"14" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/619/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Тунік В.М. за посвідченням;
Від позивача: Асташенкова О.І.,
Від відповідачів:
- ТОВ “Одесабуд”: Паук О.І. на підставі довіреності;
-Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради: Нортова І.О. за довіреністю;
- Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Одесабуд”, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції архітектури та містобудування України, про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, припинення права на виконання будівельних робіт, визнання незаконним рішення щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану, -
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Одесабуд” (далі по тексту - ТОВ „Одесабуд”), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі по тексту - Управління), Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі по тексту - Департамент), відповідно до якої прокурор просить суд:
1. скасувати, видані ТОВ „Одесабуд” на підставі наказу Департаменту №01-06/161 від 11.06.2020р. містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва щодо реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів літ. А1, А2, Б зі знесенням літери В) без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, 38;
2. визнати незаконним та скасувати рішення Управління щодо видачі ТОВ „Одесабуд” дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929 від 16.02.2021р.
3. припинити право на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929 від 16.02.2021р., виданого Управлінням;
4. зобов'язати ТОВ „Одесабуд” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, на якій відбуваються будівельні роботи, шляхом демонтажу та знесення за власний рахунок самочинно збудованих об'єктів будівництва та повернути її за належністю Одеській міській раді у придатному для використання стані.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором було наголошено про фактичну відсутність, станом на 17.07.2018р., об'єкта нерухомості за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, 38, незважаючи на проведення державної реєстрації права власності Одеської міської ради. Таким чином, незважаючи на фактичну відсутність будівель, 25.10.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ „Одесабуд” було укладено договір оренди. При цьому, в подальшому, між Одеською міською радою та ТОВ „Одесабуд” було укладено договір купівлі-продажу від 27.05.2020р., згідно якого відповідачем вказаний об'єкт нерухомого майна було набуто у власність.
Прокурором по тексту позову наголошено про фактичне здійснення ТОВ „Одесабуд” нового будівництва на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, 38, яка належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, що, враховуючи набуття ТОВ „Одесабуд” у власність об'єкта нерухомого майна, площею 121,9 кв. м., призвело до фактичної забудови земельної ділянки, площею 589,00 кв. м., що безумовно є порушенням вимог чинного законодавства. Фактичне здійснення відповідачем нового будівництва, за твердженням прокурора, виключало можливість видачі Управлінням містобудівних умов та обмежень на проведення реконструкції нежитлового приміщення без зміни геометричних розмірів фундаментів. Посилаючись на проведення ТОВ „Одесабуд” будівельних робіт із порушенням державних будівельних норм (містобудівних, санітарних та протипожежних), прокурор просить суд задовольнити позовну заяву, подану до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради, якою не було вжито заходів для відновлення порушених прав територіальної громади.
Прокурором також наголошено, що спір у цій справі виник в результаті неправомірного використання відповідачем земельної ділянки, що призвело до порушення інтересів держави в особі Одеської міської ради у сфері земельних відносин.
Ухвалою від 13.04.2022р. судом було відкрито провадження у даній справі та залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі по тексту - Інспекція).
Ухвалою від 13.04.2022р. судом було витребувано від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38.
Одеська міська рада підтримала заявлені прокурором позовні вимоги з підстав порушення відповідачами вимог чинного законодавства під час проведення реконструкції придбаного товариством об'єкту.
ТОВ „Одесабуд” повністю заперечувало проти задоволення заявлених прокурором позову з підстав видачі Департаментом містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, а також видачі Управлінням дозволу на виконання будівельних робіт із дотриманням вимог чинного законодавства. ТОВ „Одесабуд” зазначено, що згідно укладеного з Одеською міською радою договору купівлі-продажу товариством було набуто у власність нежитлові приміщення, до складу яких входили, в тому числі, фундаменти, що підтверджується даними з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що, в свою чергу, свідчить про відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки. Крім того, посилаючись на відсутність у Одеської міської ради повноважень на перевірку відповідності проектної документації вимогам чинного законодавства, зокрема, державним будівельним нормам, відповідач наполягає на відсутності порушених прав Одеської міської ради саме із зазначених підстав, що, відповідно, свідчить про пред'явлення позову в інтересах неналежного позивача в цій частині позову.
