.2022 у матеріалах справи відсутня.
Наведені обставини і слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Договір поставки №12/01/01/334-НП від 01.02.2022 не має ознак договору, недійсність якого прямо встановлена законом. Відомості про визнання зазначеного правочину недійсним у суду відсутні.
Факт поставки позивачем, прийняття відповідачем на підставі Договору поставки №12/01/01/344-НП від 01.02.2022 Товару на загальну суму 104 999 992 грн 99 коп. підтверджено наявними в матеріалах справи та наведеними вище належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі нафтопродуктів.
Відповідач в судове засідання не прибув. У наданому суду відзиві на позов факт отримання нафтопродуктів на суму 104 999 992 грн 99 коп. на підставі зазначених вище правочину та актів приймання передачі від 28.02.2022 по суті не заперечив. Доказів своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару не надав.
За даних обставин, вимоги ПАТ "Укрнафта" про стягнення з ТзОВ "Енерджі Сток" заборгованості в розмірі 104 999 992 грн 99 коп. суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Наведені відповідачем у відзиві на позов твердження про передчасність позовних вимог, зважаючи на чітко встановлений умовами укладеного правочину термін розрахунків (п. 4.3 - до 30.04.2022) та загальні приписи чинного законодавства (ст. 530 ЦК України), суд вважає безпідставними.
Щодо посилань відповідача на важке фінансове становище, зумовлене введенням в Україні воєнного стану, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).
Слід зазначити, що порядок застосування обставин форс-мажору прямо передбачено договором сторін. Так, сторона, для якої настали обставини форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше 10-ти календарних днів повідомити іншу сторону про неспроможність виконати зобов'язання (їх частину) по цьому договору. Сторона, що не виконала зазначені умови не вважається такою, що підпадає під дію обставин форс-мажору та несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань згідно умов цього договору. (п. 6.2. Договору)
Таким чином, відповідач, у разі виникнення обставин непереборної сили, був зобов'язаний у десятиденний строк повідомити позивача про це та надати належні докази настання форс-мажору. Однак, відповідач не виконав цієї, передбаченої договором, вимоги. Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів письмового повідомлення відповідача про настання згаданих вище обставин, посилання та такі обставини є необґрунтованими.
Також суд враховує те, що у Тернопільській області не ведуться бойові дії, а також те, що відповідачем не доведено, що внаслідок воєнного стану він не в змозі здійснювати господарську діяльність та виконувати взяті на себе грошові зобов'язання, які виникли у мирний час.
Враховуючи наведене вище, суд погоджується з наведеною позивачем у відповіді на відзив позицією та вважає, що у даній справі відсутні підстави для звільнення ТзОВ "Енерджі Сток" від обов'язку оплати за отриманий товар.
Окрім того, предметом судового розгляду у даній праві є вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 761 642, 25 грн пені, 13 221 667, 37 грн інфляційних втрат та 1 889 999, 87 грн 3% річних.
Ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки
П. 5.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений Товар відповідно до цього Договору, Покупець сплачує Постачальникові, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від ціни не оплаченого Товару, за кожний день прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
На підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов укладеного правочину, зважаючи на допущене відповідачем порушення обумовлених Договором строків оплати вартості отриманого згідно з Актами приймання-передачі нафтопродуктів №1-5 від 28.02.2022 Товару, позивачем нараховано за період з 01.05.2022 по 01.11.2022 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 23 761 642 грн 25 коп.
Також, зважаючи на допущене відповідачем порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого за наведеними вище Актами приймання-передачі нафтопродуктів Товару, позивачем за період з 01.05.2022 по 05.12.2022 нараховано та заявлено до стягнення 1 889 999 грн 87 коп. 3% річних та за період з травня по жовтень 2022 року інфляційні втрати в загальній сумі 13 221 667 грн 37 коп.
Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань "господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".
Судом розглянуто проведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат та з врахуванням передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, в межах визначених позивачем періодів нарахування, проведено перерахунок заявлених до стягнення сум.
Згідно з проведеними судом перерахунками нарахування пені за період з 01.05.2022 по 01.11.2022 в сумі 23 761 642, 25 грн, 3% річних за період з 01.05.2022 по 05.12.2022 в сумі 1 889 999, 87 грн та інфляційних втрат за період з травня по жовтень 2022 року в сумі 13 221 667, 37 грн є обґрунтованим та правомірним, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 868 350 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", просп. С. Бандери, 3, м. Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код 43949412, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390, 104 999 992 грн 99 коп. основного боргу, 23 761 642 грн 25 коп. пені, 13 221 667 грн 37 коп. інфляційних втрат, 1 889 999 грн 87 коп. 3% річних та 868 350 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.03.2023.
Суддя І.М. Гирила