вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про закриття провадження у справі
28.02.2023 Справа № 917/1662/22
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянувши справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Агротехмаш», вул. Колгоспна, буд. 2, с. Вільховатка, Кобеляцький р-н, Полтавської області, 39272
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039,
за участю третьої особи Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське", с. Вільховатка, Кобеляцький район, Полтавська область, 39272
про зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність Агротехмаш» звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить зобов'язати Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, проведену 15.12.2021 з кадастровим номером 5321885401:01:001:0309, цільове призначення 01.01, площею 7,5783 га, яка знаходиться на території села Вільховатка Полтавського району Полтавської області.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 15:00 16.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2022 суд відклав підготовче засідання на 16:30 28.02.2023.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно - правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно - владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно - владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Такий висновок щодо застосування вищевказаних норм процесуального права міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.05.2020 у справі № 707/234/19.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо - геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно - правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.
Крім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки, саме: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5321885401:01:001:0309, цільове призначення 01.01, площею 7,5783 га, яка знаходиться на території села Вільховатка Полтавського району Полтавської області.
Водночас слід зазначити, що позивачем не заявлялось підстав позову, які б стосувались оспорювання вже наявного у іншої особи речового права на вказану земельну ділянку.
Так, станом на момент звернення ТОВ «Співдружність Агротехмаш» із цим позовом до суду, державна реєстрація речового права на земельну ділянку із кадастровим номером 5321885401:01:001:0309 відсутня.
За змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев'ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у поряд у відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Державна ж реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18.
Отже, цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Ураховуючи викладене, заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі № 917/1662/22.
Також слід зазначити, що Верховний Суд розглядав по суті позовних вимог справу № 640/25083/19, в якій також заявлялись вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Отже, існує практика Верховного Суду про розгляд справ за аналогічними позовними вимогами за правилами адміністративного судочинства (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 27 липня 2022 року у справі № 640/10412/21).
Відповідно до пункту 1 частин 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Ураховуючи викладене, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, провадження у справі належить закрити.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Співдружність Агротехмаш» (вул. Колгоспна, буд. 2, с. Вільховатка, Кобеляцький р-н, Полтавської області, 39272, код ЄДРПОУ 34774005) суму, сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір"
Закрити провадження у справі № 917/1662/22.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Співдружність Агротехмаш» (вул. Колгоспна, буд. 2, с. Вільховатка, Кобеляцький р-н, Полтавської області, 39272, код ЄДРПОУ 34774005) з Державного бюджету України 2 481,00 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 96 від 28.11.2022 (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 917/1662/22).
Повний текст ухвали складено 28.02.2023.
Суддя Дмитро СІРОШ