65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"23" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3141/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.
за участю представників:
від прокуратури: Уліцька А.В. - самопредставництво,
від позивача 1: не з'явився,
від позивача 2: Вакаренко І.В. - самопредставництво,
від позивача 3: не з'явився,
від відповідача: Скоріщенко О.О. - керівник, адвокат Назаренко І.М. - ордер,
розглядаючи справу № 916/3141/22
за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, № 6, м. Одеса, 65062) в інтересах держави в особі:
позивача - 1: Одеської міської ради (площа Думська, № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691);
позивача - 2: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, № 1, м. Одеса, 65039 код ЄДРПОУ 26302595);
позивача - 3: Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» (вул. Канатна, № 134, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 40703130)
до відповідача: Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» (вул. Водопровідна, № 13-Б, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42102541);
про визнання недійсним договору оренди майна та додаткових угод, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення нежитлового приміщення,
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» до Господарського суду Одеської області із позовом до Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо», в якому просить суд:
- визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення № 560/18 від 04.10.2018, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.10.2018, укладену між Комунальною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.10.2020 до договору оренди від 04.10.2018 № 560/18, укладену між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;
- стягнути з Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради заборгованість у сумі 131 813,84 грн;
- стягнути з Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» на користь Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» заборгованість у сумі 84554,33 грн;
- зобов'язати Громадську організацію «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» звільнити нежитлове приміщення літ. «В», «Д», «К», «Л», «М», «Н» Одеської загальноосвітньої школи № 79 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради, площею 544,4 кв.м., вартістю 2 307 000,00 грн, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, № 13, згідно договору оренди нежилого приміщення № 560/18 від 04.10.2018, що належить до комунальної власності Одеської міської ради, та повернути вказане нежитлове приміщення балансоутримувачу - Комунальній установі «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» за актом приймання-передачі.
26.12.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 3246/22 від 22.12.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3141/22. Постановлено справу № 916/3141/22 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "17" січня 2023 року о 12:40 год.
17.01.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3141/22 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до"14" лютого 2023 року об 11:40 год.
14.02.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3141/22 проголошено протокольну ухвалу про перерву до "23" лютого 2023 року о 12:20 год.
Дослідивши в судовому засіданні 23.02.2023 матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно із ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Щодо правомірності звернення заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» суд зазначає таке.
Прокурор визначив Комунальну установу «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси», як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у сфері спірних орендних відносин.
Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом зазначено, що позивач-3, як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив належних заходів щодо усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень.
На думку прокурора, наведені у позовній заяві обґрунтування наявності правових підстав для звернення ним до суду з позовом у цій справі є сумісними з розумінням «інтереси держави», підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах є обґрунтованими, правомірними, вмотивованими та такими, що відповідають обставинам справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від у справі № 587/430/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Суд зазначає, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (висновки Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61- 20542св19).
У справі № 916/3141/22, що розглядається, прокурор зазначає, що Комунальна установа «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах щодо управління та ведення господарської діяльності закладів освіти Приморського району м. Одеси, отже, є органом держави на представництво інтересів держави у виниклих правовідносинах.
При цьому, згідно Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 №1414-VII, Комунальна установа «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є комунальною установою, заснованою на власності територіальної громади міста Одеси, яка створена відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, комунальна установа юридичною особою, неприбутковою бюджетною установою та фінансується з бюджету міста Одеси через Департамент, має самостійний баланс, відокремлене майно, рахунки в органах Державної казначейської служби України, веде самостійний бухгалтерський облік.
Також, Установа має право укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у відповідному суді (п. 1.9).
Водночас, Статутом визначено, що засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності та контроль за виконанням статутних завдань Установи здійснює уповноважений орган - департамент освіти та науки Одеської міської ради (п. 1.4.).
Таким чином, позивач-3 здійснює господарську діяльність, є самостійним суб'єктом господарювання, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Термін «суб'єкт владних повноважень» визначено у п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого це є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Разом з цим, наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.12.2021 у справі №917/764/21.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб'єкт господарських відносин.
З урахуванням наведеного, оскільки, позивач-3 не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб'єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунальної установи як суб'єкта господарювання, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є безпідставним.
Отже, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За приписами п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позов подано прокурором в інтересах держави в особі, зокрема, Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси», яка не є суб'єктом владних повноважень, за висновками суду він є таким, що підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 46, 76, 86, п. 1 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Провадження у справі № 916/3141/22 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» до Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» про визнання недійсним договору оренди майна та додаткових угод, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення нежитлового приміщення - закрити.
Ухвала набирає законної сили 23.02.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали складено 28.02.2023.
Суддя О.В. Цісельський