Департамент повністю заперечував проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог, посилаючись на відсутність у останнього повноважень здійснювати перевірку дотримання містобудівного законодавства при видачі вихідних даних на проектування. Крім того, Департаментом наголошено, що видані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва мають індивідуальний характер, а, отже, лише особа, на права та обов'язки якої поширюється індивідуальний акт може його оскаржувати в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, прокурор не наділений правом на оскарження містобудівних умов, виданих ТОВ „Одесабуд”. Департаментом також було зазначено про надання відповідачем повного, передбаченого чинним законодавством пакету документів, у тому числі й документ, що підтверджує право власності на об'єкт, що має бути реконструйований.
Управління також заперечувало проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог, посилаючись на видачу дозволу на виконання будівельних робіт із дотриманням вимог чинного законодавства за результатами оцінки заяви ТОВ „Одесабуд”, додані до якої документи повністю відповідали вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. При цьому, відповідачем наголошено про неможливість надання будь-яких доказів на підтвердження наведених у відзиві доводів у зв'язку з вилученням правоохоронними органами документів, які стосуються будівництва, на виконання ухвали слідчого судді.
Інспекцією у поданих до суду поясненнях щодо позову було наголошено, що після надходження у вересні 2021р. від прокуратури листа щодо повідомлення про вжиті заходи з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства, Інспекція мала намір вжити передбачені законодавством заходи. Проте, у зв'язку з введенням воєнного стану та забороною проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю, не вбачається за можливе встановити наявність або відсутність порушень вимог закону при прийнятті рішень про видачу містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання відповідних будівельних робіт.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Відповідно до технічного паспорту від 12.11.2015р. щодо нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на замовлення Одеської міської ради, загальна площа домоволодіння складала 933,72 кв. м., до якого за планом входили літери А, А1, А2, Б, В. /т.1, а. с. 51-53/.
25.02.2016р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №34 про проведення реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Одеси, зокрема, на нежитлову будівлю, загальною площею 933,72 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38.
22.03.2016р. Малиновською районною державною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження №124/01-06 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38».
18.04.2018р. КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради було видано довідку №493599.72.18, відповідно до якої внаслідок проведення поточної інвентаризації та уточнення лінійних розмірів та площ приміщень в домоволодінні №38, по вул. Степовій, місто Одеса, була зменшена загальна площа за рахунок зносу частини будівлі літ. “А”, будівлі літ. “Б” та літ. “В”; правильною слід вважати площу 121,9 кв. м. /т. 1, а. с. 54/.
Відповідно до технічного паспорту від 24.04.2018р. щодо нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на замовлення Одеської міської ради, наданого прокурором до позовної заяви, загальна площа домоволодіння за вказаною адресою складає 935 кв. м., під будинком - 129 кв. м., до складу об'єкта входять будівля під літерою - А, фундаменти під літерами - Б, В /т. 1, а. с. 56-59/.
Відповідно до технічного паспорту від 24.04.2018р. щодо нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на замовлення Одеської міської ради, який міститься в матеріалах реєстраційної справи, загальна площа домоволодіння за вказаною адресою складає 935 кв. м., під будинком - 129 кв. м., до складу об'єкта входять будівля під літерою - А, фундаменти під літерами - А1, А2, Б, В; площа приміщення під літерою А складає 121,9 кв. м. /т. 2, а. с. 78-80/.
Відповідно до технічного паспорту від 13.07.2018р. щодо нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на замовлення Одеської міської ради, загальна площа фундаментів та залишків стін об'єкта (літери А, Б, В) складає 935 кв. м. /т. 1, а. с. 60-64/.
17.07.2018р. КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради складено звіт, відповідно до якого підприємством, в результаті проведеного обстеження було встановлено, що на обстежуваному об'єкті наявна частина підвального приміщення, фасадна стіна і дві внутрішні бокові стіни без перекриття, в середині приміщень зруйнованої будівлі знаходиться побутове сміття, загальна внутрішня площа приміщень будівлі дорівнює нулю; земельна ділянка і прилегла територія внутрішнього двору засмічена будівельним і побутовим сміттям; інженерні комунікації відсутні. Таким чином, будинок знесено, елементи споруди знаходяться у зруйнованому стані, оцінка технічного стану - непридатний, фізичний знос складає 90 %. /т. 1, а. с. 65/.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №132112942 від 25.07.2018р. вбачається, що 20.05.2016р. за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради було зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якої складає 933,72 кв. м.
