вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/29/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка"
до відповідача: Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод"
про: стягнення 122 766,71грн
секретар судового засідання: С.Коваль;
представники:
від позивача: М.Черниш;
від відповідача: А.Скринник;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" про стягнення 284 001,39 грн, з яких: 161 532,00 грн основний борг, 60 178,19 грн пені, 41 186,59 грн інфляційні втрати, 4 951,41 грн 3% річних та 16 153,20 грн штрафу.
31 січня 2023 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача 184 001,39 грн, з яких: 61 532,00 грн основний борг, 60 178,19 грн пені, 41 186,59 грн інфляційні втрати, 4 951,41 грн 3% річних та 16 153,20 грн штрафу.
Вказану заяву судом задоволено.
Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 30 089,09 грн пені, 20 593,29 грн інфляційних втрат, 2 475,70 грн 3% річних та 8 076,60 грн штрафу.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги аргументовані тим, що позивач на виконання умов укладеного договору надав відповідачу послуги обумовлені умовами договору, вартість яких складає 161 532,00 грн, у свою чергу відповідачем частково оплачено надані послуги, неоплаченими залишаються послуги на загальну суму 61 532,00 грн.
Керуючись положеннями пункту 4.7. договору позивач нарахував відповідачу 30 089,10 грн пені та 8 076,60 грн штрафу.
Керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач нарахував відповідачу 20 593,30 грн інфляційних втрат та 2 475,71 грн 3% річних.
27 лютого 2023 року відповідачем подано заяву про визнання позову.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 03 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31 січня 2023 року.
31 січня 2023 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача 184 001,39 грн, з яких: 61 532,00 грн основний борг, 60 178,19 грн пені, 41 186,59 грн інфляційні втрати, 4 951,41 грн 3% річних та 16 153,20 грн штрафу.
Ухвалою суду від 31 січня 2023 року підготовче засідання відкладено на 14 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 28 лютого 2023 року.
27 лютого 2023 року позивачем подано заяву про часткову відмову від позову.
Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 30 089,09 грн пені, 20 593,29 грн інфляційних втрат, 2 475,70 грн 3% річних та 8 076,60 грн штрафу.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
01 жовтня 2021 року між Іноземним підприємством "Томашгородський каменедробильний завод" (відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" (позивач, підрядник) був укладений договір підряду № 01-10/21Д (далі - договір), згідно із предметом якого за дорученням замовника підрядник, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на власний ризик виконати роботи дроблення негабаритної продукції власною технікою (з екіпажем), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх згідно даного договору.
Підрядник виконує роботи дроблення негабаритної продукції на підставі погоджених сторонами заявок, які замовник надсилає підряднику поштою, електронною поштою, факсом тощо або узгоджує усно. Заявка повинна містити місце проведення робіт, назву кар'єра та орієнтовний об'єм робіт. Роботи дроблення негабаритної продукції виконуються протягом строку дії договору підряду виключно на об'єктах, що перебувають у власності або користуванні замовника.
Згідно з умовами пункту 2.4. договору, обсяги та строк виконання робіт, визначених п. 1.1. даного договору, фіксуються в актах виконаних робіт, що підписуються сторонами, які є підставою для остаточних розрахунків,
Відповідно до пункту 2.5. договору акт виконаних робіт повинен бути підписаний представником замовника протягом трьох календарних днів після фактичного виконання робіт. Підписання акту представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Якщо замовник протягом зазначеного терміну не підписує акт виконаних робіт та не надає обґрунтованих заперечень щодо нього, то даний акт вважається підписаним в редакції підрядника.
Пунктом 2.6. договору встановлено, що сторони домовилися з метою забезпечення обліку робіт та мінімізації фінансових ризиків сторін застосовувати проміжковий акт виконаних робіт. Проміжковий акт виконаних робіт - це двухсторонній звітний первинний документ, яким сторони домовилися фіксувати фактичний обсяг виконаних робіт. Проміжковий акт виконаних робіт підписується представником підрядника. З іншої сторони акт підписується уповноваженого особою чи представником кар'єра та закріплюється печаткою. Проміжковий акт повинен обов'язково містити дату, час проведення робіт та інформацію про фактично виконані роботи.
Згідно з умовами пункту 2.8. договору, замовник проводить розрахунок на умовах 100% передоплати від загальної вартості робіт, обумовленої сторонами в узгодженій заявці, в термін до 3 (трьох) банківських днів після підписання заявки. Остаточний розрахунок проводиться замовником згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту його підписання сторонами.
