вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.02.2023 Справа № 917/1639/22
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ГРУП КОМПАНІ», Код ЄДРПОУ: 41012274 Адреса: 04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, корпус 66
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАРМОНІЯ-ЛУБНИ», Код ЄДРПОУ: 38729029, Адреса: 37500, Полтавська обл., м. Лубни, проспект Володимирівський, 212
про стягнення 49 814,11 грн,
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ГРУП КОМПАНІ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАРМОНІЯ-ЛУБНИ» про стягнення 49 814,11 грн заборгованості за договором поставки № 1003/17 від 10.03.2017, у тому числі: 29 914,16 грн - основна сума боргу, 7 888,66 грн - інфляційні втрати, 984, 80 грн - 3 % річних, 11 026.49 грн - пеня.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача та отримана ним 17.01.23, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд належним чином повідомляв сторін про розгляд справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи введення воєнного стану в Україні.
Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
10.03.17 між Постачальником, ТОВ «ВІН-ГРУП КОМПАНІ» та Покупцем, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАРМОНІЯ-ЛУБНИ» було укладено Договір поставки № 1003/17
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору поставки від 10.03.2017 Постачальник зобов'язується поставляти Товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації (Додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем та підтверджених Постачальником Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі Товари та оплачувати їх.
Згідно із п. 6.1. Договору поставки від 10.03.2017 Покупець сплачує вартість Товару, вказану у підтвердженні Замовлення, наданому Постачальником, протягом 21 календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної (транспортної накладної) щодо приймання відповідної партії Товару. У випадку, якщо вартість Товару, вказана у видатковій накладній (транспортній накладній) є більшою за вартість Товару, вказану у підтвердженні Замовлення, наданому Постачальником, Покупець сплачує вартість Товару, вказану v видатковій накладній (транспортній накладній) у зазначений вище строк.
Відповідно до п. 8.2. Договору поставки № 1003/17 за порушення строків оплати Товару за цим Договором Покупець сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Нарахування пені здійснюється до моменту здійснення покупцем оплати Товару.
Як зазначає позивач, на виконання вказаного Договору поставки № 1003/17 у період вересень-жовтень 2021 Постачальником відповідно до замовлень Покупця та Специфікації було здійснено поставки Товару, який був отриманий та прийнятий Покупцем, проте, Покупець в порушення умов Договору поставки № 1003/17, у строки, що встановлені Договором в повній мірі не сплатив кошти за отриманий Товар.
Позивач вказує, що за усною домовленістю між Сторонами строк на оплату отриманого Товару було продовжено до 30 календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної (транспортної накладної) щодо приймання відповідної партії Товару.
За розрахунком позивача, відповідно до оборотно-сальдової відомості, первинних документів (Видаткової накладної № 5377 від 13.09.2021, Видаткової накладної № 5583 від 20.09.2021, Видаткової накладної № 5741 від 27.09.2021, Видаткової накладної № 5910 від 04.10.2021, Видаткової накладної № 6116 від 1 1.10.2021, Видаткової накладної № 6254 від 18.10.2021) станом на 07.12.2022 за Відповідачем обліковується основний борг у розмірі 29 914,16 грн.
16.09.22 представником ТОВ «ВІН-ГРУП КОМПАНІ» на адресу Відповідача було надіслано претензію про сплату боргу, що була отримана відповідачем 14.10.2022, проте залишилася без відповіді.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 1003/17 від 10.03.2017 відповідно до Видаткової накладної № 5377 від 13.09.2021, Видаткової накладної № 5583 від 20.09.2021, Видаткової накладної № 5741 від 27.09.2021, Видаткової накладної № 5910 від 04.10.2021, Видаткової накладної № 6116 від 11.10.2021, Видаткової накладної № 6254 від 18.10.2021 позивач передав у власність відповідача товар на суму 29 914,16 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарським кодексом України.
Згідно із п. 6.1. Договору поставки від 10.03.2017 Покупець сплачує вартість Товару, вказану у підтвердженні Замовлення, наданому Постачальником, протягом 21 календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної (транспортної накладної) щодо приймання відповідної партії Товару. У випадку, якщо вартість Товару, вказана у видатковій накладній (транспортній накладній) є більшою за вартість Товару, вказану у підтвердженні Замовлення, наданому Постачальником, Покупець сплачує вартість товару, вказану v видатковій накладній (транспортній накладній) у зазначений вище строк.
Суд враховує, що позивач у позові повідомив, що за усною домовленістю між Сторонами строк на оплату отриманого Товару було продовжено до 30 календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної (транспортної накладної) щодо приймання відповідної партії Товару, а тому для розрахунку береться до уваги 30-денний строк.