25.07.2018р. Одеська міська рада звернулась із заявою до КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, які надійшли до суду на виконання вимог ухвали від 13.04.2022р.
При цьому, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №132115026 від 25.07.2018р. вбачається, що за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради було зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якої складає 121,9 кв. м.
02.08.2018р. Одеська міська рада звернулась із повторною заявою до КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №132963109 від 02.08.2018р., сформованої о 10:46:49 год., вбачається, що за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якої складає 121,9 кв. м. При цьому, в переліку підстав державної реєстрації права власності вказано технічний паспорт від 24.04.2018р., виготовлений КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, та довідку КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради за №493599.72.18 від 18.04.2018р. /т. 2, а. с. 84/.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №132964969 від 02.08.2018р., сформованої о 10:52:33 год., вбачається, що за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якої складає 121,9 кв. м., яка складається із нежитлової будівлі під літ. А, фундаментів під літерами А1, А2, Б, В /т. 2, а. с. 93/.
25.10.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Одесабуд” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №598/18, відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі, загальною площею 121,9 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «БТІ» ОМР станом на 24.04.2018р. Договір укладено на період з 25.10.2018р. до 25.09.2021р.
25.10.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ „Одесабуд” було підписано акт приймання-передачі будівлі за договором оренди №598/18 від 25.10.2018р.
16.11.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ „Одесабуд” було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №598/18 від 25.10.2018р., згідно якої п. 1.1 було викладено у новій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 121,9 (сто двадцять одна ціла та дев'ять десятих) кв. м та фундаменти А1, А2 та Б, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «БТІ» ОМР станом на 24.04.2018р.
Відповідно до технічного паспорту від 26.11.2019р. щодо нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, виготовленого ПП «Глав інцест груп» на замовлення Одеської міської ради, загальна площа об'єкта складає 121,9 кв. м. При цьому, 26.11.2019р. ПП «Глав інцест груп» також складено висновок щодо технічної можливості зміни цільового призначення нежитлової будівлі, що розташовані за адресою: м Одеса, вул. Степова, 38, в нежитлові приміщення.
27.11.2019р. Одеська міська рада звернулась до приватного нотаріуса із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №190506909 від 27.11.2019р. вбачається, що за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якого складає 121,9 кв. м.; приміщення складається із нежитлової будівлі під літ. А, фундаментів під літерами А1, А2, Б, В /т. 2, а. с. 102/. При цьому, в переліку підстав державної реєстрації права власності вказано технічний паспорт від 26.11.2019р., виданий ПП «Глав інцест груп», та висновок від 26.11.2019р., також виданий ПП «Глав інцест груп».
04.12.2019р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ „Одесабуд” було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди №598/18 від 25.10.2018р., згідно якої п. 1.1 було викладено у новій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 121,9 кв. м та фундаменти - А1; А2; фундаменти - Б, В, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «БТІ» ОМР від 26.11.2019р.
11.12.2019р. Одеською міською радою було прийнято рішення №5479-VII «Про схвалення Переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2020 році, та приватизацію цих об'єктів», згідно якого нежитлове приміщення, за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, було включено до переліку об'єктів малої приватизації.
13.02.2020р. експертом Ковальчуком К.А. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за заявою директора ТОВ „Одесабуд” було складено експертне дослідження №20-926-930, відповідно до якого експерт зробив висновок, що будівлі та споруди під літ. А1, А2, Б, В, які розташовані на території домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул.. Степова, 38, на момент підписання договору оренди №598/18 від 25.10.2018р. не існувало, крім часткового залишку існуючих зовнішніх стін будівлі літ. А1, В, та зовнішніх стін будівлі літ. А2, Б нижче рівня землі, що відображено у технічному паспорті від 24.04.2018р. штрихованою лінією.
27.05.2020р. між Одеською міською радою (Продавець) та ТОВ „Одесабуд” (Покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 121,9 кв. м., що розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Степова, будинок 38, відображених у технічному паспорті виданому 26.11.2019р. ПП "Глав інвест груп" /т. 1, а. с. 81/.