Кінцева (фактична) вартість робіт за даним договором складається із суми вартості робіт, які вказані в актах виконаних робіт. (пункт 2.10. договору).
Згідно з наявними в матеріалах справи актами №516 від 25 жовтня 2021 року на суму 82 320,00 грн та №19 від 31 січня 2022 року на суму 79 212,00 грн позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 161 532,00 грн.
Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, водночас матеріали справи не містять доказів оплати наданих послуг на суму 61 532,00 грн.
Згідно з умовами пункту 4.7. договору, за недотримання строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за договором коштів за кожну добу прострочення виконання замовником своїх зобов'язань з моменту коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою), тобто в разі прострочення оплати понад шість місяців нарахування пені не припиняється. В разі прострочення оплати за виконані роботи понад 30 (тридцяті) календарних днів, замовник додатково повинен сплатити на користь підрядника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.
Керуючись положеннями пункту 4.7. договору позивач нарахував відповідачу 30 089,10 грн пені та 8 076,60 грн штрафу.
Керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 20 593,30 грн інфляційних втрат та 2 475,71 грн 3% річних.
Вказані вимоги відповідачем визнано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.
Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з визначеннями статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з правилами статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно з нормами статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд встановив, що згідно із наявними в матеріалах справи актами №516 від 25 жовтня 2021 року на суму 82 320,00 грн та №19 від 31 січня 2022 року на суму 79 212,00 грн позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 161 532,00 грн.
Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, водночас матеріали справи не містять доказів оплати наданих послуг на суму 61 532,00 грн, вказана заборгованість визнана відповідачем.
Таким чином позовні вимоги про стягнення 61 532,00 грн заборгованості є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) необхідно застосовувати положення глави 26 ГК України.
Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 1 статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов'язання, яким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Керуючись положеннями пункту 4.7. договору позивач нарахував відповідачу 30 089,10 грн пені та 8 076,60 грн штрафу. Вказані вимоги відповідачем визнані.
Судом здійснено перевірку нарахованих сум неустойки, за результатами якої суд констатує, що заявлені позивачем до стягнення суми нараховані відповідно до умов договору та в межах можливого нарахування пені та штрафу, а тому такі вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 20 593,30 грн інфляційних втрат та 2 475,71 грн 3% річних.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та відсотків річних, робить висновок, що вказаний розрахунок позивач здійснив правильно.
Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
Суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 61 532,00 грн основного боргу, 30 089,10 грн пені, 20 593,30 грн інфляційних втрат, 2 475,71 грн процентів річних, 8 076,60 грн штрафу.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за подання даного позову складає 4 260,00 грн.
За розрахунком суду у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог судовий збір в розмірі 1 500,00 грн може бути повернутий позивачу.
Згідно з правилами статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд робить висновок про наявність підстав для повернення позивачу 50% судового збору що складає 1 380,01 грн.
Таким чином позивачу може бути повернутий судовий збір в розмірі 2 880,01 грн (1500,00 +1 380,01).
Решта судового збору в розмірі 1 380,01 грн покладається на відповідача.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання адвокатських послуг від 01 грудня 2022 року, додаток до договору, акт приймання - передачі наданих послуг від 27 лютого 2023 року на суму 7 100,00 грн.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту та складення позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 7 100,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу, які були заявлені позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська область, Сарненський район, смт. Томашгород, вул. Заводська 3, код ЄДРПОУ 04990904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" (11555, Житомирська область, Коростенський район, с.Поліське, вул.Молодіжна 8, код ЄДРПОУ 39215133) 61 532 (шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять два) грн 00 коп. основного боргу, 30 089 (тридцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн 10 коп. пені, 20 593 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн 30 коп. інфляційних втрат, 2 475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн 71 коп. 3% річних, 8 076 (вісім тисяч сімдесят шість) грн 60 коп. штрафу та 1 380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн 01 коп. судового збору та 7 100 (сім тисяч сто) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" (11555, Житомирська область, Коростенський район, с.Поліське, вул.Молодіжна 8, код ЄДРПОУ 39215133) з державного бюджету України 2 880,01 грн судового збору.
Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНРОЗРОБКА" (11555, Житомирська область, Коростенський район, с.Поліське, вул.Молодіжна 8, код ЄДРПОУ 39215133).
Відповідач (Боржник): Іноземне підприємство "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська область, Сарненський район, смт. Томашгород, вул. Заводська 3, код ЄДРПОУ 04990904).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено та підписано 01 березня 2023 року.
Суддя Андрій Качур