Оскільки при розгляді справи відповідач дане твердження позивача не спростовував, суд приймає його до уваги при визначенні строку на оплату отриманого Товару та вважає правомірним розрахунок позивача з огляду на 30-денний строк з моменту підписання Покупцем видаткової накладної (транспортної накладної) щодо приймання відповідної партії Товару.
Відтак, з огляду на вказане, строк виконання відповідачем зобов"язання по оплаті вартості отриманого товару за вказаними видатковими накладними є таким, що настав по закінченню 30 календарних днів з дати отримання товару, на підставі відповідної видаткової накладної.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджено, що у встановлені Договором строки Відповідач розрахунку за поставлений Товар не здійснив.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості отриманого товару у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 29 914,16 грн.
Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати вартості отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.
Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.
Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення:
7 888,66 грн - інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2021 року по жовтень 2022,
984, 80 грн - 3 % річних за загальний період з 14.10.2021 року по 07.12.2022 року.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних за порушення грошових зобов'язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 14.10.2021 року по 07.12.2022 року, що складає 11 026,49 грн.
Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості отриманого товару.
Відповідно до п. 8.2. Договору поставки № 1003/17 за порушення строків оплати Товару за цим Договором Покупець сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Нарахування пені здійснюється до моменту здійснення покупцем оплати Товару.
Суд враховує, що п.8.2. Договору передбачає інший строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж визначає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає, що розрахований позивачем розмір пені не перевищує розрахованих судом сум, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов'язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача стягнення 49 814,11 грн заборгованості за договором поставки № 1003/17 від 10.03.2017 (29 914,16 грн - основна сума боргу, 7 888,66 грн - інфляційні втрати, 984, 80 грн - 3 % річних, 11 026.49 грн - пеня) підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню вповному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000.00 грн. судом встановлено наступне.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копію Договору про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022, що укладений між ТОВ «ВІН-ГРУП КОМПАНІ» (Клієнтом) та АБ «Вікторії Бойко», з відомостями про електронні підписи сторін, копії Додаткового договору № 1 від 13.01.2023 до Договору про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022, копії Акта № 01/23 від 19.01.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що правова допомога у цій справі надається позивачу адвокатом Бойко Вікторією Володимирівною на підставі Договору про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022, що укладений між ТОВ «ВІН- ГРУП КОМПАНІ» (Клієнтом) та АБ «Вікторії Бойко».
Відповідно до п. 1 Додаткового договору № 1 від 13.01.2023 до Договору про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022 Клієнт надає, а Виконавець приймає замовлення на надання правової допомоги Клієнту щодо стягнення в судовому порядку заборгованості із ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАРМОНІЯ-ЛУБНИ» (справа № 917/1639/22)
Відповідно до п. 2. Цього Додаткового договору сторони погодили, що розмір гонорару Виконавця за надання правової допомоги Клієнту у наведеній в п. 1 справі становить:
1) гонорар за представництво Клієнта у суді першої інстанції у справі № 917/1639/22 складає 7000,00 грн.
Вказаний розмір гонорару підлягає сплаті Клієнтом не пізніше 5 робочих днів з дня постановления судом першої інстанції рішення у вказаній справі.
Згідно із Договором про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022 факт надання адвокатом та прийняття Клієнтом правової допомоги за вказаним Договором підтверджується Актами про надану правову допомогу.
Відповідно до Акта№ 01/23 від 19.01.2023 про надану правову допомогу Виконавець, Виконавець, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 15/22 від 26.10.2022 та Додаткового договору № 1 від 13.01.2023 надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: Представництво інтересів Клієнта у суді, а саме, - підготовка та подання до Господарського суду Полтавської області позовної заяви про стягнення заборгованості із ТОВ «Торговий дім «Гармонія Лубни» (справа №917/1639/22). Загальна вартість наданих послуг без ПДВ становить 7 000,00 грн
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.
Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 7 000,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАРМОНІЯ-ЛУБНИ» (Код ЄДРПОУ: 38729029, Адреса: 37500, Полтавська обл., м. Лубни, проспект Володимирівський, 212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ГРУП КОМПАНІ» (Код ЄДРПОУ: 41012274 Адреса: 04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, корпус 66) 29 914,16 грн основну суму боргу, 7 888,66 грн інфляційних втрат, 984, 80 грн 3 % річних, 1 1 026,49 грн пені, 2 481,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.02.23 р.
Суддя Киричук О.А.