Згідно з п. 1.3 договору купівлі-продажу від 27.05.2020р. ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням витрат орендаря на невід'ємні поліпшення здійсненні за час його оренди, для приватизації шляхом викупу орендарем, становить 1 219 000,00 грн., ринкова вартість невід'ємних поліпшень становить 247 533,00 грн. Ринкова вартість об'єкта оцінки без урахування ринкової вартості поліпшень становить 971 467,00 грн. згідно з висновками оцінювача щодо ринкової вартості об'єкта, що були виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП "Сінергія інвест", затвердженими наказом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №229 від 27.02.2020р.
Наказ Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №229 від 27.02.2020р. про затвердження висновку щодо ринкової вартості об'єкта, що були виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП "Сінергія інвест", а також висновок про виконання невід'ємних поліпшень від 03.12.2019р. наявні в матеріалах справи /т. 5 а.с. 43, а.с. 44-56, т. 5 а.с. 246/.
Умовами пп. 5.4.2 п. 5.4 договору купівлі-продажу від 27.05.2020р. передбачено, що Покупець має право проводити реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, зміну цільового призначення об'єкта купівлі-продажу за умови отримання містобудівних умов та обмежень узгоджених з органами архітектури та містобудування Одеської міської ради, при наявності погодженої проектної документації, забезпечувати належну експлуатацію об'єкту купівлі-продажу, яка гарантує надійність будівельних конструкцій, проводити роботу по благоустрою прилеглої території.
Згідно з пп. 5.4.4 п. 5.4 договору купівлі-продажу від 27.05.2020р. Покупець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту виникнення права власності на об'єкт купівлі-продажу звернутися до компетентних органів з метою врегулювання питань щодо плати за землю у встановленому чинним законодавством порядку і у цей же строк надати Департаменту комунальної власності Одеської міської ради докази належного виконання зазначеного зобов'язання.
29.05.2020р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було видано наказ №379 «Про завершення приватизації об'єкта малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси - нежитлового приміщення загальною площею 121,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38».
29.05.2020р. між Одеською міською радою та ТОВ „Одесабуд” було підписано акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна комунальної власності, яке складається з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Степова, будинок 38, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв індивідуально визначене майно комунальної власності, в цілому складається з нежитлового приміщення, загальною площею 121,9 кв. м., що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Степова, будинок 38, відображене у технічному паспорті від 26.11.2019 року, виданому ПП «Глав інвест груп», за ціною 1 165 760,40 грн., затвердженою наказом директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 229 від 27.02.2020р.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №210935761 від 01.06.2020р. вбачається, що 01.06.2020р. за ТОВ „Одесабуд” було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якого складає 121,9 кв. м.; опис об'єкта: фундаменти - А1, А2, Б, В.
11.06.2020р. Департаментом було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №82, затверджені наказом №01-06/161, на проведення реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів - А1, А2, Б, із знесенням фундаментів - літ. В), без зміни його геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова, 38.
02.10.2020р. ТОВ «Перша приватна експертиза» було складено експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації за проектом: реконструкція нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів - А1, А2, Б, із знесенням фундаментів - літ. В), без зміни його геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова. 38.
16.02.2021р. Управлінням видано ТОВ „Одесабуд” дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929, а саме: на проведення реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів - А1, А2, Б, із знесенням фундаментів - літ. В), без зміни його геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова, 38.
Листом №10-50-0.82-3722/2-21 від 27.05.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області у відповідь за звернення прокурора було повідомлено, що згідно з наявними Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012р. не зареєстровано державні акти та договори оренди на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38. Так, у відділі відсутня інформація щодо оформлення документів на теперішній час (висновків по проектам землеустрою та технічним документаціям, довідок за формою 6-зем, довідок про наявність або відсутність сервітутів та обмежень тощо) за фізичними та юридичними особами на відповідну земельну ділянку.
Листом №2285-04/110 від 17.06.2021р. КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що станом на 31.12.2012р. право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Степова (колишня назва - Мізікевича), 38, не зареєстровано комунальним підприємством. При цьому, прокурору було надано засвідчені копії технічної документації на вказаний об'єкт.
Листом №01-19/330 від 20.08.2021р. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, його затвердження та передачу земельної ділянки в оренду (надання у власність, постійне користування), зміну її цільового призначення Одеською міською радою не приймалося.
Ухвалою слідчого суді Київського районного суду м. Одеса від 24.12.2021р. по справі №947/39993/21 було задоволено клопотання старшого слідчого та зобов'язано Управління надати тимчасовий доступ з можливістю вилучення копій документів, що стосуються об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38.
З протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 19.01.2022р., складеного слідчим під час отримання тимчасового доступу до документів, що стосуються об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, вбачається, що слідчим було прийнято рішення тимчасово перемістити оригінали документів до службового приміщення у зв'язку з відсутністю копіювальної техніки необхідного формату.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Предметом заявлених прокурором позовних вимог у межах даної справи є вимоги, пред'явлені в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ „Одесабуд”, Управління та Департаменту про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, припинення права на виконання будівельних робіт, визнання незаконним рішення щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану.
При цьому, прокурором висуваються доводи про порушення права територіальної громади в особі Одеської міської ради на земельну ділянку комунальної власності, підстави для проведення будь-яких будівельних робіт на якій з боку ТОВ „Одесабуд”, за твердженням прокурора, відсутні.
Згідно з ч. 1-2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Положеннями ст. 212 Земельного кодексу України врегульовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У силу спеціального застереження, наведеного в ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України). Також за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004р. передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд зазначає, що із офіційним визнанням державою права власності пов'язується можливість матеріального об'єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 25.02.2016р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №34 про проведення реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю, загальною площею 933,72 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38. Так, державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт за Одеською міською радою була проведена 20.05.2016р.
В подальшому за заявами Одеської міської ради до державного реєстру речових прав 25.07.2018р., 02.08.2018р., 27.11.2019р. були внесені зміни про об'єкт, а саме: зменшено площу об'єкта до 121,9 кв. м.; визначено, що до складу об'єкта входять складові під літ. А, а також під літерами А1, А2, Б, В (фундаменти); змінено цільове призначення об'єкта з нежитлової будівлі на нежитлове приміщення.
27.05.2020р. між Одеською міською радою та ТОВ „Одесабуд” було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Одеською міською радою було відчужено на користь ТОВ „Одесабуд” індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 121,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38.
В силу вимог ч. ч. 1-2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004р. реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
Після проведення у 2016р. державної реєстрації за Одеською міською радою права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, вказаному об'єкту був присвоєний реєстраційний номер (93080065100). При цьому, після придбання ТОВ „Одесабуд” у власність вказаного об'єкта до державного реєстру речових прав були внесені відповідні зміни.
Відповідно до ст. 179, ч. 1 ст. 181 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 182, ст. 186 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що до моменту набуття ТОВ „Одесабуд” права власності на об'єкт нерухомості, до складу останнього були включені складові у вигляді фундаментів, відчуження Одеською міською радою вказаного об'єкту мало наслідком перехід права власності ТОВ „Одесабуд” на весь об'єкт в цілому. Фундамент - це підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його наземної частини на ґрунт, тобто фундамент є складовою частиною будинку та призначений для його обслуговування.
Враховуючи вимоги цивільного законодавства, згідно положень якого складові частини не підлягають відокремленню при переході права власності на річ, господарський суд доходить висновку, що ТОВ „Одесабуд” було придбано у власність об'єкт з усіма приналежностями до нього, тобто фундаментами, які належали Одеській міській раді на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.05.2020р. При цьому, суд зазначає, що договір не містить положень про набуття товариством у власність лише частини об'єкта нерухомого майна, а, отже, всі складові нежитлових приміщень слідують за головним об'єктом в силу приписів ст. 186 ЦК України.
Господарський суд зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.05.2020р. у користуванні ТОВ „Одесабуд” перебувало нежитлове приміщення з усіма його складовими. Таким чином, за результатами проведеної приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, висновок щодо ринкової оцінки якого був затверджений наказом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №229 від 27.02.2020р., об'єкт з усіма його складовими перейшов у власність ТОВ „Одесабуд”.
Враховуючи вищенаведене господарський суд доходить висновку, що на момент придбання ТОВ „Одесабуд” об'єкта нерухомості до його складу входило нежитлове приміщення під літерою А та фундаменти під літерами А1, А2, Б, В. З викладених обставин господарським судом відхиляються доводи прокурора про придбання відповідачем нежитлового приміщення без будь-яких складових, а саме фундаментів.
Господарським судом відхиляються доводи прокурора про неможливість передання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у користування ТОВ „Одесабуд” об'єкту нерухомості за договором оренди від №598/18 від 25.10.2018р. у зв'язку з фактичною відсутністю об'єкта нерухомості. При цьому, докази на підтвердження оскарження у судовому порядку рішення Одеської міської ради №34 від 25.02.2016р. про проведення реєстрації права комунальної власності, зокрема, на нежитлову будівлю, за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, а також рішень державних реєстраторів, якими було внесено зміни до державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо вказаного об'єкта нерухомості, в матеріалах справи відсутні. Наведене свідчить про неправомірність доводів прокурора про відсутність об'єкту нерухомості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене суд зазначає, що надані прокурором докази, а саме: технічний паспорт від 24.04.2018р., а також звіт про стан будівельних конструкцій, складений КП «БТІ» Одеської міської ради від 17.07.2018р., на підтвердження наведених у позовній заяві доводів не є допустимими доказами у розумінні вимог процесуального закону.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи укладення між Одеською міською радою та ТОВ „Одесабуд” договору купівлі-продажу від 27.05.2020р., який у судовому порядку недійсним визнаний не був, проведення державної власності права власності на об'єкт нерухомого майна за відповідачем 01.06.2020р., господарський суд доходить висновку, що як на момент отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва щодо реконструкції нежитлового приміщення, а також дозволу на виконання будівельних робіт, так і на момент вирішення судом даного спору відповідач є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якого складає 121,9 кв. м.; опис об'єкта: фундаменти - А1, А2, Б, В.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011р. містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Положеннями ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 справа №810/726/18, на підставі аналізу норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», сформований правовий висновок, згідно із яким містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Аналогічна за своїм змістом правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 320/5710/20, від 04.02.2020 у справі 826/9713/18, від 29.04.2020 у справі 712/6577/18.
Верховним Судом у постанові від 18.03.2021р. по справі № 822/1723/17 також вказано, що за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду мав право зупинити дію рішення об'єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом.
Частиною 4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що реконструкція об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
11.06.2020р. Департаментом було видано ТОВ „Одесабуд” містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №82, затверджені наказом №01-06/161, на проведення реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів - А1, А2, Б, із знесенням фундаментів - літ. В), без зміни його геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова, 38.
Під час видачі ТОВ „Одесабуд” містобудівних умов та обмежень Департаментом було враховано, що згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не вимагається, оскільки реконструкція здійснюється за відсутності зміни зовнішньої конфігурації об'єкта нерухомого майна.
У поданій до суду позовній заяві прокурор в якості підстави для скасування містобудівних умов та обмежень, виданих ТОВ „Одесабуд”, вказує на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки фундаменти, які відповідач планував реконструювати були відсутні, а, отже, технічно неможливо змінити те, чого не існує. Проте, доводи прокурора у названій частині спростовуються встановленими судом в процесі вирішення даного спору обставинами, а саме набуттям ТОВ „Одесабуд” у власність нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, площа якого складає 121,9 кв. м.; опис об'єкта: фундаменти - А1, А2, Б, В, в результаті укладення договору купівлі-продажу з Одеською міською радою.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а, отже, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень уповноважений орган визначає чи відповідають наміри забудови містобудівній документації.
Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Положеннями процесуального закону на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню при вирішенні спору. При цьому, суд застосовує ту або іншу норму права в залежності від фактичних обставин, а також доводів, наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог, не виходячи за межі позовних вимог, зокрема, наведених позивачем або прокурором підстав звернення до суду.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що прокурором взагалі не надано жодного доказу та не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: невідповідності намірів забудовника генеральному плану м. Одеса.
Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених прокурором у названій частині позовних вимог.
16.02.2021р. Управлінням видано ТОВ „Одесабуд” дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929, а саме: на проведення реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів - А1, А2, Б, із знесенням фундаментів - літ. В), без зміни його геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова, 38.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на дату видачі дозволу) підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Положеннями ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.
В обґрунтуванням заявлених позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Управління щодо видачі ТОВ „Одесабуд” дозволу на виконання будівельних робіт та припинення права на виконання будівельних робіт прокурор посилається на невідповідність проектної документації вихідним даним на проектування, а також на невідповідність проектної документації вимогами чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Верховним Судом у постанові від 29.01.2020р. у справі №822/2149/18 зроблено наступні висновки: 1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки; 2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
Відповідно до абзаців 1, 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
З 16 серпня 2016р. з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» № 320-VIII від 09.04.2015р. та пунктом 9-1 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноваження у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладені на відповідні органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси рішенням Одеської міської ради № 671-VIII від 03.11.2021р. покладено на Управління.
Відсутність у Одеської міської ради повноважень на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси, виключає необхідність призначення судової експертизи, у задоволенні клопотання про призначення якої судом було відмовлено прокурору з наведених останнім питань.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що особою, яка уповноважена вимагати усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на території м. Одеси виступає Управління. Проте, звертаючись до суду, позивачем за заявленими позовними вимогами прокурором було визначено Одеську міську раду, що дозволяє суду дійти висновку про пред'явлення прокурором позову в цій частині в інтересах неналежного позивача.
Суд звертає увагу, що прокурором не наведено наявність взаємозв'язку між заявленими вимогами в частині визнання незаконним та скасування рішення Управління щодо видачі ТОВ „Одесабуд” дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929 від 16.02.2021р., припинення права на виконання будівельних робіт у випадку невідповідності проекту будівництва вимогам державних будівельних стандартів, та порушеними правами Одеської міської ради у сфері земельних відносин.
Земельні відносини, які формуються в результаті переходу права на земельну ділянку при набутті майнових прав на об'єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, врегульовані нормами Земельного кодексу України.
Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об'єктів нерухомого майна під час дії статті 30 Земельного кодексу України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 Земельного кодексу України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20червня 2007 року) при відчуженні об'єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.
Стаття 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 Земельного кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Таким чином, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що після набуття ТОВ „Одесабуд” у власність нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, Малиновський район. вул. Степова, 38, товариство набуває право на земельну ділянку шляхом отримання її у користування або у власність, що відповідає загальному принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та нерухомого майна, на якій розташоване таке майно.
До моменту оформлення права користування земельною ділянкою або до моменту набуття права власності на земельну ділянку Одеська міська рада має право на стягнення із ТОВ „Одесабуд” безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю. З викладених обставин господарський суд доходить висновку про недоведеність прокурором порушення прав Одеської міської ради на земельну ділянку, яка фактично після набуття товариством у власність об'єкта нерухомості може перебувати лише у користуванні набувача.
Крім того, суд зазначає, що прокурором не було враховано факту наявності у ТОВ „Одесабуд” права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, наявність права власності на який є перешкодою для зобов'язання ТОВ „Одесабуд” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу об'єктів будівництва та повернення її за належністю Одеській міській раді у придатному для використання стані. При цьому, суд зазначає про відсутність положень цивільного законодавства, які надають суду право припиняти право власності на придбаний із дотриманням вимог чинного законодавства об'єкт нерухомого майна.
Підсумовуючи викладене вище, приймаючи до уваги набуття товариством права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, а також принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та нерухомого майна, враховуючи звернення прокурора до суду з метою захисту прав держави в особі Одеської міської ради, відсутність у Одеської міської ради повноважень на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором позовних вимог про припинення права на виконання будівельних робіт, визнання незаконним рішення щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх оцінка не впливає на висновки, до яких суд дійшов за результатами вирішення даного спору.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Одесабуд”, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради позовних вимог про: скасування виданих товариству на підставі наказу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/161 від 11.06.2020р. містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва щодо реконструкції нежитлового приміщення (літ. А, фундаментів літ. А1, А2, Б зі знесенням літери В) без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані з улаштуванням додаткових приміщень, під житловий будинок з розміщенням квартир та благоустроєм прилеглої території за адресою м. Одеса, Малиновський район, вул. Степова, 38; визнання незаконним та скасування рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо видачі товариству дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012210209929 від 16.02.2021р.; припинення права на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38; зобов'язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 38, на якій відбуваються будівельні роботи, шляхом демонтажу та знесення за власний рахунок самочинно збудованих об'єктів будівництва та повернути її за належністю Одеській міській раді у придатному для використання стані.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на прокурора відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна